Садун Єлізавета, Цапок Маріанна - ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:31
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П.

Садун Єлізавета, Цапок Маріанна
[ Викачати з сервера (40.5Kb) ] 11.02.2013, 14:39

Єлізавета Садун,

Маріанна Цапок

(Переяслав-Хмельницький)

 

РОЗВИТОК СПОСТЕРЕЖЛИВОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

Проблема розвитку спостережливості сягає глибоко в історію. Видатні представники класичної педагогіки та психології минулого приділяли велику увагу цьому питанню.

Весь шлях становлення і розвитку наукової думки з проблеми розвитку спостережливості молодших школярів може бути представлений декількома великими періодами (етапами).

Перший етап (1657 – середина ХІХ століття) може бути названий емпіричним саме через недооцінювання значення теоретичних узагальнень при розгляді питання спостережливості. Цей етап перш за все представлений іменами Я.А.Коменського, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, які єдиним джерелом пізнання вважали чуттєве сприймання і досвід дитини.

В цей період під спостережливістю розуміють уміння спостерігати, володіння прийомами спостереження, а розвиток спостережливості розглядається як вдосконалення здатності спостерігати, оволодіння «азбукою спостереження» [6, с.115].

Видатні педагоги-мислителі минулого підкреслювали велике значення розвитку спостережливості дітей у процесі пізнання, а одним із головних джерел пізнання дітей у навчанні вважали спостереження.

Праця Яна Амоса Коменського «Велика дидактика» (1657) є першою в педагогіці спробою наукового осмислення даного питання. Так, Я.А.Коменський дав початок методу спостереження, вказавши його значення у навчальному процесі. У «Великій дидактиці» він підкреслював велике значення спостереження предметів і явищ з метою засвоєння знань про оточуючу людину дійсність і сформулював своє «золоте правило дидактики». «Якщо ми бажаємо прищепити учням справжні і міцні знання, – писав Коменський, - необхідно навчати всьому через особисте спостереження і чуттєве доведення» [3, с.303]. І тільки тоді таке спостереження буде умовою правильного сприймання предметів і явищ та міцного засвоєння знань про них.

На безмежну допитливість маленької дитини, її природну схильність до спостереження звернув увагу інший видатний педагог, психолог і філософ минулого Д.Локк. «Здатність помічати найменші відмінності між речами говорить про швидкість і ясність спостереження, які допомагають розуму наполегливо і вірно рухатись шляхом знань» [4, с.264].

Ж.Ж.Руссо, І.Г.Песталоцці, Р.Оуен вважали, що розумові сили дитини, її моральні якості ніщо не формує краще, ніж «спостереження різних царств природного світу» [1, с.7]. Зокрема Песталоцці початком всякого навчання вважав спостереження, а метою – чітке поняття. Він виходив з того, що форми предметів, звуки мови, числові співвідношення доступні для спостереження, отже, в дітях необхідно розвивати здатність спостерігати.

Другий етап тривав із середини ХІХ століття до другої чверті ХХ століття. В цей період педагогіка починає орієнтуватись і використовувати у своїх наробках результати психологічних і психофізіологічних досліджень. Тож по-новому питання про значення спостережливості звучить у працях вітчизняного педагога К.Д.Ушинського. Він неодноразово зазначав, що початковою ланкою пізнання є нагромадження відчуттів, які учень отримує від взаємодії з предметами оточуючої дійсності. Отже, пізнання будується виключно з реальних вражень від довкілля. К.Д.Ушинський вказував, що розум людини головним чином виявляється у здатності бачити предмети і їхні сутності, різнобічно, у всіх їхніх відносинах. Тому «якщо навчання має претензію на розвиток розуму в дітях, то воно повинно вправляти їхню здатність спостерігати»[5, с.367].

Саме тому К.Д.Ушинський рекомендував починати навчання дітей з вивчення природничих наук, оскільки вони сприяють розвиткові всіх здібностей дитини, збуджують спостережливість і допитливість [5, с.368]. А високий розвиток спостережливості, на думку педагога, є запорукою успішного навчання дитини у школі.

Родоначальник російської прогресивної методики природознавства О.Я.Герд зазначав, що значення природознавства полягає у «витонченні зовнішнього чуття», вихованні спостережливості, мислення тощо.

Як бачимо, прогресивні педагоги і методисти початку ХХ століття відзначали велику роль спостережливості у розумовому розвиткові школярів і спрямували свої розробки та методичні рекомендації на вдосконалення процесу спостереження як необхідної діяльності, в якій найефективніше розвивається спостережливість. Прикладом таких розробок є серія зошитів для самостійних робіт і спостережень Б.Ігнатьєва «Наблюдай природу» [2], що вийшла на початку ХХ століття, де вміщені розроблені завдання і питання для спостережень у природі.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                Васильева А.И.  Учите детей наблюдать природу / А.И. Васильева. – Мн. : Нар.асвета, 1972. – 128 с.

2.                Игнатьев Б. Наблюдай природу: Тетрадь для летних самостоятельных работ и наблюдений. Выпуск приготовительный: Неживая и живая природа / Игнатьев Б., Соколов С.  – М., 1916. – 36 с.

3.                Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Я.А. Коменский - М. : Учпедгиз, 1956. - 651 с.

4.                Локк Д. Сочинения: В 3-х т. / Ред. И.С.Нарский, А.Л.Субботин / Д.Локк. – М. : Мысль, 1985. – Т.2.- 560 с.

5.                Ушинский К.Д. Педагогические сочинения в 6 т. Ред. коллегия М.И.Кондаков и др. Вступ. сл. и примеч. С.Ф.Егорова /К.Д.Ушинский. – М. : Педагогика, 1989. – Т.3. – 511 с.

6.                Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства / За ред. М.М. Скаткіна / К.П. Ягодовський – К. : Радянська школа, 1953. –218с.

 

Категорія: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. | Додав: jww1
Переглядів: 138 | Завантажень: 27 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz