СВІТОГЛЯДНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ
У статті здійснено пошук філософського
підґрунтя постнекласичної природничо-наукової освіти в рамках відомих парадигм.
Доведено, що в умовах переходу до нового освітнього суспільства з новим
постнекласичним інтелектом зростає значення постнекласичних підходів,
філософської рефлексії щодо реінтерпретації освіти як процесу саморозвитку
особистості і як світогляду у зв’язку з усвідомленням складності, нелінійності
сучасного світу, який розвивається.
Ключові слова: соціокультурний тип освіти, новий тип особистості, перетворення
освітнього простору, світоглядна парадигма, методологічні проблеми.
В статье совершен поиск философского основания
постнеклассического естественно-научного образования в рамках известных
парадигм. Доказано, что в условиях перехода к новому образовательному обществу
с новым постнеклассическим интеллектом возрастает значение постнеклассических
подходов, философской рефлексии относительно реинтерпретации образования как
процесса саморазвития личности и как мировоззрения в связи с осознанием
сложности, нелинейности современного мира, который развивается.
Ключевые слова: социокультурный тип
образования, новый тип личности, превращение
образовательного пространства, мировоззренческая парадигма, методологические проблемы.
Search for the philosophical basis of
post-nonclassic natural and scientific education in terms of known paradigms is
made in the article. It is proved that in the conditions of shift to the new
educational society with a new post-nonclassic intelligence there increases
the weight of post-nonclassic approaches, philosophical reflections as to the interpreting of education as a process of self-development of a personality and as
an ideology in terms of understanding its complexity, non-linear modern world that is developing.
Key words: social and cultural kind of edukation, new kind of personality, reformation of educational sphere, ideological paradigm, methodological problems.
Постановка проблеми. На сучасному етапі освіти необхідне нове філософське і світоглядне
підґрунтя. Філософська концепція постнекласичної освіти, її нелінійні
експлікації і закони існування та розвитку, сьогодні ще не створені ні у
вітчизняній, ні в зарубіжній філософській традиції. Існуючі окремі фрагменти
майбутньої концепції вимагають свого синтезу, своїх інтеграторів, які
узагальнили б існуючі напрацювання в філософських, природничих, соціологічних,
психологічних, педагогічних ученнях, починаючи із глибокої давнини і до наших
днів. Така інтеграція знань і підходів повинна здійснюватися, передусім,
філософією на рівні онтологічних та методологічних уявлень і понять. Причому, у
першу чергу, дослідження має стосуватися еволюційних уявлень про
природничо-наукову освіту як динамічне явище навколо поняття динамічної
нестійкості.
Метою
написання статті є пошук
філософського підґрунтя постнекласичної природничо-наукової освіти. Складність
і незвичність об’єкта аналізу приводить до необхідності багаторівневого, багатоаспектного
підходу до рішення дослідного завдання, необхідності побудови багаторівневих і
багатоаспектних конфігурацій системи знань і освіти. Намагання побудувати одну універсальну теорію не може мати успіху. Наше дослідження не має іґнорувати плюралізм філософії, науки, освіти. Кожній
парадигмі науки і філософії відповідає своя наука і філософія, тому ми
повинні врахувати це різноманіття для того, щоб побудувати концептуальну систему дослідження. І
справа не в тому, щоб знайти необхідну
парадигму і залучити її в науку. Кожна філософська
парадигма увібрала в себе філософський потенціал
науки, і додамо, кожна наука має свій філософський потенціал.
Завдання
полягає в тому, щоб виразити потенціал природничо-наукової освіти в
рамках відомих філософських парадигм.
Але у випадку невідповідності положень науки з відомими парадигмами сформулювати нову концептуальну систему [6, с. 16].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У філософській і методологічній літературі
останніх десятиріч усе частіше предметом дослідження стають фундаментальні
ідеї, поняття й уявлення, що утворюють відносно стійке підґрунтя, на якому
розвиваються теорії. Пошук цього підґрунтя і його аналіз передбачають розгляд
наукових знань про предмет дослідження, у нашому випадку, про некласичну природничо-наукову
освіту як цілісну систему, що розвивається, і її складової – некласичного
світогляду.
На фоні глобальних кризових явищ стає особливо очевидною криза традиційного
підґрунтя і принципів освіти, виникає загальна уява про те, що освіта потребує
оновлення і соціально-філософського осмислення.
Особливо гостро перед людством постає складне концептуальне завдання
осмислення, філософської рефлексії, реінтерпретації освіти як процесу
саморозвитку особистості і як світогляду у зв’язку з усвідомленням складності,
нелінійності сучасного світу, який розвивається. Гострота проблеми обумовлена
також кризою сучасної української культури, пов’язаної з невизначеністю
подальших векторів розвитку українського суспільства з його інституціями, у
тому числі й освітою. Проблема постнекласичної освіти сформувалася в останні
десятиріччя під впливом корінних змін, що відбулися в соціальному статусі всієї
системи освіти і її ролі в соціально-економічному розвитку у світі і в Україні....
|