УДК 305+378:614.84
Леся Мандрик
КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ГЕНДЕРНОЇ
КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
У статті аналізуються та
систематизуються теоретико-практичні підходи дослідників щодо формування гендерної культури особистості у системі вищої освіти та розробки критеріїв,
показників її сформованості. Визначено компоненти (мотиваційний,
когнітивний, поведінковий), рівні (неорієнтований, конструктивний, інтегрований)
сформованості гендерної культури майбутніх фахівців з пожежної безпеки.
Ключові
слова: гендерна культура, гендерне
виховання, критерії гендерної культури, рівні гендерної культури, компоненти
гендерної культури, майбутні фахівці з пожежної безпеки.
В статье анализируются и
систематизируются теоретико-практические подходы исследователей относительно
формирования гендерной культуры личности в системе высшего образования и
разработки критериев, показателей ее сформированности. Определены компоненты
(мотивационный, когнитивный, поведенческий), уровни (неориентированный,
конструктивный, интегрированный) сформированности гендерной культуры будущих
специалистов по пожарной безопасности.
Ключевые слова: гендерная культура, гендерное
воспитание, критерии гендерной культуры, уровни гендерной культуры, компоненты
гендерной культуры, будущие специалисты по пожарной безопасности.
The article analyses and systematized
theoretical-practical approaches domestic psychologists and pedagogues of
gender culture of personality education in higher education and the development
of criteria and indicators for its articulation. Defined components
(motivational, cognitive, behavioural) levels (base (undirected) sufficient
(constructive), high (integrated) articulation of gender culture of future
specialists in the field of fire safety.
Key words: gender culture, gender education,
cultural gender criteria levels of gender culture, gender culture, future
specialists in the field of fire safety.
Постановка наукової проблеми та її значення. Одним з актуальних
завдань, що передбачені в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» та
«Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» постають
стратегічні напрями модернізації національної системи освіти відповідно до
вимог сучасного суспільства. Саме тому особливої значущості набувають проблеми
повноцінного гуманістичного виховання молоді в контексті теоретичних, методологічних,
організаційних, соціальних, психологічних аспектів, зокрема в напрямі набуття
гендерної компетентності, виховання гендерної культури, особливостей визначення
критеріїв та рівнів її розвитку. На жаль, сучасна вища школа відтворює традиційні
стандарти стосовно особистостей різної статі. Такі стандарти згодом виступають
об’єктивними бар’єрами для самореалізації людини і в цілому гальмують розвиток
держави через ігнорування та недостатнє використання потенціалу будь-якої статі
у всіх сферах суспільної діяльності. Аналіз практики показує, що в сучасних
умовах проблема порушення гендерної соціалізації чоловіків і жінок усе більше
стає формою соціальної дезадаптації. Освітні заклади досі часто демонструють
нерівний статус жінок і чоловіків, відображаючи гендерну стратифікацію
суспільства та існуючої культури в цілому.
Передусім,
зазначене стосується вищих навчальних закладів профільного спрямування, у яких
організація навчально-виховного процесу підпорядковується режимним вимогам.
Так, характерним аспектом підготовки майбутніх
фахівців із пожежної безпеки – курсантів вищих навчальних закладів МНС України
є особливі стосунки у колективі, специфічна структура взаємин між курсантами,
обмеженість у спілкуванні та переважання моностатевого спілкування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців-дослідників поняття «гендерна культура»
особливо вагомі здобутки для педагогічної теорії та практики привнесли Н. Андрєєва, Т. Говорун,
А. Дорохіна, І. Калько, О. Кікінеджі, І. Кльоцина, В. Кравець,
І. Лисова, І. Мунтян, П. Терзі, А. Швецова, Н. Шинкарьова
та ін.
Натомість, питання критеріїв та рівнів розвитку гендерної культури майбутніх
фахівців у сфері пожежної безпеки донині залишаються не висвітленими у
педагогічних джерелах.
Мета написання статті. З
огляду на зазначене, основні цілі цієї статті полягають
у тому, щоб на основі аналізу
психолого-педагогічних джерел визначити
компоненти, критерії та рівні сформованості
гендерної культури майбутніх фахівців із пожежної безпеки.
Виклад основного матеріалу. У процесі підготовки молодого фахівця з пожежної безпеки до
професійної діяльності здійснюється вплив на становлення характеру, ціннісних
установок, мотиваційної та емоційної сфери курсанта та його особистості в
цілому й сприяє формуванню гендерної культури, яка визначається успішністю вибудовування гендерних стосунків у процесі
профільної підготовки до майбутньої фахової діяльності.
На думку Н. Шинкарьової, гендерна культура – один із стрижневих складників
цілісного розвитку особистості, заснований на динамічній сукупності уявлень про
чоловіків і жінок, їхнє біологічне поле, соціальні ролі, стереотипи, ставлення
до власної і протилежної статі, відповідної статеворольової поведінки. Автор
зазначає, що ця культура має рівневу характеристику (низький, середній, високий),
що передбачає градацію за трьома компонентами (когнітивний, емоційно-ціннісний,
індивідуально-поведінковий), і пов’язана зі специфікою педагогічної технології
її формування [7].
Отже,
когнітивний компонент пов’язаний з уявленнями й
усвідомленням змісту гендерної ролі;
емоційно-ціннісний компонент охоплює ставлення до загальноприйнятих еталонів
чоловічої і жіночої поведінки, вимог етичної статеворольової поведінки;
індивідуально-поведінковий компонент – різноаспектного гендерного
статеворольового репертуару [7].
Водночас І. Калько сформулював такі критерії
гендерної культури: інформаційно-знаннєвий, особистісно змістовий,
практико-поведінковий. За сукупністю критеріїв, автор виокремив три рівні
сформованості гендерної культури студентів вищих навчальних закладів: творчий
(високий), осмислено-особистісний (середній), репродуктивний (низький). Дослідження
І. Калько підтвердили недопустимо низьку інформаційну обізнаність
студентської молоді у галузі гендерних проблем. Водночас, вони показали низький
рівень задоволеності таким становищем, що дозволяє говорити про необхідність
гендерного підходу в роботі з молоддю, яка навчається у вищому навчальному
закладі [3].
А. Дорохіна вважає, що «гендерна культура передбачає формування
уявлень про життєве призначення чоловіка і жінки, властивих їм позитивних
якостей, розкриття фізіологічних, психологічних особливостей чоловіка і жінки.
А критерієм сформованості гендерної культури виступають установлення правильних
стосунків між хлопчиком і дівчинкою, хлопцем і дівчиною [2]».
Зазначимо, що критеріями сформованості гендерної культури
особистості дослідниця визначає:
¾
знання про психофізіологічні особливості
представників обох статей;
¾
розуміння традиційного для національної
культури образу чоловіка і жінки;
¾
уявлення про соціально схвалювані якості
хлопчиків, хлопців, чоловіків і дівчаток, дівчат, жінок;
¾
уявлення про життєве призначення
чоловіків і жінок, їхні місця і ролі в історичному процесі і сучасному
суспільстві;
¾
прийняття своєї гендерної ролі і
готовність до її виконання;
¾
критичне ставлення до гендерних
стереотипів, усвідомлення права особи на власний вибір;
¾
уявлення про гендерне рівноправ’я і
недопустимість усіх проявів насильства і дискримінації за ознакою статі;
¾
толерантне ставлення до представників
обох статей, прагнення до досягнення взаєморозуміння;
¾
уміння конструктивно спілкуватися з
представниками обох статей [5].
Як бачимо, існує
досить широкий спектр критеріїв гендерної культури як ознак, узятих за основу у
вихованні гармонійної особистості з точки зору гендерної культури.
Варто зазначити, що від рівня
сформованості у випускника ВНЗ гендерної культури як інтегрованого компонента
професійної культури багато в чому залежатиме якісний аспект вирішення проблем
міжособової взаємодії, грамотної побудови кар’єрного успіху й економічної
стабільності суспільства [1].
Нашу увагу привернули рівні розвитку
гендерної культури студентів, запропоновані А. Швецовою. У них передбачені
такі показники:
1.
Знання нормативно-правових основ світового
та державного антидискримінаційного законодавства. Студент повинен знати передумови
розвитку жіночого руху, його основні цілі та результат – досягнення гендерної
рівності у світі, основним гарантом якого виступають законодавчі акти різного
рівня: Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації у ставленні до
жінок, Конституція, Сімейний кодекс, Трудовий кодекс тощо.
2.
Усвідомлення існування гендерних
стереотипів і упереджень у суспільстві, знання механізмів їх дій, уміння
розпізнавати і мінімізувати їх вплив на формування власної системи цінностей і
світорозуміння. Діагностування цього критерію можна здійснити за допомогою
методів соціологічного спостереження та нарротивів (історично і культурно обґрунтована
інтерпретація деякого аспекту світу з певної позиції).
3.
Керівництво принципу гендерної рівності
у процесі міжстатевої взаємодії і при виборі моделі сімейних стосунків. Виявити
прихильність студента до егалітарної та традиційної моделі сімейних стосунків
можливо, наприклад, за допомогою опитувальника «Прислів’я» для визначення
ступеня підтвердження вияву стереотипів щодо розподілу ролі у сім’ї, а також
виконання коефіцієнта рангової кореляції Спірмена при складанні психологічних
портретів «гарної матері» та «ідеальної жінки», «гарного батька» та «ідеального
чоловіка».
4.
Відсутність упередження стосовно
професійної придатності чоловіків та жінок. Організація професійної діяльності
на основі співпраці.
5.
Аналітичне сприйняття медіа-текстів,
уміння критично аналізувати образи чоловіків та жінок, що транслюються засобами
масової інформації.
6.
Толерантність як основа взаємодії з
людьми іншої сексуальної орієнтації. Відсутність гомофобії.
7.
Сексуальна і репродуктивна культура.
Сприйняття сексуальності як важливого складника життя, усвідомлення
відповідальності за себе і свого партнера. Ціннісне ставлення до свого
здоров’я, до народжених дітей, до батьківства.
8.
Усвідомлення і прийняття власної
гендерної ідентичності, прагнення до підвищення рівня своєї гендерної культури
за допомогою самовиховання [6].
Виокремлені показники – взаємопов’язані. Про загальний рівень гендерної
культури студентів можна судити, вивчаючи їх більш-менш цілісно, системно [6].
Отже, узагальнюючи
результати дослідження А. Швецової, можемо констатувати, що запропоновані показники сприяють високому рівню сформованості
гендерної культури особистості, першочерговими цінностями якої стають
незалежність, особистісний ріст, креативність.
Вважаємо за доцільне звернути увагу на певні особливості соціалізації майбутнього фахівця з
пожежної безпеки – курсанта ВНЗ МНС України. А. Капля констатує, що специфіка
соціалізації курсантів у соціально-освітньому просторі ВНЗ МНС України
розкривається завдяки усуненню таких протиріч: по-перше, курсанти, як жодна
інша соціальна група, відчувають на собі імперативний пресинг від нав’язаних
стереотипів поведінки, регламентації її дій (вимоги статутів, розпорядку дня,
правил внутрішнього порядку, присяги працівника служби цивільного захисту); з
іншого боку, формуються обов’язкові нагальні вимоги до активної творчої
самореалізації при вирішенні конкретних професійних завдань, організації
власного життя, стосунків із соціальним оточенням (особливо в системі макро- і
мезосоціальних відносин). Соціально-освітній простір ВНЗ розглядається як одна
із домінувальних сфер соціального життя, яка за умови її вдосконалення може
стати надійним стабілізувальним фактором у соціокультурному середовищі і в
перспективі сприяти його успішному розвитку. Для успішної соціалізації
курсантів у ВНЗ МНС України потребується створення таких умов, що сприяють
розвитку особистості, її позитивних властивостей і якостей – фізичних,
інтелектуальних, духовних [4, с. 17].
Аналіз
психолого-педагогічних джерел дозволив нам виокремити компоненти (мотиваційний,
когнітивний, поведінковий), критерії,
рівні (неорієнтований, конструктивний, інтегрований), показники та методи перевірки сформованості
гендерної культури майбутніх фахівців із пожежної безпеки.
Таким чином,
інтегрований рівень сформованості гендерної культури майбутніх фахівців із
пожежної безпеки виявляється відповідно до таких критеріїв:
1. Мотиваційного
компонента: усвідомлення майбутніми фахівцями з пожежної безпеки сутності рівності
прав чоловіків і жінок та свободи особистості, прийняття рівноправності обох
статей у професійній діяльності; прагнення до гендерних перетворень у
професійній діяльності та державі в цілому, до підвищення рівня своєї гендерної
культури за допомогою самовиховання; усвідомлення себе як особистості, яка
здатна впливати на гендерну ситуацію в суспільстві; критичне ставлення до
гендерних стереотипів.
Цей компонент визначається
за допомогою таких методів дослідження: анкетування, інтерв’ювання, опитування,
дискусія, рольові ігри, бесіди, спостереження.
2. Когнітивного
компонента: притаманність майбутнім фахівцям з пожежної безпеки високих знань:
нормативно-правових основ світового та державного гендерного законодавства (Конвенція ООН про ліквідацію всіх
форм дискримінації щодо жінок; Декларація Тисячоліття ООН; Конвенція про
захист прав людини та основоположних свобод; Європейська соціальна хартія;
відповідні пункти Закону України «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини», Кодексу законів про працю України, Сімейного
кодексу України, Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу України,
Законів України про освіту, пенсійне забезпечення, державну допомогу сім’ям з
дітьми, охорони праці, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону
України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Закону України «Про
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»; Постанови Кабінету
Міністрів України «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної
рівності в українському суспільстві на період до 2016 року» тощо); ключових понять гендерної культури (гендер,
гендерна культура, гендерні стереотипи, гендерні ролі, гендерна освіта,
гендерна компетентність, гендерне виховання тощо); фізіологічних,
психологічних, естетичних особливостей представників обох статей – майбутніх
фахівців із пожежної безпеки.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: тестування, дискусія,
самостійна робота, опитування, інтерв’ювання.
3. Поведінкового
компонента: притаманність майбутнім фахівцям з пожежної безпеки стабільно
виражених: умінь відповідати за власні рішення та їх наслідки, здатності до
компромісу стосовно гендерних стосунків у професійному колективі; умінь
самостійно набувати досвід з гендерної збалансованості (усунення статевої
ієрархії в суспільстві, коли одна стать – чільна, а інша – підлегла),
аналізувати та оцінювати гендерні інновації, реагувати на прояви сексизму у
професійній діяльності, дотримуватися неупередженого, толерантного ставлення у
професійній діяльності до особливостей та індивідуальних проявів особистості
незалежно від її статі; критично аналізувати образи чоловіків та жінок –
фахівців із пожежної безпеки, що транслюються засобами масової інформації.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: спостереження, бесіда,
рольові ігри, виховні ситуації, дискусії.
Показником цього
рівня сформованості гендерної культури майбутніх фахівців з пожежної безпеки є
стабільність.
Конструктивний
рівень сформованості гендерної культури майбутніх фахівців з пожежної безпеки
виявляється відповідно до таких критеріїв:
1. Мотиваційного
компонентаа, при якому майбутньому фахівцю у сфері пожежної безпеки притаманні
часткові: прийняття своєї гендерної ролі і готовність до її виконання у
професійній діяльності; уявлення про гендерне рівноправ’я і недопустимість усіх
проявів насильства і дискримінації у професійній діяльності за ознакою статі;
уявлення про життєве та соціально-професійне призначення чоловіків і жінок.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: анкетування,
інтерв’ювання, опитування, дискусія, рольові ігри, бесіди, спостереження.
2. Когнітивного
компонента, при якому майбутньому фахівцю у сфері пожежної безпеки притаманні
часткові знання: ключових понять гендерної
культури; фізіологічних,
психологічних, естетичних особливостей представників обох статей –
майбутніх фахівців з пожежної безпеки.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: тестування, дискусія,
самостійна робота, опитування, інтерв’ювання.
3. Поведінкового
компонента, при якому майбутньому фахівцю з пожежної безпеки притаманні частково
сформовані: здатність до компромісу стосовно гендерних стосунків у професійному
колективі; уміння об’єктивно реагувати на прояви сексизму у професійній
діяльності; навички неупередженого, толерантного ставлення у професійній
діяльності до особливостей та індивідуальних проявів особистості фахівця з
пожежної безпеки незалежно від її статі.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: спостереження, бесіда,
рольові ігри, виховні ситуації, дискусії.
Показником цього
рівня сформованості гендерної культури майбутніх фахівців з пожежної безпеки є
частковість (випадковість).
Неорієнтований
рівень сформованості гендерної культури майбутніх фахівців із пожежної безпеки
виявляється відповідно до таких критеріїв:
1. Мотиваційного
компонента, при якому в майбутнього фахівця з пожежної безпеки відсутні або
елементарно сформовані розуміння та уявлення стосовно рівноправності чоловіків
і жінок у суспільстві та професійній діяльності.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: анкетування, інтерв’ювання,
опитування, дискусії, рольові ігри, бесіди, спостереження
2. Когнітивного
компонента, при якому в майбутнього фахівця з пожежної безпеки відсутні або
елементарно сформовані знання щодо гендерної культури у сфері професійної
діяльності.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: тестування, дискусія,
самостійна робота, опитування, інтерв’ювання.
3. Поведінкового
компонента, при якому в майбутнього фахівця у сфері пожежної безпеки відсутні
або елементарно сформовані: здатність до компромісу стосовно гендерних
стосунків у професійному колективі; уміння об’єктивно реагувати на прояви
сексизму у професійній діяльності; навички неупередженого, толерантного
ставлення у професійній діяльності до особливостей та індивідуальних проявів
особистості незалежно від її статі.
Цей компонент
визначається за допомогою таких методів дослідження: спостереження, бесіда,
рольові ігри, виховні ситуації, дискусії.
Показником цього
рівня сформованості гендерної культури майбутніх фахівців із пожежної безпеки є
ігнорування.
Таким
чином, гендерна культура майбутніх фахівців із пожежної безпеки представлена нами як цілісна інтегративна система
взаємопов’язаних компонентів, які, у свою чергу, знаходяться в постійному
розвитку, визначити стан якого зможемо, орієнтуючись на встановлені рівні.
Варто зазначити, що перехід від неорієнтованого до інтегрованого рівня
показників, що характеризуються окремими критеріями, свідчить про позитивну
динаміку розвитку гендерної культури майбутніх фахівців із пожежної
безпеки – формування гармонійно розвиненої, зрілої, цілісної особистості,
адаптованої до життя в будь-яких умовах відповідної професійної діяльності.
Отже,
вивчення процесу формування гендерної культури майбутніх
фахівців із пожежної безпеки пов’язане з виявленням
якісних характеристик – показників критеріїв сформованості гендерної культури з
подальшим переведенням указаних якісних показників у кількісні – рівні сформованості
гендерної культури.
Висновки. На
основі проаналізованих підходів у психолого-педагогічних джерелах щодо виховання
гендерної культури особистості виокремлено та охарактеризовано компоненти
(мотиваційний, когнітивний, поведінковий), рівні (неорієнтований,
конструктивний, інтегрований), критерії, показники та методи перевірки сформованості
гендерної культури майбутніх фахівців із пожежної безпеки. У своєму дослідженні дотримуємося трирівневої шкали
(неорієнтований, конструктивний, інтегрований), оскільки високий (інтегрований)
рівень гендерної культури особистості забезпечує її успішну соціалізацію та
культурну інтеграцію у сучасному суспільстві, гармонійну взаємодію статей на
всіх рівнях. Кожен рівень має специфічну
характеристику, яка визначається на основі показників виокремлених критеріїв, а
також представляється у вигляді перерахування можливих непрямих ознак їх
прояву.
Перспективу подальшого пошуку вбачаємо у виокремленні
психолого-педагогічних умов виховання гендерної культури майбутніх фахівців
з пожежної безпеки....
| 
