Загірняк Мар’яна, Максимович О.М. - ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:32
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П.

Загірняк Мар’яна, Максимович О.М.
[ Викачати з сервера (56.0Kb) ] 11.02.2013, 13:38

Маряна Загірняк,

Ольга Максимович

(Івано-Франківськ)

 

СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

 

Науково-технічний прогрес, викликавши бурхливий розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, зумовив появу великої кількості шкідливих речовин, побутових і виробничих відходів, що суттєво забруднюють і руйнують навколишнє середовище, викликають незворотні зміни в біосфері Землі. Спеціалісти стверджують, що в останні десятиліття планета Земля «працює на межі» своїх біологічних можливостей щодо підтримки життєдіяльності людства. Критичне усвідомлення цього призвело до висновку, що чинники екологічної кризи слід шукати, насамперед, у сфері світогляду людини, її розумінні свого місця на Землі.

Науковці намагаються вирішити суперечність, що виникає між рівнем екологічної грамотності, екологічної вихованості підростаючого покоління, з одного боку, та сучасною необхідністю бачення ними взаємовідносин між природою і людиною, вміннями оцінювати і прогнозувати наслідки втручання людини в навколишнє природне середовище та вміннями здійснювати необхідні дії з оздоровлення природи та самої людини, – з другого боку [3, c.52].

Актуальність обраної теми зумовлена: недосконалістю сучасної системи екологічного виховання як за змістом, так і за формою й необхідністю її реорганізації на основі теоретично-педагогічного осмислення проблеми; потребою формування екологічно вихованої особистості на основі її включеності у «світ природи», суб’єктного характеру сприйняття природних об’єктів і спрямування до непрагматичної взаємодії зі світом природи.

Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи, виховати свідоме ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.

У Концепції екологічної освіти вказано, що найголовнішим завданням екологічної освіти є формування екологічної культури всіх верств населення що передбачає виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності; розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем довкілля, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення навичок його збереження [1, c.55].

Сьогодні завданням вчителя хімії є підвести учнів до розуміння проблем довкілля, необхідності бережливого й економного ставлення до ресурсів природи. На уроках хімії можна яскраво й переконливо висвітлити як негативні наслідки втручання людини у природне середовище, так і можливі шляхи оптимізації антропогенного впливу на нього. Уже з перших уроків необхідно привертати увагу учнів до подвійного характеру хімії ‑ користі та шкоди, які приносять хімічні відкриття. Так, збереження чистоти атмосфери – одна з найбільших проблем, адже без повітря ми не можемо обійтися і п’яти хвилин. Клініко-епідеміологічні дослідження вказують на пряму залежність захворюваності і смертності населення від забруднення повітря. За останні 50 років з атмосфери взято стільки кисню, скільки використало все людство за 1млн. попередніх років. Рослини – єдині «фабрики» кисню на нашій планеті. Крім того, вони вбирають з атмосфери і багато шкідливих речовин. Тільки 1 га зелених насаджень очищає від пилу, шкідливих домішок близько 15 млн. м³ повітря. Тільки одне доросле дерево за день адсорбує 1 кг пилу. Зелені насадження вбирають майже 30% міського шуму. Один столітній бук вбирає близько 2,5 кг вуглекислого газу, виділяючи при цьому 1,7 кг кисню. Добове виробництво цим деревом кисню може забезпечити потребу в останньому 64 людини. За один день таке дерево випаровує до 400л води і на 10% збільшує вологість ґрунту. На основі цього матеріалу під час вивчення теми «Кисень» необхідно підводити учнів до висновку, що необхідно збільшувати зелені насадження.

Велика роль належить розділу «Складні речовини. Основні класи неорганічних сполук», при вивченні якого систематизуються відомості про взаємозвʼязки нормального функціонування живих організмів при споживанні якісної питної води, хімічні та фізичні властивості води. Треба акцентувати школярам, що чиста прісна вода є найціннішим елементом життя на Землі, вона вкрай необхідна для задоволення елементарних потреб людини, нормального функціонування біорізноманіття рослин і тварин та для підтримки і збереження регіональних і глобальних екосистем [2, c.80].

Навчальну діяльність учнів стимулюють дискусії. Вони сприяють виявленню особистого ставлення учнів до проблеми, а також вивченню реальних місцевих екологічних умов. Для цього можна на уроках відвести 3-5 хв. для інформації про наслідки дій людини, адже це змушує їх замислитися над діями людини. Для прикладу, один із шляхів захисту навколишнього середовища – очищення стічних вод на промислових підприємствах: Ви директор заводу і маєте у своєму розпорядженні значну суму грошей. Як ви вчините?

Кожна тема в хімії багата на матеріал, який сприяє розвитку екологічного мислення учнів. Під час вивчення теми «Солі» необхідно зазначити, що натрій нітрат застосовується для виготовлення ковбас, шинки, сиру, риби. Під впливом мікроорганізмів він перетворюється в натрій нітрит, який перешкоджає псуванню м’яса. Проте навіть невеликий надлишок цих солей дуже шкідливий для здоров’я: порушує функцію крові, викликає набряк легень, серцеву недостатність, уражує печінку і призводить до розвитку злоякісних пухлин. Для цього визначено гранично допустимі концентрації нітратів, які використовуються в харчовій промисловості. Але слід нагадати учням, що за останні 3 роки вміст нітратів збільшився в Україні, наприклад, у кавунах і огірках у 3 рази, картоплі – в 2,2 рази, у капусті – в 1,7 рази [3, c.200].

Під час вивчення теми «Хімічні властивості лужних металів, галогенів та їх сполук» можна вказати на використання хлору для знезараження води, виробництва відбілюючих засобів. Обов’язково нагадати, що саме хлор застосовують в хімічній зброї. Але і також навести дані про кількість жертв, які загинули від зброї такого типу.

При вивченні теми «Ізотопи. Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів» увагу учнів слід звернути на такий факт: при опроміненні насіння злакових культур дістали можливість одержувати велику кількість сортів, стійких до захворювань. Такі сорти мають добру якість зерна, міцні стебла, підвищену врожайність, рано достигають. Це позитивна оцінка. Що ж до негативної, то необхідно розповісти про жертви у містах  Хіросімі та Нагасакі.

При виконанні хімічних дослідів з теми «Оксиди» учень має можливість спостерігати за фізичними та хімічними властивостями речовин: вуглекислий газ утворюється при згорянні вуглецевмісних сполук. Цей газ пропускає видиме сонячне світло, але затримує тепло поверхні Землі, розігрітої Сонцем, створюючи парниковий ефект за рахунок збільшення вмісту газу в атмосфері. Це може призвести до негативних наслідків. Для зменшення дії цих наслідків потрібні зелені насадження, які не тільки збагачують повітря киснем, а й сприяють очищенню його від вуглекислого газу та інших забруднювачів.

З метою конкретизації, систематизації, узагальнення екологічних знань з теми «Оксиди», вчитель, застосовуючи метод конкретних ситуацій, може підготувати і провести з учнями сюжетно-рольову гру на тему «Оксиди – забруднювачі навколишнього середовища». Перед учнями ставиться завдання – охарактеризувати негативний вплив на екологію навколишнього середовища оксидів (вуглекислий, чадний, сірчистий гази та оксид азоту) у перевищених нормами концентраціях та внести власні пропозиції щодо зменшення викиду цих газів в атмосферу. Цікава форма проведення уроку стимулює навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє набуттю ними практичних навичок, розвиває уяву, пам’ять, абстрактне мислення, спонукає їх до конкретних дій в природоохоронному аспекті.

Сьогодні куди не глянь потрапиш на полімер: від одягу до мобільних телефонів, від двигунів для автомобілів до обгортки для цукерок. 150 млн. т щорічно продукованого пластику поступово збираються на поверхні Землі. Спалювати його не можна, але у дворах і міських звалищах вогнем горить саме пластик, наповнюючи атмосферу речовинами, набагато небезпечнішими за своїми властивостями за термоядерну чи нейтронну бомбу. З власної недбалості ми можемо не просто загинути самі, а й приректи на важке вимирання від деградації і фізичного каліцтва наших нащадків.

Морська дослідницька організація AMRF зробила звіт, в якому повідомляє, що 1/4 планети вкрита пластмасовим сміттям. Пластикову пляшку не можна використовувати вдруге, оскільки неможливо повторно стерилізувати. Зараз існують два напрямки вирішення пластикової проблеми: утилізація і утворення біопластмас, що підлягають природному розпаду. Утилізація і повторна переробка пластмаси — задоволення дороге через сортування та енергоємність самого процесу. В багатьох країнах зрозуміли небезпеку пластикової тари. Приміром, у ряді країн Європи відмовляються від упаковки молочних продуктів у пластико-картонні пакети і віддають перевагу тарі – скляним пляшкам та банкам. У США розгорнулась ціла політкомпанія «пляшкових законів», тобто законів, що зобов’язують виробників повернутися до багаторазової тари, зокрема до пляшок. У Китаї заборонили виробництво тонких поліетиленових пакунків і використання їх у супермаркетах.

Сучасні екологічні проблеми можна розв’язати спільними зусиллями. Потік екологічної інформації повинен не лякати, а спонукати до дії. Учителі, повинні олюднити хімічні знання. І тільки тоді можна сподіватися, що вихованці стануть авторами принципово нових економічно й енергетично вигідних технологій, які забезпечуватимуть гармонійне існування людини і природи.

ЛІТЕРАТУРА

1.                Концепція екологічної освіти в Україні // Інформаційний вісник. Вища школа. – 2008. - № 9. – C. 50-61.

2.                Симоновська М. Методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя-еколога / Марія Симоновська // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - Випуск 2 (14). - С.78-82.

3.                Попель П.П. Хімія 11 кл.: експериментальний підручник для загальноосвітніх навчальних закладів / Попель П.П., Савченко І.О., Крикля Л.С. – К.: Видавничий центр «Академія». – 2011. – 229с.

 

Категорія: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. | Додав: jww1
Переглядів: 153 | Завантажень: 44 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz