Олена Ткач

(Переяслав-Хмельницький)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПОБУТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Більшість сучасних досліджень, що присвячені проблемі формування певних поведінкових ознак в діяльності учня загальноосвітньої школи, висувають положення про необхідність взаємозв’язку особливостей поведінки дитини з особливими зусиллями педагогів з розвитку додаткових якостей, які потребують специфічного цілеспрямованого впливу під час навчально-виховного процесу. Координатором дій вчителів повинен стати вчитель-вихователь, куратор, керівник дитячого колективу. Саме його роль як організатора роботи вчителів з реалізації творчого потенціалу вихованця, розвитку його рис займає особливе місце в майбутньому школи.

Тому розробка проблеми формування культури учнів в системі виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу постає як один з актуальних і пріоритетних напрямків сучасних психолого-педагогічних досліджень.

Системність у більшості узагальнених визначень представлена як послідовність і взаємозалежність усіх компонентів виховання. В. Афанасьєв вважає, що поза системним підходом об’єкт, процес, явище розпадаються на серію моментів, епізодів, абсолютно мінливих чи незмінних, не пов’язаних єдиною логікою, спільною спрямованістю [1]. Під цілісною системою ми будемо розуміти таку сукупність закономірно побудованих, динамічно пов’язаних компонентів, взаємодія  яких породжує нову (системну) якість. Система активно функціонує, якщо: знайдено достатньо необхідних компонентів, кожний з яких повністю виконує свою функцію; забезпечено цілісність, взаємозв’язок, взаємодію компонентів, які займають у системі певне, властиве їм місце; якщо система цілеспрямована, її діяльність підлягає єдиним цілям і завданням; якщо вона активно включена в середовище і взаємодіє з ним, досить керована, тобто її діяльність постійно вивчається, коригується, спрямовується.

Проблема системного підходу до виховання розроблялася багатьма вченими і практиками. Історія вітчизняної педагогіки збагачена оригінальними системами виховання, розробленими А. Макаренком, В. Сухомлинським, С. Шацьким, багатьма іншими педагогами-практиками. Безсистемності, однобічності, примітивізму в розумінні суті виховної роботи протистояв системний підхід А. Макаренка. Концепцію системного підходу до виховання А. Макаренко характеризує так: «Справжня суть виховної роботи полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, не в безпосередньому вашому впливі на дитину, а в організації життя дитини» [2, с.343]. А. Макаренко запропонував таку систему виховання і організації життя колективу, яка б забезпечувала  в єдності гуманізм, цілісність, порядок, самоврядування і педагогічне керівництво.

Виходячи з цього, ми вважаємо що пошук шляхів більш ефективного формування культури особистості учня повинен вестись на основі ідеї системного підходу до організації виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Розглядаючи системність як одну з загальних закономірностей природи, суспільства і людського мислення М. Красовицький в своїх роботах пропонує погляд на педагогічний процес як соціальну систему. Автор визначає виховну систему школи (класу) як спосіб (уклад) життя учнівського колективу, всі сторони (компоненти) якого підлягають певним цілям і забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату - певних меж розвитку і моральних якостей особистості.

Ми  виходимо з того, що основною ознакою наявності системи виховної роботи, зокрема системи естетичного виховання, виступає алгоритм поєднання наступних елементів: загальні цілі і завдання виховання – принципи – особистість (рівень вихованості, потреби. інтереси) –  конкретизовані цілі і завдання виховної роботи в даній школі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам дійти висновку, що під час здійснення системного підходу до формування культури побуту учня в системі естетичного виховання необхідно: вивчити внутрішню структуру цього процесу, окремі його елементи і зв’язки між ними, характер взаємодії; виявити внутрішні протиріччя, які притаманні означеному процесу, і які визначають його розвиток; скласти його інтеграційні характеристики; здійснити аналіз зовнішніх зв’язків цього процесу з оточуючим середовищем, його компонентами; розглянути їх на тлі більш широких систем, в які даний процес входить як елемент; дослідити особливості зародження означеного процесу як системи, сучасний її стан, тенденції до зміни.

Процес естетичного виховання в умовах загальноосвітнього навчального закладу знаходиться в тісному взаємозв’язку з всіма напрямками виховної діяльності, але передусім з розумовим, моральним, трудовим та фізичним вихованням. Важко уявити процес засвоєння знань без бачення краси у змісті навчального матеріалу всіх предметів та процесі добування знань; моральне виховання – без бачення і оцінки краси вчинків, поведінки інших учнів та своїх власних; трудове виховання – без пізнання прекрасного в процесі, змісті та меті праці; фізичне виховання – без уяви про досконалість людського тіла, його здоров’я.

ЛІТЕРАТУРА

1.                Афанасьєв В.Г. Системность и общество / В.Г. Афанасьєв. – М. : Политиздат, 1980. - 368с.

2.                Макаренко А.С. Сочинения в 7-ми т. / А.С. Макаренко. - М. : Изд-во АПН РСФСР,1960. - Т.7. – 381 с.

3.                Митюров Б.Н. Развитие педагогической мысли на Украине в ХУІ-ХУІІІ вв. / Б.Н. Митюров. - К. : Рад. школа, 1968. – 216 с.

4.                Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / Вибр. тв.: В 3-х т./ В.О. Сухомлинський. - К. : Рад.школа, 1970. - Т.1-С.73.