Інна Порхун
(Переяслав-Хмельницький)
ВПЛИВ АГЕНТІВ ҐЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ
ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ
Ґендерна соціалізація – це процес спрямованих і
системних впливів на особистість, що допомагає їй засвоїти норми, правила
поведінки та установки відповідно до
культурних уявлень про роль, становище й призначення статей у суспільстві,
робить повноцінним чоловіком чи жінкою і долучає її до установленої системи
ґендерних ролей.
І.С. Клецина зазначає, що освіта -
найважливіший інститут соціалізації взагалі та ґендерної соціалізації зокрема.
В освітніх організаціях учні отримують різноманітні уроки гендерних відносин.
Сама організація освіти, як і пануючі тут ґендерні ролі, вбудовують в нас
модель «нормального
життя» та диктують нам жіночі та чоловічі статусні позиції. Згодом у дітей
проявляються різні форми поведінки по відношенню одне до одного. Офіційна
педагогічна установа з одного боку декларує паритетність у взаємовідносинах, з
іншого - вимагає від однієї статі визнання своєрідного пріоритету іншої. Все це
призводить до протиріччя із суб’єктивною дійсністю дітей, що включені в
організований навчальний процес, а також формує певні ґендерні установки, що
зводяться до ідентичності [2].
Іншим агентом ґендерної соціалізації є сім’я.
Роль сім’ї яскраво виражена в соціальному навчанні, коли батьки свідомо або
несвідомо заохочують або критикують поведінку своїх дітей. Крім того,
диференційна соціалізація починається ще до народження дитини. Невипадково
майбутні батьки хочуть знати, хто народиться - хлопчик, чи дівчинка. Оточуючі
теж зацікавлені в цьому. Все це відбувається тому, що, в залежності від
ґендеру, батьки уявляють собі дітей по-різному. Від цього буде залежати, як
вони назвуть дитину, який одяг, іграшки та прикраси купуватимуть, чим будуть з
нею займатися. Дитина, як правило, бажає
бути схожою на батьків. Хлопчик ототожнює себе з батьком, а дівчинка - з
матір’ю, якщо ті компетентні, сильні та піклуються про неї. Важливим тут є
емоційний та інтимний зв’язок між батьками та дитиною. Засвоєння соціальної
ролі відбувається в процесі спілкування, тому в родині, де є хлопчики та
дівчатка, у дітей спостерігаються риси протилежної статі. Ґендерна соціалізація
має особливості і специфічні труднощі у чоловіків та жінок. З першими проявами
усвідомлення себе представниками певної статі дитина пов'язує це з цілою низкою
ознак: з одягом, правилами поведінки, проявами почуттів. В процесі ґендерної
соціалізації велику роль відіграють батьки, сімейне оточення. Ґендерні ролі
батьків - найперший зразок гендерної поведінки для дітей, які часто будують
власну ґендерну ідентичність згідно з батьківськими моделями життя. Інколи
життєвий сценарій дітей повторює сценарії батьків, тому що дитина вирішила
«Буду таким як тато (мама)». Діти багато в чому копіюють ставлення батьків один
до одного, формуючи стиль стосунків з протилежною статтю. Якщо дитина
виховується у неповній сім'ї, це призводить до прогалин у ґендерному розвитку
особистості дитини. Такі діти часто не отримують повного досвіду міжгендерних
стосунків, що може позначитися на формуванні ґендерних ролей та ґендерної
ідентичності, спричинити проблеми при створенні в майбутньому власної сім'ї [4,
с. 147].
Серед позасімейних агентів ґендерно-рольової
соціалізації перш за все, виділяють дитячу літературу та ЗМІ. На сьогодні
доведено, що читання книг, в змісті яких відслідковується статева
стереотипізація, призводить до статево-типової поведінки в дитячих іграх [4].
Враховуючи вплив літератури на формування психологічної статі, треба говорити
про сексизм, про індивідуальні настанови та дискримінуючу поведінку по
відношенню до тієї чи іншої статі, коли представникові певної статі
нав’язується стан підлеглого. У книжках з дитячої літератури домінують
персонажі чоловічої статі і жінки зображені тільки в ролі піклувальниць
домашнього вогнища, тоді як чоловікам надані всі можливості. Такі історії
можуть навіяти дітям думку, що світ, належить чоловікам, а жінки грають в ньому
роль підлеглих.
Ш.М.Берн [1] унікальну можливість змінювати
фундаментальні уявлення про природу соціальної реальності приписує телебаченню.
Дослідження показали, що дуже важлививими в ґендерно-рольовій соціалізації
є ЗМІ.
Телебачення створює стереотипні, традиційні образи чоловіків та жінок.
Чоловіків часто показують жорстокими, егоцентричними, спрямованими на агресію
та суперництво. Негативними персонажами
переважно роблять чоловіків, тоді як жінок намагаються показати чуйними
та доброзичливими. Навіть зміст спортивних репортажів доволі показний. У репортажах про чоловічі
види спорту переважають описи фізичної сили та домінування. У жіночому спорті,
опис часто стосується зовнішнього виду, привабливості, грації, а про силу
практично не згадується.
У процесі ґендерної соціалізації важливу роль
відіграють дитячі іграшки. Саме іграшки та ігри допомагають дівчатам
практикуватися в тій діяльності, яка стосується підготовки їх до материнства та
ведення домашнього господарства, розвивають вміння спілкуватися та навички
співпраці. Іграшки у хлопців спонукають їх до винахідництва, допомагають
розвинути навички, які пізніше стануть основою просторових і математичних
здібностей, заохочують до незалежної,
суперницької та лідерської поведінки. Багато іграшок конкретно призначені або
для хлопчиків, або для дівчаток, навіть упаковка деяких іграшок призначена для конкретної
статі [4].
Надзвичайно важливим агентом ґендерної
соціалізації є група однолітків, як своєї, так і протилежної статі. За словами
І.С. Кона , однолітки є головними посередниками в пристосуванні дитини до
прийнятої в суспільстві, але прихованої від дітей, системи сексуального
символізму [3]. Відсутність спілкування з однолітками, особливо у
передпідлітковий та підлітковий період, може суттєво призупинити
психосексуальний розвиток дитини, залишивши її непідготовленою до складних
переживань пубертату, коли проблема статевої ідентичності постає знову і з
особливою силою.
Отже, проблема ґендерної ідентичності підлітків
залишається актуальною. Важливим є те, що процес формування ґендерної
ідентичності залежить від впливів соціальних агентів, таких як сім’я та
позасімейні чинники: школа, засоби масової інформації, література, іграшки та
однолітки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Берн Ш.П. Ґендерная психология / Берн Ш.П.
СПб. : Нева, 2001. - 320 с.
2. Клецина И.С. Ґендерная социализация: учебное
пособие / И.С. Клецина - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 1998.
3.Кон
И.С. Психология половых различий / Кон И.С. // Вопросы психологии -1981. - №2 –
С.47-57.
4.
Основи теорії ґендеру: навчальний посібник – К.: «К.І.С.», 2004. - С.147.
| 
