Катерина Фещенко
(Переяслав-Хмельницький)
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ НОРМ ПОВЕДІНКИ У МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ( ПРИ ВИВЧЕННІ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧОГО
МАТЕРІАЛУ)
Морально-етичне виховання – важлива складова культури поведінки. Моральне виховання виступає провідним чинником
всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності кожної
особистості є її найбільшим надбанням. Тому й оцінювати людину
передусім необхідно за рівнем сформованості моральних цінностей.
Морально-етичне
виховання передбачає: формування почуття власної гідності, честі, свободи,
рівності, працелюбності, самодисципліни; формування моральної культури
особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів
суспільства на рівні власних переконань.
Виховання має суспільний характер, до нього
причетні сім'я, найближче соціальне оточення – формальні і неформальні
об'єднання, громадські організації, засоби масової інформації, заклади
культури, релігійні об'єднання та ін. Роль держави полягає у координації
виховних зусиль усіх інституцій суспільства, забезпечення його єдності та
пріоритету загальнодержавних (національних) інтересів. Велике
значення морального виховання в розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось в педагогіці ще з
давніх давен. Багато видатних
педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і
розумового розвитку, і на перший
план у вихованні висували моральне формування особистості.
Основними
завданням морального виховання
є:
‒ виховання доброти, чуйності,
готовності прийти на допомогу
будь-якій людині у біді;
‒ здатність співчувати, виховувати внутрішню потребу жити та діяти за принципами загальнолюдської моралі;
‒
послідовно прилучати дітей до моральних норм суспільства;
‒ формувати позитивний моральний досвід самих
дітей;
‒ спрямовувати їх свідомість, почуття, поведінку на
оволодіння і реалізацію моралі
суспільства;
‒формувати
моральне обличчя особистості, члена суспільства [1].
В основі змісту морального виховання лежать загальнолюдські
морально-духовні цінності. Загальнолюдські морально-духовні цінності – це набуті попередніми поколіннями незалежно від
расової, національної чи релігійної приналежності морально-духовні надбання,
які визначають основу поведінки і життєдіяльності окремої людини або певних
спільнот.
Моральне виховання починається з перших кроків свідомого
життя дитини. Саме в молодшому
шкільному віці, коли душа дуже піддатлива до емоційних впливів, ми
розкриваємо перед дітьми загальнолюдські норми моральності, вчимо їх азбуки
моралі. Загальнолюдську азбуку моральності ми прагнемо одухотворити
громадянською активністю і самодіяльністю.
Засвоєння молодшими
школярами загальнолюдських норм моралі ми вважаємо дуже важливим
етапом формування моральної культури особистості. Привчаючи дітей додержувати
азбучних істин моралі, ми добиваємося того, щоб кожна дитина могла щасливо жити
і працювати, виховувати в ній перші громадянські спонукання, першу турботу про
інтереси колективу, суспільства. У зв’язку з цим важливе значення має єдність
роз’яснення, повчання, переконання, спонукання до діяльності.
К.Д. Ушинський вважав головним завданням школи
виховання в учнів високих почуттів любові й відданості народові. Великого
значення в зв’язку з цим він надавав вивченню історії – історія народу (його життя і боротьби в минулому й тепер), вивченню рідної мови, літератури і особливо
фольклору [5].
Також, одним із
видатних педагогів, який звернув увагу на дану проблему, був В.О.
Сухомлинський. Він писав, що саме у вчинках проявляється рівень моральної
культури, моральна сутність людини [4].
Поведінка учня в цілому – це найбільш загальна характеристика його життєвої
лінії, його ставлення до людей, узагальнена уява про моральну спрямованість
його дій і вчинків.
Навчальний курс «Я і
Україна» реалізує галузь «Людина і світ». Мета курсу «Я і Україна» в початковій
школі – сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому
як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у
різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній,
діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню
патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших
школярів. Зміст навчальної програми з курсу «Я і Україна» передбачає вивчення
таких тем, які в цілому сприятимуть формуванню морально-етичних норм поведінки
молодших школярів [3].
Існує різна
класифікація ігор, які дозволяють учням на уроках краще засвоювати новий
матеріал, а потім його відтворювати. Це такі ігри, як: рухливі, сюжетні,
музичні, дидактичні, пізнавальні, розвивальні, наочні, настільно-друкарські, словесні,
ігри з предметами та ін. Пізнавальні
ігри на уроках «Я і Україна», зокрема «Ласкаве звертання», «За столом», «Слова
ввічливості», «Так потрібно поводитися у гостях» та інші, є засобом формування
морально-етичних норм поведінки у молодших школярів [2].
Отже, можна зробити
узагальнення про те, що морально-етичні норми поведінки у молодших школярів
формуються на уроках «Я і Україна» за допомогою засобів ігрової діяльності.
Аналіз літературних джерел дозволили виділити такі шляхи формування морально-етичних
норм поведінки в учнів початкової школи: підібр теми та визначення мети уроку,
що впливатимуть на формування морально-етичних норм поведінки; ознайомлення з
методикою та організацією проведення ігор, які б формували морально-етичні
норми поведінки в учнів на уроках «Я і Україна»; вміле застосування ігор у
навчальному процесі молодших школярів; перевірка знань щодо сформованих
морально-етичних норм поведінки.
ЛІТЕРАТУРА
1.Концепція національного виховання
// Освіта. – 26 жовтня, 1994. – С.5 – 12.
2.Кузьміна М. Значення дидактичної гри / М.Кузьміна // Дифектолог. −
2009. − №12. − С. 14-19.
3. Програми для
середньої загальної школи, 1 – 4 класи. – К. : «Початкова школа», 2006. − 432
с.
4.Сухомлинський В.О. Проблеми
виховання всебічно розвиненої особистості / В.О. Сухомлинський // Педагогіка:
Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К. : Знання-Прес,
2003. – С. 501 – 505.
5.Ушинський К.Д. Про
звичку / К.Д.
Ушинський // Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.:
А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – С. 484 – 486.
|