Тетяна Величко

(Прилуки)

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

У ПРАКТИЦІ СУЧАСНОГО ДНЗ

Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Від їх розв’язання залежить подальше його існування. Саме тому, важливого значення набуває  в ДНЗ  екологічна освіта, основною метою якої є формування екологічної культури у дошкільників: системи  екологічних знань, навичок, поглядів, переконань, моральних почуттів, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Одним із шляхів формування екологічної культури дошкільників є звернення до надбань педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського.

Проблемою екологічного виховання В.О. Сухомлинський займався впродовж своєї педагогічної діяльності, і довів, що природа сама собою не виховує. Виховує лише активна взаємодія дитини з нею.

Великий педагог вважав, що самих екологічних знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці недостатньо. Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського у практиці сучасного ДНЗ  є складовою навчально-виховного процесу, який складається з двох рівноцінних компонентів: формування наукових знань з екологічного виховання та охорони природного середовища.

Перспективність екологічного виховання – це одна з передових педагогічних ідей великого педагога, варта подальшого застосування у практиці побудови освіти 21 століття, що і переконливо доводять сучасні дослідники педагогічної майстерності В.О.Сухомлинського. Це відображено у працях педагогів дослідників, вчених О.Савченко, А.Степанюк, Г.Василенко, Н.Калініченко, Л.Руденко, О.Вознюк, Т.Гладюк, Л.Бондар, І.Жаркової, та багато інших. Вчені, досліджуючи спадщину екологічного виховання В.О.Сухомлинського, приходять сьогодні до висновку, що метою екологічного виховання великого педагога і природолюба було цілеспрямоване формування у його вихованців міцних екологічних знань. Досліджуючи «Книгу природи» В.О.Сухомлинського, вони доводять, що це не просто сторінки, а це яскраві спостереження, які западають в душу і виховують добрих і чуйних, лагідних і цікавих діточок, які не зможуть просто так зірвати квітку чи зламати деревце, бо для дітей, вихованих на творчості В.О.Сухомлинського, це вже жива істота, яка відчуває біль і їх потрібно берегти. В.О.Сухомлинський на ґрунтовному фактичному матеріалі розглянув і проаналізував процес екологічного формування людини в роки її дитинства, переконливо розробив психологію хлопчиків і дівчаток різного віку, що допомагають використовувати принципи екологічного виховання запропоновані В.О.Сухомлинським.

Завдяки використанню принципів екологічного виховання у навчанні дітей дошкільного віку формуються дієві природничі знання, які передбачають взаємозв’язок сприймання, осмислення, запам’ятовування і застосування на практиці засвоєного матеріалу. Провідна роль при цьому належить застосуванню знань дітьми в стандартних і варіативних навчальних ситуаціях. За В.О.Сухомлинським метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у кожній дитині міцних екологічних знань, розуміння взаємозв’язку і єдності дитини з природою; ролі навколишнього середовища у житті та потреби його охорони.

Якщо послідовно, день за днем, використовує вихователь принципи екологічного виховання у роботі з дітьми, то у таких дітей будуть розвинені почуття відповідальності та збереження природи як важливого фактору існування людини.

Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання дошкільників: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму.

За принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи.

За принципом цілісності людина і природа єдине ціле, людина безпосередньо залежить від природи. Принцип цілісності екологічного виховання проходить червоною ниткою через усю педагогічну діяльність великого природолюба. Головним у екологічному вихованні є створення умов, за якими дитина могла торкнутися природи не тільки рукою, а й розумом, серцем і душею.

За принципом неперервності існує неперервна взаємодія людини і природи, і ця взаємодія супроводжує людину у навчанні і вихованні упродовж її життя.

Працюючи з класом В.О.Сухомлинський найважливішим принципом екологічного виховання підростаючого покоління вважав пізнання та вивчення природи рідного краю й активну практичну діяльність. Використання принципів екологічного виховання за В.О.Сухомлинським, є необхідною вимогою часу та обов’язковим використанням вихователями ДНЗ. Їх реалізація відбувається за допомогою використання різних форм та методів  під час «уроків мислення» серед природи  в «зелених класах».

Великий педагог не тільки розкрив роль і значення почуттів у житті та діяльності дитини, а й показав природу, як основний засіб екологічного, інтелектуального і духовного її розвитку. Використовуючи принципи екологічного виховання за В.О.Сухомлинським, вчимо дітей бачити і берегти красу природи, бути духовно багатим і благородним.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Антонець М. Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині В.О. Сухомлинського [Текст]: до 13-х Всеукраїнських педагогічних читань «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю» / М. Антонець // Рідна школа, 2006. –   № 9. – С. 7-10.

2.  Богуш А.М. Культурологічна парадигма в спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] / А. М. Богуш // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. – К., 2006. – № 3. – С. 5-12.

2.     Екологічне виховання молодших школярів: навч. посіб. для студ. пед. фак. і вчителів початкових кл. / [Біда О.А., Волошина Г.П., Гонзуль В.П. та ін.]. – К.: Наук. світ, 2002. — 336 с.

3.     Калинин В. Формула экологического образования / Калинин В. // Евразия. Природа и люди. – 1997. – № 6. – С. 39–40.

4.     Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географии / Максаковский В.П. // География в школе. – 1998. – № 1. – С. 45–50.

5.     Реймерс Н.Ф. Экологизация. Введение в экологическую проблематику: учеб. пособ. / Реймерс Н.Ф. – М., 1994. – 100 c.