Четвер, 28.03.2024, 14:28
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П.

Кузів Віра, Грижак Роман, Максимович Ольга
[ Викачати з сервера (50.0 Kb) ] 11.02.2013, 13:40

Роман Грижак,

Віра Кузів,

Ольга Максимович

(Івано-Франківськ)

 

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИВЧЕННІ ХІМІЇ

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно виконувати соціальні, виробничі й інші завдання, виконання яких потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати назрілі проблеми. Тому головним завданням загальноосвітньої школи є підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Результатом має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості.

Зазначимо, що компетенція і компетентність два різних поняття. Компетенція це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід. Компетенція сама по собі не є характеристикою особистості. Нею вона стає в процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність.

Компетентність це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Звернення до компетентнісного підходу в підготовці майбутніх учителів ґрунтується на розумінні того, що сьогодні на перший план виходить не тільки те, що знає спеціаліст, а й те, що він уміє робити чи здійснювати як професіонал. За визначенням Л.М.Мітіної, поняття «педагогічна компетентність» включає «знання, уміння, навички, а також способи і прийоми їх реалізації в діяльності (саморозвитку) особистості» [3, с.46].

У реальній діяльності вчителя прояв професійної компетентності забезпечується єдністю всіх змістовно-операційних і мотиваційно-ціннісних структур, знаходиться у тісному взаємозв’язку з професійною майстерністю, професійною культурою, професійною і особистісною готовністю. Отже, за компетентнісного підходу у зміст освіти, як і при традиційних підходах, входять знання, способи та досвід репродуктивної і творчої діяльності, досвід ціннісного ставлення до світу, але при цьому основний акцент робиться на практичному оволодінні цим змістом.

Перед сучасним педагогом ставиться вимога оволодіти цілою гамою спеціальних, професійних умінь, передусім, пов’язаних з його психологічною підготовкою. У своїй професійній діяльності він зіштовхується з необхідністю вчити не лише знанням, але й способам їх одержання, здійснювати діяльність школярів як систему, що створює умови для самопроектування і формування багатомірної свідомості, здатності самовизначатися, розвивати у школярів техніки розуміння, мислення, дії, рефлексії. Унікальність професії вчителя у тому, що він створює умови розвитку людини, її освіти. У цьому контексті стає очевидною необхідність підвищення психологічної грамотності сучасного вчителя, адже освітній процес, орієнтований на розвиток різноманітних здібностей людини, може будуватися лише на адекватній творчій основі, ядро якої складають психологія та педагогіка розвитку [4, с.21].

Вважаємо, що усвідомленню школярами зв’язку основоположних хімічних понять з життям, їх значення в практичній діяльності людини, підвищенню внутрішньої мотивації вивчення хімії, сприятиме впровадження компетентнісного підходу.

Так, у межах компетентнісного підходу формування поняття «хімічне явище», використання навчального матеріалу з хімії у повсякденному житті може здійснюватися в різних формах. Наприклад, пояснюючи відмінність у швидкості хімічних реакцій у розчинах і в твердих речовинах, учитель пропонує учням порівняти швидкість скисання звичайного та сухого молока; залежність інтенсивності обміну речовин від температури (для холоднокровних організмів – температури навколишнього середовища, для теплокровних організмів – температури тіла) пояснюється з точки зору впливу температури на швидкість каталітичних хімічних реакцій; виявляється можливість використання знань про швидкість хімічних реакцій і чинники, які впливають на процес уповільнення псування продуктів харчування; учні, здійснюючи дослідження вмісту вуглекислого газу в повітрі за різних умов, якості питної води, виявляють вміст нітратів у продуктах харчування тощо.

Суттєвим чинником, який знижує інтерес учнів до вивчення хімії, є збідніла матеріально-технічна база шкільних хімічних кабінетів. За умов відсутності необхідного фінансування, забезпечення хімічних кабінетів лабораторним обладнанням і реактивами більшість шкіл втратили такий вагомий засіб зацікавлення як учнівський хімічний експеримент; хімія з науки про речовини та їх перетворення перетворилася в науку про хімічні формули та рівняння реакцій [2].

На нашу думку, одним із шляхів вирішення даної проблеми і зацікавлення учнів до вивчення хімії є використання експериментів з ужиткової хімії.

Вивчення хімії передбачає формування і більш загальних компетентностей: освітньої (вміння вчитися, розкривати суть і значення теоретичних побудов і символіко-графічних форм, давати їм різну інтерпретацію, оперувати мовою науки тощо); методологічної; комунікативної; експериментально-практичної; задачної, комп'ютерної, екологічної, валеологічної, соціокультурної тощо.

Виділяємо пріоритетну роль хімії у формуванні екологічної компетентності, оскільки більшість екологічних проблем сучасності мають хімічну природу, а для їх вирішення активно використовуються хімічні засоби та методи. Недостатність хімічної грамотності є загрозою людині та природі. Екологічна освіта та виховання розглядається нами як складова частина всіх ступенів шкільної хімічної освіти.

Разом із тим компетентнісний підхід вступає у протиріччя між ускладненими цілями хімічної освіти, новими державними стандартами природничої освіти, скороченим часом на опрацювання навчального матеріалу та вимогами якісного оволодіння цим предметом з одночасним виконанням спільних цілей природничо-наукової освіти [1]. На нашу думку, зняти це протиріччя частково допомагають мінімізація знань, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення, систематизація і формалізація знань (схематизація, згортання у символіко-графічні форми, моделювання, виділення інваріантів найважливіших систем понять, організація на мінімумі знань максимуму різноманітних дій та інше).

Мінімум цілісних знань із хімії, отриманий на основному ступені освіти як найбільш масової, необхідний кожній людині для розумного використання речовин, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі. Саме тому ми розглядаємо хімічну освіту, отриману у школі, не лише як обов'язковий компонент загальної освіти, а й як невід'ємну частину загальної культури людини.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гиря О. Компетентнісна орієнтація у викладанні хімії / О. Гиря // Директор школи: Науково-методичний журнал. - 2008. - N 5. - С. 60- 64.

2.Гурняк І.А. Методичні підходи до підвищення мотивації вивчення хімії в основній школі /І.А.Гурняк. ‑ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/2009_1/39.pdf

3.Митина Л.М.  Психология профессионального развития учителя : учебно-методическое пособие / Л.М. Митина. – Москва : Флинта : МПСИ, 1998. – 200с.

4. Мешко О.І. Психологічна підготовка майбутнього вчителя в контексті компетентнісного підходу /О.І.Мешко // Професійні компетенції та компетентності вчителя. (Матеріали регіонального науково-практичного семінару). – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2006. – С.21-25.

 

Категорія: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. | Додав: jww1
Переглядів: 458 | Завантажень: 38 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz