Вороновська Людмила Григорівна - ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:21
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Вороновська Людмила Григорівна
[ Викачати з сервера (140.0Kb) ] 11.02.2013, 11:43


СВІТОГЛЯДНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

 

У статті здійснено пошук філософського підґрунтя постнекласичної природничо-наукової освіти в рамках відомих парадигм. Доведено, що в умовах переходу до нового освітнього суспільства з новим постнекласичним інтелектом зростає значення постнекласичних підходів, філософської рефлексії щодо реінтерпретації освіти як процесу саморозвитку особистості і як світогляду у зв’язку з усвідомленням складності, нелінійності сучасного світу, який розвивається.

Ключові слова: соціокультурний тип освіти, новий тип особистості, перетворення освітнього простору, світоглядна парадигма, методологічні проблеми.

 

В статье совершен поиск философского основания постнеклассического естественно-научного образования в рамках известных парадигм. Доказано, что в условиях перехода к новому образовательному обществу с новым постнеклассическим интеллектом возрастает значение постнеклассических подходов, философской рефлексии относительно реинтерпретации образования как процесса саморазвития личности и как мировоззрения в связи с осознанием сложности, нелинейности современного мира, который развивается.

Ключевые слова: социокультурный тип образования, новый тип личности, превращение образовательного пространства, мировоззренческая   парадигма, методологические проблемы.

 

Search for the philosophical basis of post-nonclassic natural and scientific education in terms of known paradigms is made in the article. It is proved that in the conditions of shift to the new educational society with a new  post-nonclassic intelligence there increases the weight of post-nonclassic approaches, philosophical reflections as to the interpreting of education as a process of self-development of a personality and as an ideology in terms of understanding its complexity, non-linear modern world that is developing.

Key words: social and cultural kind of edukation, new kind of personality, reformation of  educational sphere, ideological paradigm, methodological problems.

 

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі освіти необхідне нове філософське і світоглядне підґрунтя. Філософська концепція постнекласичної освіти, її нелінійні експлікації і закони існування та розвитку, сьогодні ще не створені ні у вітчизняній, ні в зарубіжній філософській традиції. Існуючі окремі фрагменти майбутньої концепції вимагають свого синтезу, своїх інтеграторів, які узагальнили б існуючі напрацювання в філософських, природничих, соціологічних, психологічних, педагогічних ученнях, починаючи із глибокої давнини і до наших днів. Така інтеграція знань і підходів повинна здійснюватися, передусім, філософією на рівні онтологічних та методологічних уявлень і понять. Причому, у першу чергу, дослідження має стосуватися еволюційних уявлень про природничо-наукову освіту як динамічне явище навколо поняття динамічної нестійкості.

Метою написання статті є пошук філософського підґрунтя постнекласичної природничо-наукової освіти. Складність і незвичність об’єкта аналізу приводить до необхідності багаторівневого, багатоаспектного підходу до рішення дослідного завдання, необхідності побудови багаторівневих і багатоаспектних конфігурацій системи знань і освіти. Намагання побудувати одну універсальну теорію не може мати успіху. Наше дослідження не має іґнорувати плюралізм філософії, науки, освіти. Кожній парадигмі науки і філософії відповідає своя наука і філософія, тому ми повинні врахувати це різноманіття для того, щоб побудувати концептуальну систему дослідження. І справа не в тому, щоб знайти необхідну парадигму і залучити її в науку. Кожна філософська парадигма увібрала в себе філософський потенціал науки, і додамо, кожна наука має свій філософський потенціал.

Завдання полягає в тому, щоб виразити потенціал природничо-наукової освіти в рамках відомих філософських парадигм. Але у випадку невідповідності положень науки з відомими парадигмами сформулювати нову концептуальну систему [6, с. 16].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У філософській і методологічній літературі останніх десятиріч усе частіше предметом дослідження стають фундаментальні ідеї, поняття й уявлення, що утворюють відносно стійке підґрунтя, на якому розвиваються теорії. Пошук цього підґрунтя і його аналіз передбачають розгляд наукових знань про предмет дослідження, у нашому випадку, про некласичну природничо-наукову освіту як цілісну систему, що розвивається, і її складової – некласичного світогляду.

На фоні глобальних кризових явищ стає особливо очевидною криза традиційного підґрунтя і принципів освіти, виникає загальна уява про те, що освіта потребує оновлення і соціально-філософського осмислення.

Особливо гостро перед людством постає складне концептуальне завдання осмислення, філософської рефлексії, реінтерпретації освіти як процесу саморозвитку особистості і як світогляду у зв’язку з усвідомленням складності, нелінійності сучасного світу, який розвивається. Гострота проблеми обумовлена також кризою сучасної української культури, пов’язаної з невизначеністю подальших векторів розвитку українського суспільства з його інституціями, у тому числі й освітою. Проблема постнекласичної освіти сформувалася в останні десятиріччя під впливом корінних змін, що відбулися в соціальному статусі всієї системи освіти і її ролі в соціально-економічному розвитку у світі і в Україні....

Категорія: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 128 | Завантажень: 26 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz