П`ятниця, 29.03.2024, 18:39
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ

Шара Світлана Олексіївна
[ Викачати з сервера (86.5 Kb) ] 11.02.2013, 16:38

УДК 378.01

Світлана Шара

 

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МОЛОДИХ ВИКЛАДАЧІВ У НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІЙ РОБОТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НЕПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮimageimage

 

Розглядаються можливості формування професійних компетенцій молодих викладачів у методичній роботі вищих навчальних закладів непедагогічного профілю.

Ключові слова: професійні компетенції, молодий викладач, формування, методична робота, вищий навчальний заклад непедагогічного профілю.

 

Рассматриваются возможности формирования профессиональных компетенций молодых преподавателей в методической работе высших учебных заведений непедагогического профиля.

Ключевые слова: профессиональные компетенции, молодой преподаватель, формирование, методическая работа, высшее учебное заведение непедагогического профиля.

 

This article discusses the possibility of professional competencies of young teachers in the technical work of higher education institutions non-teaching profile.

Key words: professional competence, a young teacher, formation, methodical work, university non-teaching profile.

 

 

Постановка проблеми. Методична робота в університеті є планованою діяльністю професорсько-викладацького складу, спрямована на вдосконалення існуючих, а також розробку й упровадження нових принципів, форм і методів організації навчального процесу. Методична робота є комплексом заходів, спрямованих на підвищення професійної компетентності викладачів вищої школи, удосконалення аудиторної та самостійної роботи студентів, поліпшення всіх форм, видів і методів навчальної роботи з урахуванням стану і перспектив розвитку промислових підприємств, організацій, установ, для яких університет готує фахівців. Основна мета методичної роботи – створення умов, що сприяють підвищенню ефективності і якості навчального процесу. Важливе місце в ній відіграє рівень професійної компетентності викладачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав різне бачення науковцями можливостей навчально-методичної роботи. Так, К. Криворот, В. Лізинський, Є. Павлютенков, В. Крижко, О. Сидоренко визначають її як цілісну систему педагогічних заходів і дій, спрямованих на підвищення загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки та професійної майстерності педагогів. Іншу точку зору висловлюють Ю. Бабанський, А. Воловиченко, Ю. Кононенко, С. Крисюк, В. Пуцов, які сприймають методичну роботу як форму організації вивчення та впровадження досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. В. Гуменюк, І. Наумчук, А. Єрмола, О. Васильченко, В. Дивак, І. Жерносек, М. Красовицький, Т. Бесєда, А. Сердюк, Н. Кузьміна, А. Реан розглядають методичну роботу як важливу складову системи підвищення кваліфікації педагогів. Н. Ващенко, С. Кульневич, В. Гончарова, Т. Лакоценина, Т. Рогова вважають методичну роботу важливим компонентом системи управління навчально-виховним процесом в освітньому закладі.

Вищевикладені ідеї науковців і стан проблеми на практиці дають підстави для висновку про необхідність переорієнтації методичної роботи на формування професійної компетентності молодого викладача.

Метою написання статті є здійснення аналізу існуючого стану даної проблеми в теорії і практиці вітчизняної вищої школи. Завданнями є: 1) вивчення можливостей методичної роботи вищого навчального закладу для забезпечення становлення професійної адаптованості молодих педагогів; 2) виявлення основних видів професійних компетенцій викладача вищого навчального закладу, які слід формувати у початківців.

Виклад основного матеріалу. Навчально-методична робота має бути спрямована на вдосконалення методики викладання дисциплін, безпосереднє методичне забезпечення навчального процесу, впровадження в нього рекомендацій, вироблених у результаті виконання навчально-методичної роботи, підвищення педагогічної кваліфікації професорсько-викладацького складу і включає: складання проектів нових навчальних робочих планів напрямів підготовки фахівців; контрольні відвідування занять завідувачами кафедри: взаємні відвідування занять, участь у проведенні показових, відкритих і пробних занять; підготовку і проведення інструкторсько-методичних занять з викладачами; усі види робіт з підготовки викладача до ведення навчальних занять; розробку навчально-програмної документації, необхідної для проведення освітнього процесу, що включає навчально-методичні комплекси з дисциплін, напрямів підготовки, підручники і навчальні посібники, конспекти лекцій, задачники, тести, завдання до вправ, лабораторних і курсових робіт, посібники з курсових і дипломних проектів, зразки їх виконання; методичні розробки щодо застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі та інші навчально-методичні документи; розробку технологій формування в процесі навчання компетенцій випускників, їх професійно значущих якостей особистості як фахівців; проектування і виготовлення наочних засобів навчання (макетів, моделей, демонстраційних стендів тощо); упровадження в навчальний процес результатів науково-методичних досліджень, нових інформаційних технологій навчання (автоматизовані системи навчання, віртуальний лабораторний практикум, презентації лекцій, комп’ютерне тестування тощо); методичну роботу в рамках підвищення кваліфікації викладачів; підготовку методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

Важливо визначити окремо завдання методичної роботи стосовно професійної компетентності викладача вищої школи: 1) підвищення якості педагогічних знань; 2) опанування сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів та способів ефективної педагогічної роботи з подальшим використанням їх на практиці; 3) формування вмінь творчої педагогічної діяльності; 4) удосконалення фахової майстерності й педагогічної техніки; 5) забезпечення психологічної готовності викладача до результативної педагогічної взаємодії; 6) засвоєння гуманістичних професійних цінностей і поглядів; 7) оволодіння сучасними способами діагностування результатів навчально-виховного процесу; 8) надання методичної допомоги викладачам, які розробляють авторські програми й курси; 9) забезпечення інформаційного оснащення педагогів; 10) організація практичної діяльності викладачів на засадах наукової організації праці.

Під час проведення дослідження нами також ураховувалися визначені в науковій літературі (Т. Богачик, Т. Караванова, С. Комісарова, Н. Палійчук [1, с. 82], А. Казакова [3, с. 136]) основні вимоги, якими треба керуватися під час організації методичної роботи у вищих навчальних закладах непедагогічного профілю для забезпечення належної професійної компетентності молодих викладачів, зокрема такі: 1) відповідність її змісту сучасному соціальному замовленню держави та специфіці функціонування конкретного навчального закладу; 2) науковість (відповідність методичної роботи сучасним досягненням психології, педагогіки та інших наук); 3) системність (забезпечення цілісної єдності мети, завдань, змісту, форм і методів роботи з викладачами вищого навчального закладу непедагогічного профілю); 4) комплексний характер (єдність і взаємозв’язок усіх напрямів підвищення рівня професійної майстерності молодих педагогів); 5) систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість (усебічне охоплення колективу університету й кожної кафедри вищого навчального закладу непедагогічного профілю різними формами методичної роботи упродовж навчального року, перетворення цієї роботи у важливий компонент системи безперервної освіти молодих викладачів); 6) творчий характер методичної роботи, максимальна активізація молодих викладачів (відмова від формального підходу до організації методичної роботи, забезпечення диференційованого підходу до педагогів); 7) оперативність, гнучкість, мобільність методичної роботи (своєчасне реагування організаторів цієї роботи на будь-які важливі зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі вищого навчального закладу); 8) колективний характер методичної роботи (забезпечення оптимального співвідношення колективних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних форм і методів роботи з викладачами); 9) створення сприятливих умов для творчих пошуків молодих викладачів (здійснення ефективної методичної роботи з урахуванням індивідуальних потреб та інтересів педагогів, стимулювання їх до постійного професійного й особистісного вдосконалення); 10) урахування індивідуальних особливостей викладачів; 11) конкретність і актуальність змісту методичної роботи.

Дотримання визначених вище вимог є необхідною передумовою для забезпечення ефективності методичної роботи щодо формування професійної компетентності молодих викладачів у вищих навчальних закладах непедагогічного профілю. Однак важливо звернути увагу на те, що серед них не відображено актуальність створення під час здійснення цієї роботи оптимальних умов для розкриття суб’єктності кожного викладача, забезпечення його професійно-особистісної самореалізації та становлення професійно-педагогічної адаптованості. У свою чергу, зрозуміло, що тільки гармонійно розвинена, самодостатня, емпатійна особистість може забезпечити вплив на студента, акцентувати увагу у своїй роботі на становленні його суб’єктності. Тому серед вимог до здійснення методичної роботи у вищому навчальному закладі непедагогічного профілю треба додати і вимогу про необхідність надання методичної підтримки у професійно-особистісному зростанні викладача, перетворенні його особистості в дієвий засіб виховання студентської молоді та спонукання її до самоактуалізації.

Важливо зауважити, що формування професійної компетентності молодого викладача тісно пов’язане з розвитком усіх інших його професійно-особистісних якостей. Тому приділення значної уваги в системі навчально-методичної роботи вищого навчального закладу непедагогічного профілю формуванню професійної компетентності молодого педагога є цілком закономірним кроком, адже це дозволяє водночас забезпечувати позитивний комплексний вплив на подальше вдосконалення інших його професійно-особистісних якостей.

Необхідно також підкреслити, що інноваційну позицію не можна молодому викладачеві нав’язати ззовні чи сформувати у процесі взаємодії без його активної участі, адже ця позиція може сформуватися в нього тільки як результат його власної роботи над собою. Утім організатори методичної роботи у вищому навчальному закладі непедагогічного профілю можуть сприяти формуванню професійної компетентності молодих викладачів через розробку й реалізацію у процесі її проведення відповідного механізму, який спонукатиме їх до усвідомлення необхідності швидкої професійно-педагогічної адаптації. Зрозуміло, що формування професійної компетентності молодого викладача передбачає здійснення тривалої за часом і різнобічної за характером методичної роботи, яка має охопити різні аспекти цього складного особистісного феномена.

Для організації підвищення педагогічної майстерності фахівця важливо забезпечити поетапний розвиток та інтеграцію різних його суб’єктних позицій як синтез, злиття, створення нового виду педагогічної дійсності, перетвореної в дидактичну систему самого викладача. Важливо у методичній роботі створити умови для проектування викладачем власної дидактичної системи (В. Стрельніков [5]), яка є способом і результатом його творчої самореалізації у професійній діяльності. Ця система дозволяє реалізувати зв’язок між педагогічною концепцією молодого фахівця і її практичною реалізацією, що забезпечує розкриття сутнісних сил кожного студента й стимулювання його саморозвитку. Ця авторська система передбачає використання не тільки відомих технологій навчання, адаптованих ним до певних умов, а й власних креативних педагогічних розробок педагога (І. Ірхіна) [2, с. 11].

Отже, на підставі вищевикладених ідей ми робимо висновок, що навчально-методична робота може забезпечити ефективний вплив на формування професійної компетентності молодого викладача. Однак це передбачає чітке виокремлення основних видів професійних компетенцій викладача вищого навчального закладу, що є другим завданням дослідження.

Компетенції є здатностями реалізовувати сукупність знань, умінь і навичок на практиці. Виділяються два основні види компетенцій: універсальні й професійні. Стосовно викладача вищої школи універсальними компетенціями є соціально-особистісні й загальнокультурні компетенції, загальнонаукові й інструментальні компетенції (Ю. Сорокопуд) [4, с. 367].

Викладач зі сформованими соціально-особистісними й загальнокультурними компетенціями: розуміє високу соціальну значимість і відповідальність своєї професії як представника інтелектуальної еліти суспільства, має високу мотивацію до виконання професійної діяльності; володіє культурою мислення, здатний до узагальнення, аналізу, сприйняття інформації, постановки мети та вибору шляхів її досягнення, уміє логічно правильно, аргументовано і чітко будувати усне й письмове мовлення; має сформовану гуманістичну позицію щодо довкілля; транслює у процесі життєдіяльності навички гуманітарної культури; готовий до соціальної взаємодії зі студентами, колегами та іншими людьми на основі прийнятих у суспільстві моральних і правових норм, виявляє повагу до людей, толерантність до іншої культури; знає свої права й обов’язки як громадянина своєї країни; уміє використовувати правові документи у своїй професійній діяльності; здатний постійно вдосконалювати і розвивати свій інтелектуальний та загальнокультурний рівень, готовий до підвищення своєї кваліфікації і майстерності; здатний до самостійного вивчення нових методів дослідження, до організації дослідницької діяльності, спрямованої на вдосконалення навчально-виховного процесу у вищій школі; готовий до активного спілкування і професійної взаємодії з колегами в науково-педагогічних сферах діяльності; здатний вільно користуватися іноземними мовами як засобом ділового спілкування; здатний до активної соціальної мобільності; здатний використовувати на практиці навички та вміння управління студентським колективом, формувати сприятливий соціально-психологічний клімат у навчальній групі; готовий до вирішення конфліктних ситуацій у студентських колективах, у взаємодії з окремими студентами; здатний здійснювати особистим прикладом позитивний вплив на студентську молодь, транслюючи навички морально-психологічного здоров’я; здатний брати на себе всю повноту відповідальності за здоров’я студентів під час занять, практик та інших видів навчальної роботи тощо.

Викладач з розвиненими загальнонауковими компетенціями: здатний використовувати знання фундаментальних і прикладних дисциплін у процесі професійної педагогічної діяльності; здатний використовувати поглиблені теоретичні та практичні знання у своїй предметній галузі, постійно відслідковувати нові наукові досягнення у своїй предметній та суміжних галузях; здатний самостійно здобувати за допомогою інформаційних технологій і використовувати в практичній діяльності нові знання та вміння, у тому числі в нових галузях знань, розширювати й поглиблювати свій науковий світогляд; здатний використовувати поглиблені знання правових та етичних норм в оцінюванні наслідків своєї професійної педагогічної діяльності, розробці та здійсненні соціально значущих проектів у роботі з молоддю; здатний демонструвати навички роботи в науковому колективі, здатність народжувати нові ідеї (креативність) і реалізувати їх на практиці.

Викладач зі сформованими інструментальними компетенціями: уміє працювати з традиційними носіями інформації, розподіленими базами знань; здатний працювати з інформацією в глобальних комп’ютерних мережах; вільно володіє літературною та діловою письмовою та усною мовою, навичками публічної та наукової мови; уміє створювати і редагувати тексти професійного призначення, аналізувати логіку міркувань та висловлювань; володіє однією з іноземних мов на рівні побутового спілкування; уміє використовувати можливості комунікативних зв’язків для реалізації внутрішніх резервів партнерів у спілкуванні; здатний використовувати для вирішення комунікативних завдань сучасні технічні засоби; здатний і готовий проводити наукові експерименти, оцінювати результати досліджень; здатний аналізувати, синтезувати і критично резюмувати інформацію; здатний до професійної експлуатації сучасного обладнання та приладів у процесі професійно-педагогічної діяльності; здатний оформляти, представляти і доповідати результати виконаної дослідницької роботи, зокрема використовуючи навички роботи з комп’ютерною технікою, тощо.

Професійні (предметно-спеціалізовані) компетенції визначаються з урахуванням основних видів професійної діяльності, що виконуються фахівцями в рамках будь-якої професії. Стосовно викладача вищої школи до складу цих компетенцій входять такі пов’язані з основними видами діяльності викладача види (табл. 1).

Таблиця 1

Професійні компетенції викладача вищої школи

Види компетенцій

Змістовні характеристики компетенцій

Навчально-методичні компетенції

Готовий до використання інноваційних методів та технологій навчання і виховання; знає основи психології особистості та соціальної психології; знає біологічні та психологічні межі людського сприйняття й засвоєння; знає психологічні особливості юнацького віку та особливості впливу на результати педагогічної діяльності індивідуальних відмінності студентів;

уміє використовувати в навчальному процесі знання фундаментальних основ, сучасних досягнень, проблем та тенденцій розвитку відповідної наукової галузі, її взаємозв’язків з іншими науками; володіє методами і прийомами усного та письмового викладу предметного матеріалу, різноманітними освітніми технологіями, у тому числі методикою розробки мультимедійних презентації до лекційних занять; уміє викладати предметний матеріал у взаємозв’язку з дисциплінами, представленими в навчальному плані, засвоюваному студентами; володіє методикою структурування і психологічно грамотного перетворення наукового знання в навчальний матеріал, методами і прийомами складання завдань, вправ, тестів з різних тем, систематики навчальних та виховних завдань);

володіє методикою написання, переробки навчальних програм з дисциплін відповідно до вимог Державного освітнього стандарту; здатний до розробки навчально-методичних матеріалів для проведення занять, у тому числі, в інтерактивному режимі; здатний до розробки сценарію для створення електронних навчально-методичних посібників.

Організаційно-методичні компетенції

Готовність до взаємодії з освітнім комплексом, підприємствами регіону для вирішення спільних завдань навчання і виховання студентської молоді; здатний до підготовки та проведення науково-практичних конференцій (у тому числі інтернет-конференцій) викладачів вищих навчальних закладів та вчителів шкіл міста (району, краю); готовність до організації та проведення педагогічної практики студентів, до взаємодії з адміністрацією шкіл, учителями та ін.

Науково-дослідні

Здатний до розробки актуальної наукової проблеми й отримання знання, значущого для розвитку теорії і практики вищої освіти; здатність до самостійної дослідницької роботи; готовність до проведення дослідницької роботи з використанням сучасних інформаційних систем (мережі інтернет); готовність до організації та участі в роботі тимчасових або постійнодіючих дослідних груп; знає основи теорії вищої професійної освіти; володіє сучасною методологією і методами досліджень у галузі вищої освіти; здатний до проектування та реалізації на практиці змісту навчальних предметів з урахуванням процесів модернізації вищої школи;

володіє навичками рецензування та аналізу матеріалів з проблем вищої школи і проблем конкретної наукової галузі; уміє представляти результати своєї науково-дослідної діяльності у вигляді звітів, рефератів, статей, доповідей, повідомлень та ін.

Виховні компетенції

Володіє методикою організації виховних заходів зі студентами на основі інноваційних технологій; уміє використовувати знання культури і мистецтва як засобів виховання студентів; уміє використовувати професійні знання в конкретній науковій галузі як засобів виховання студентів; готовність до організації та участі в роботі тимчасових або постійнодіючих груп студентів по реалізації соціально значущих проектів серед молоді; здатний здійснювати роботу куратора академічної групи: проводити педагогічну діагностику особистості студентів з метою організації індивідуальної виховної роботи; планувати та проводити виховні заходи зі студентами на основі особистісно орієнтованого підходу тощо.

 

Як видно з табл. 1, професійні компетенції згруповані за основними видами діяльності викладача. Зміст професійних компетенцій може бути істотно доповнено з урахуванням профілю дисциплін, що викладаються (Ю. Сорокопуд) [4, с. 371-373].

Висновки. Розгляд професійних компетенцій викладача вищої школи дозволяє установити, що належна організація навчально-методичної роботи вищого навчального закладу непедагогічного профілю здійснює ефективний вплив на їх формування у молодого викладача. Цьому сприяє і чітке виокремлення основних видів професійних компетенцій викладача вищого навчального закладу. Здатності реалізувати сукупність знань, умінь і навичок на практиці  може здійснювати лише викладач з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентоздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Богачик Т. Основні напрямки методичної роботи в навчальному закладі / Т. Богачик, Т. Караванова, С. Комісарова, Н. Палійчук // Методична робота в школі : теоретичні засади; система роботи; досвід / укл. Григораш В. В. – Х. : Вид група «Основа», 2009. – С. 81-144.

2. Ирхина И. В. Развитие дидактической системы учителя в профессиональной деятельности : автореф. дис. На соискание ученой степени доктора пед. наук: 13.00.01 : спец. «Теория и история педагогики» / Ирина Витальевна Ирхина. – Белгород, 2007. – 46 с.

3. Казакова А.Г. Педагогика профессионального образования : монография / Альбина Григорьевна Казакова. – М. : Экон-Информ, 2007. – 551 с.

4. Сорокопуд Ю.В. Педагогика высшей школы / Юнна Валерьевна Сорокопуд. – Ростов н/Д. : Феникс, 2011. – 541 с.

5. Стрельніков В.Ю. Проектування професійно-орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки : монографія / В.Ю. Стрельніков. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2006. – 375 с.

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Шара Світлана Олексіївна – асистент кафедри педагогіки, культурології та історії Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».

Надійшла до друку 17.12.2012 р.

�нь�g#�� �O ння психологічної, теоретичної і практичної готовності до самостійної економічної діяльності; уміння приймати рішення в конкретних економічних ситуаціях; здатність долати конфлікти, що виникають у процесі комунікації; уміння поєднувати індивідуальну та колективну роботу, здатність бути лідером команди, брати на себе відповідальність та ін.

Важливе значення для формування економічної компетентності фахівця культурології мають не лише знання економіки, але й оперування економічними уміннями і навичками. Тож під час викладання економічних дисциплін необхідно актуалізувати розкриття теми конкретними прикладами, проблемними ситуаціями, при цьому студент бере активну участь у процесі сприйняття та засвоєння інформації, має стосовно неї власну позицію, спроможний застосувати вивчене на практиці, творчо переосмислити, співвідносити здобуті результати діяльності з перспективами майбутньої професії.

Висновки. Таким чином, майбутній фахівець культурології – це фахівець, який теоретично і практично орієнтований у питаннях загальної та прикладної культурології, соціальної психології, знайомий із сучасними культурними процесами в тих суспільствах, у середовищі яких йому доводиться працювати, практично орієнтований у механізмах і процедурах прийняття політичних рішень, у сучасному політичному житті, має розвинуте почуття смаку, гармонії, стилю, володіє іноземними мовами, здійснює управлінську діяльність у галузі освіти та культури, на основі ґрунтовних економічних знань, умінь, навичок і особистісних якостей, розвинений у плані моральної та інтелектуальної культури, конкурентоспроможний фахівець, у підготовці якого економічна складова займає особливе місце.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в розробці системи підготовки майбутнього фахівця культурології, зокрема щодо формування його економічної компетентності у вищій школі.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Економічна компетентність у системі післядипломної педагогічної освіти: навч. посіб. / за ред. Г. А. Дмитренка . К. : ЦІППО, 2008. 125с.

2. Зимова І.А. Ключові компетенції нова парадигма результату сучасної освіти [Електронний ресурс] / І.А. Зимова // Інтернет-журнал «Ейдос».

3. Ісакова В. Компетентнісно орієнтований підхід до підготовки майбутнього фахівця економіки / В.Ісакова // Імідж сучасного педагога. – 2011. – №7. – С. 32-35.

4. Королюк С.В. Професійна компетентність керівника загальноосвітнього навчального закладу як складова його управлінської культури / С.В. Королюк // Імідж сучасного педагога. – 2005. – № 9–10. – С. 45–48.

5. Кравченко Л.М. Концепція компетентнісно-концентричної підготовки менеджера у системі неперервної підготовки освіти / Л.М. Кравченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць / [за заг. ред. проф. В.І. Сипченка]. – Спецвип.8. – Ч.І. – Слов’янськ : СДПУ, 2012. – С.25-35.

6. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Дж. Равен. М., 2002. – 480 с.

7. Саюк В. І. Розвиток економічної компетентності педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації / В. І. Саюк // Вища освіта України. – К., 2006. – Т. 3. – С. 511–520.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Наталевич Наталія – аспірантка кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка

Надійшла до редакції 13.12.2012 р.

 

Категорія: УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ | Додав: jww1
Переглядів: 402 | Завантажень: 26 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz