Ковтун Аліна Михайлівна - ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:31
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П.

Ковтун Аліна Михайлівна
[ Викачати з сервера (42.0Kb) ] 11.02.2013, 14:53

Аліна Ковтун

(Переяслав-Хмельницький)

 

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

 

На сучасному етапі розвитку суспільства в цілому та системи освіти зокрема проблема традиційної взаємодії навколишнього середовища з людиною є актуальною та і потребує нагального вирішення. Якщо люди в найближчому майбутньому не навчаться дбайливо відноситися до природи, вони знищать себе. А для цього треба виховувати екологічну культуру і відповідальність. І починати екологічне виховання необхідно з молодшого шкільного віку, оскільки в цей час набуті знання можуть надалі перетворитися в міцні переконання.

Проблема взаємовідношення людини і природи є предметом дослідження багатьох мислителів різних областей наукового знання минулого і сучасності, зокрема Я.А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Ф. Дістверга, Д. Ушинського та ін. Альтернативою прагматизму і утилітаризму по відношенню до природи є праці російських просвітителів В. Белінського, О. Герцена, М. Добролюбова, Д. Пісарєва, М. Чернишевського та ін. Ідеї педагогів минулого про виховну цінність природи знайшли своє віддзеркалення в діяльності вітчизняних методистів у області природознавства, зокрема О. Герда, О. Бекетова, К. Тімірязева, Д. Кайгородова та ін.

Сьогодні посилюється необхідність впливу на духовну сферу особистості, формування етичного компоненту екологічної культури, що є прерогативою процесу екологічного виховання [1]. На кожному віковому етапі розвитку особистості екологічна культура має свої специфічні характеристики. Підвищення рівня екологічної вихованості молодших школярів знаходиться в прямій залежності від повноти наукових уявлень про своєрідність процесу екологічного виховання на кожному віковому відрізку і його практичної реалізації з урахуванням виявлених особливостей. Зазначимо, що поняття «екологічна культура» ввійшло в науковий обіг порівняно недавно, сформувавшись на базі вже існуючих понять про природовідповідність розвитку.

Сучасними завданнями екологічного виховання є сприяння накопиченню молодшими школярами екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти, примножувати її, формування вмінь і навичок діяльності в природі. Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності [2].

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів. Зокрема, перший етап (молодші школярі) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні. Загальна мета екологічного виховання учнів початкової школи може бути реалізована через систему завдань: формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою; оволодіння знаннями по природу (зокрема свого краю); виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі; формування готовності до активної екологічної діяльності та основ глобального екологічного мислення тощо.

Одним із стратегічних напрямів у шкільній екологічній освіті є екологізація навчально-виховного середовища освітнього закладу та шкільних дисциплін. Проте в даний час єдиного трактування цього терміну поки немає. На думку Н. Реймерса, екологізація – проникнення екологічних ідей у всі сфери суспільного життя [5, c. 54]. І. Герасимов визначав поняття «екологізація» як сукупність методів і засобів оптимізації природокористування. І. Блехцин і В. Мінєєв визначають екологізацію як принцип екологізму, який полягає у визнанні тісного взаємозв’язку різних форм і проявів сучасного життя з навколишнім середовищем. В. Максаковський вважає, що екологізація припускає розгляд людини в нерозривному зв’язку з середовищем [4, c. 45].

На наш погляд, таке масове захоплення екологізацією призводить до механічного насичення шкільних підручників природоохоронним матеріалом. Однобічність такого підходу очевидна, оскільки природоохоронне навчання і виховання в недалекому минулому відчутного результату не принесло. У даному випадку ми стикаємося з недотриманням загальнодидактичного принципу – врахування вікових особливостей школярів в навчально-виховному процесі. Ми підтримуємо думку В. Калініна, який вважає недопустимим інформувати учнів про проблеми, не підкріплюючи це відомостями про можливість і шляхи рішення цих проблем. «Якщо діти не бачать позитивних прикладів вирішення проблем, – зазначає науковець, – якщо освіта не даватиме їм можливості знайти власний досвід вирішення екологічних проблем на рівні своєї сім’ї, своєї школи, своєї місцевості – це приведе до апатії, зневіри у власні сили, зниження соціальної активності. Отже, в екологічній освіті повинні бути збалансовані «світлі» і «темні» аспекти проблеми стану і охорони навколишнього середовища» [3, c. 40].

Таким чином, під екологізацією навчально-виховного середовища освітнього закладу та навчальних дисциплін слід розуміти таку дію на розум учня, при якій він засвоює єдність і неподільність природи Землі, необхідність оптимізації процесів взаємодії людського суспільства з навколишнім середовищем, опановує елементарні навички географічного прогнозування, розуміє цінності навколишнього середовища в найширшому значенні, виконує правила індивідуальної поведінки в природі, проявляє готовність особистої участі в процесі оптимізації взаємостосунків людини і навколишнього середовища, володіє просторовим мисленням в аспекті взаємодії суспільства і навколишнього середовища.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Екологізація навчально-виховного середовища освітнього закладу: навч.-метод. посіб. / [уклад.: Н. В. Кудикіна та ін.]. Обухів: Обухів. друк., 2010. 203 с.

2.     Екологічне виховання молодших школярів: навч. посіб. для студ. пед. фак. і вчителів початкових кл. / [Біда О.А., Волошина Г.П., Гонзуль В.П. та ін.]. – К.: Наук. світ, 2002. — 336 с.

3.     Калинин В. Формула экологического образования / Калинин В. // Евразия. Природа и люди. 1997. 6. С. 39–40.

4.     Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географии / Максаковский В.П. // География в школе. 1998. № 1. С. 45–50.

5.     Реймерс Н.Ф. Экологизация. Введение в экологическую проблематику: учеб. пособ. / Реймерс Н.Ф. – М., 1994. – 100 c.

 

 

Категорія: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. | Додав: jww1
Переглядів: 168 | Завантажень: 34 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz