Чеснокова Лариса Георгіївна - ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:32
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П.

Чеснокова Лариса Георгіївна
[ Викачати з сервера (41.0Kb) ] 11.02.2013, 12:57

Лариса Чеснокова

(Київ)

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСТНОГО ПІДХОДУ

 

В Україні сьогодні відбуваються зміни в політичній, економічній, соціальній та інших сферах життєдіяльності суспільства. І в цей час суспільству, яке характеризується процесами глобалізації економіки та розвитком сучасних інформаційних технологій, потрібні люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їхні можливі наслідки. Тому перед школою постають завдання пошуку нових форм організації навчального процесу, які дозволяють формувати в учнів ключові компетентності. Під ними розуміється здатність учнів самостійно діяти в ситуації невизначеності при вирішенні актуальних для них проблем, зокрема, пов'язаних з вибором професії.

Технологія  диференційованого навчання в навчальній діяльності виступає як необхідна умова для формування однієї з ключових компетентностей - готовності учнів до професійного самовизначення.

Сьогодні в системі середньої освіти відсутня єдина методика і система цілеспрямованої роботи з учнями, яка повинна допомогти їм у професійному самовизначенні. Цей факт говорить про відсутність взаємозв'язку між сферою освіти і професійною діяльністю. Ринок праці сьогодні потребує не професіоналів вузького профілю, а мобільних, готових до швидкої зміни  професійної діяльності особистостях, які створюють при необхідності свою власну професійну. Для формування таких якостей необхідно зробити процес професійного самовизначення більш широким, що включає в себе крім професійної та інші самореалізації людини (сімейну, політичну, релігійну, та ін).

У висновку Ради Європи, в резолюціях, визначено п'ять груп ключових компетентностей, формування яких необхідно здійснювати в середніх освітніх закладах: політичні та соціальні; міжкультурні; комунікативна; соціально-інформаційна; персональна.

Сьогодні при проведенні результативної профорієнтаційної роботи застосовуються різні підходи:

• Профінформація - ознайомлення групи осіб, що вибирають професію, із загальним характером професій на підприємстві;

• Профагітація - ставить за мету активно впливати на вибір тих професій, яких потребує ринок праці і яким відповідає особистість школяра;

• Профпросвіта - доступність отримання інформації про ринок професій;

• Профдіагностика - визначення ефективності діяльності учнів в реалізації завдань їх майбутньої професії;

• Профконсультація - аналіз мотивів, якими керується учень при виборі професії;

• Профвідбір - це система заходів, що дозволяє виявити кандидатів, які за своїми індивідуальними особовими якостями найбільш придатні до навчання і подальшої професійної діяльності в конкретній спеціальності;

Профадаптація - забезпечує входження, оволодіння та досягнення особою професійної майстерності у конкретному виді професійної діяльності на конкретному робочому місці.

На думку більшості, вчених (Н.С. Пряжников, А.В.Хуторський, С.Н. Чистякова та ін.) професійний вибір визначається такими основними факторами: позиція старших, родини; позиція однолітків; позиція шкільного педагогічного колективу; особисті професійні та життєві плани; здібності та їх прояви; домагання на суспільне визнання; інформованість про ту або іншу професійну діяльность; схильності. Хоча до цих факторів можуть додатися вельми суб'єктивні, наприклад: представники незаможних соціальних груп менш вільні у виборі професії і роблять свій вибір раніше; або гендерні відмінності - кар'єрні плани дівчат відрізняються великою різноманітністю і гнучкістю. Вплив батьків на вибір професії сильніший, ніж вплив учителів, причому, чим вище рівень освіти і професійного статусу батьків, тим більше вибір дітей узгоджується з їх думкою.

Найбільш ефективним виступає комплексний підхід до формування професійного самовизначення школярів: це завдання узгодженої роботи викладача, класного керівника, батьків, самого учня, психолога в сукупності. На жаль, найчастіше старшокласники недостатньо усвідомлюють свій професійний вибір, керуючись лише прикладом друзів, або порадою батьків, застосовуючи принципи «куди простіше поступити», «де престижніше вчиться» тощо. Незважаючи на велику кількість інформації про різні професії, учню проблематично зробити вибір, так як він не знає, яким чином можна її використовувати, як застосувати ці знання особисто до себе і до вибору професії.

Виходячи з вищесказаного, можна припустити такі напрями роботи педагогічного колективу щодо створення сприятливих умов для успішного професійного самовизначення  школярів:

• Необхідно включити у виховний процес всі компоненти профорієнтації: профдіагностику, профпросвіту, профконсультацію, профвідбір, профадаптацію.

• Створити електронний банк професіограм, описів професій і забезпечити вільний доступ учнів до інформаційних профорієнтаційної ресурсів.

• Використовувати поряд з традиційними методами і формами роботи (зустрічами, бесідами) інтерактивні та проектні методики, тренінги;

• Особливу увагу приділити роботі з батьками, які у вирішальній мірі впливають на вибір професії.

• Більш широко вести курси за вибором «Я у світі професій», «Моя професія», «Моя професійна кар’єра» та ін. дозволяють учням дізнатися про типи, змісті професійної діяльності, вимогах які пред'являє професія до особистості.

• Дуже важливими є професійні проби, що дозволяють учням спробувати власні сили в професіях, які вони обрали. Тобто, крім теоретичної з'явиться практична спрямованість, і поглиблене вивчення предмета стане дійсно профільним.

Отже, ми виділяємо наступні ключові компетентності, які, на наш погляд, повинні набути старшокласники в процесі формування готовності до професійного самовизначення:

·                                                        Професійно-особистісна компетентність;

·                                                        Інформаційно-технологічна компетентність;

·                                                        Комунікативна компетентність.

Можна стверджувати, що перелічені компетентності складають далеко не весь перелік ключових компетентностей старшокласника, але, в нашому випадку, такий набір є оптимальним для розвитку особистості учня, готового свідомо здійснювати професійний вибір, приймати рішення і ставити професійні цілі, у відповідність зі своїми професійними можливостями та умовами ринку праці.

 

Категорія: ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. | Додав: jww1
Переглядів: 137 | Завантажень: 61 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz