Фещенко Катерина Сергіївна - ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:21
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П.

Фещенко Катерина Сергіївна
[ Викачати з сервера (42.5Kb) ] 11.02.2013, 14:50

Катерина Фещенко

(Переяслав-Хмельницький)

 

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ НОРМ ПОВЕДІНКИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ( ПРИ ВИВЧЕННІ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ)

 

Морально-етичне вихованняважлива складова культури поведінки. Моральне виховання виступає провідним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності кожної особистості є її найбільшим надбанням. Тому й оцінювати людину передусім необхідно за рівнем сформованості моральних цінностей.

Морально-етичне виховання передбачає: формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни; формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань.

 Виховання має суспільний характер, до нього причетні сім'я, найближче соціальне оточення – формальні і неформальні об'єднання, громадські організації, засоби масової інформації, заклади культури, релігійні об'єднання та ін. Роль держави полягає у координації виховних зусиль усіх інституцій суспільства, забезпечення його єдності та пріоритету загальнодержавних (національних) інтересів. Велике значення морального виховання в розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось в педагогіці ще з давніх давен. Багато видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку, і на перший план у вихованні висували моральне формування особистості.

Основними завданням морального виховання є:

виховання доброти, чуйності, готовності прийти на допомогу будь-якій людині у біді;

здатність співчувати, виховувати внутрішню потребу жити та діяти за принципами загальнолюдської моралі;

послідовно прилучати дітей до моральних норм суспільства;

формувати позитивний моральний досвід самих дітей;

спрямовувати їх свідомість, почуття, поведінку на оволодіння і  реалізацію моралі суспільства;

формувати моральне обличчя особистості, члена суспільства [1].

В основі змісту морального виховання лежать загальнолюдські морально-духовні цінності. Загальнолюдські морально-духовні цінностіце  набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної приналежності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки і життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя дитини. Саме в молодшому шкільному віці, коли душа дуже піддатлива до емоційних впливів, ми розкриваємо перед дітьми загальнолюдські норми моральності, вчимо їх азбуки моралі. Загальнолюдську азбуку моральності ми прагнемо одухотворити громадянською активністю і самодіяльністю.

Засвоєння молодшими школярами загальнолюдських норм моралі ми вважаємо дуже важливим етапом формування моральної культури особистості. Привчаючи дітей додержувати азбучних істин моралі, ми добиваємося того, щоб кожна дитина могла щасливо жити і працювати, виховувати в ній перші громадянські спонукання, першу турботу про інтереси колективу, суспільства. У зв’язку з цим важливе значення має єдність роз’яснення, повчання, переконання, спонукання до діяльності.

К.Д. Ушинський вважав головним завданням школи виховання в учнів високих почуттів любові й відданості народові. Великого значення в зв’язку з цим він надавав вивченню історії – історія народу (його життя і боротьби в минулому й тепер), вивченню рідної мови, літератури і особливо фольклору [5].

Також, одним із видатних педагогів, який звернув увагу на дану проблему, був В.О. Сухомлинський. Він писав, що саме у вчинках проявляється рівень моральної культури, моральна сутність людини [4]. Поведінка учня в цілому – це найбільш загальна характеристика його життєвої лінії, його ставлення до людей, узагальнена уява про моральну спрямованість його дій і вчинків.

Навчальний курс «Я і Україна» реалізує галузь «Людина і світ». Мета курсу «Я і Україна» в початковій школі – сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів. Зміст навчальної програми з курсу «Я і Україна» передбачає вивчення таких тем, які в цілому сприятимуть формуванню морально-етичних норм поведінки молодших школярів [3].

Існує різна класифікація ігор, які дозволяють учням на уроках краще засвоювати новий матеріал, а потім його відтворювати. Це такі ігри, як: рухливі, сюжетні, музичні, дидактичні, пізнавальні, розвивальні, наочні, настільно-друкарські, словесні, ігри  з предметами та ін. Пізнавальні ігри на уроках «Я і Україна», зокрема «Ласкаве звертання», «За столом», «Слова ввічливості», «Так потрібно поводитися у гостях» та інші, є засобом формування морально-етичних норм поведінки у молодших школярів [2].

Отже, можна зробити узагальнення про те, що морально-етичні норми поведінки у молодших школярів формуються на уроках «Я і Україна» за допомогою засобів ігрової діяльності. Аналіз літературних джерел дозволили виділити такі шляхи формування морально-етичних норм поведінки в учнів початкової школи: підібр теми та визначення мети уроку, що впливатимуть на формування морально-етичних норм поведінки; ознайомлення з методикою та організацією проведення ігор, які б формували морально-етичні норми поведінки в учнів на уроках «Я і Україна»; вміле застосування ігор у навчальному процесі молодших школярів; перевірка знань щодо сформованих морально-етичних норм поведінки.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Концепція національного виховання // Освіта. – 26 жовтня, 1994. – С.5 – 12.

2.Кузьміна М. Значення дидактичної гри / М.Кузьміна // Дифектолог. − 2009. − №12. − С. 14-19.

3. Програми для середньої загальної школи, 1 – 4 класи. – К. : «Початкова школа», 2006. − 432 с.

4.Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В.О. Сухомлинський // Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – С. 501 – 505.

5.Ушинський К.Д. Про звичку / К.Д. Ушинський // Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – С. 484 – 486.

 

 

Категорія: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. | Додав: jww1
Переглядів: 172 | Завантажень: 155 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz