Дар’я Будєєва
(Прилуки)
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРИЙОМ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Сьогодні, як ніколи
широко усвідомлюється відповідальність суспільства за виховання підростаючого
покоління. Перетворення загальноосвітньої і професійної школи націлює на використовування
всіх можливостей, ресурсів для підвищення ефективності учбово-виховного
процесу. До таких засобів виховання, що мало використовуються, відноситься гра.
А тим часом, методика викладання іноземних мов і психологія бачать в грі такі
важливі особливості як: поліфункціональність – можливість надати особливу
позицію суб’єкта діяльності замість пасивного «споживача» інформації, украй
важливі для ефективності учбово-виховного процесу. Однією з актуальних проблем
сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різних
віків за допомогою ігор.
Актуальність даної
проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація учбового
процесу ставить задачу пошуку засобів підтримки в учнів інтересу до матеріалу і
активізації їх діяльності, що вивчається, протягом всього заняття. Ефективним
засобом рішення цієї задачі є учбові ігри. По-друге, однією з найважливіших
проблем викладання іноземної мови є навчання усної мови, що створює умови для
розкриття комунікативної функції мови, яка дозволяє наблизити процес навчання
до умов реального навчання, що підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови.
Залучення дітей до усної комунікації може бути успішно здійснено в процесі
ігрової діяльності.
На значення ігрової
діяльності в навчанні іноземної мови
вказують відомі методисти, такі як Ю. І. Пассов, М. Н. Скалкин. Гра – це
лише оболонка, форма, змістом якої повинне бути навчання, оволодіння видами
мовної діяльності. Ю. І. Пассов відзначає наступні риси ігрової діяльності як
засоби навчання: вмотивованість, відсутність примусу; діяльність, що
індивідуалізувалася, глибоко особиста; навчання і виховання в колективі і через
колектив; розвиток психічних функцій і здібностей; навчання із захопленням.
Найбільший теоретик ігрової діяльності Д. Б. Ельконін
наділяє гру чотирма найважливішими для дитини функціями: засіб розвитку
мотиваційно-споживницької сфери; засіб пізнання; засіб розвитку розумових дій;
засіб розвитку довільної поведінки. Гра визначає важливі перебудови і
формування нових якостей особи; саме в грі діти засвоюють норми поведінки, гра
вчить, змінює, виховує.
На уроці англійської
мови завдяки іграм можна створити ситуації, наближені до життя, в яких учні
вимушені використовувати мову як єдиний засіб спілкування.
Значно полегшують
засвоєння складних граматичних конструкцій ігрові прийоми. У грі учні
розширюють словниковий запас. Гра допомагає створити наближену до життя
ситуацію і дає можливість дітям оволодіти необхідними комунікативними навичками
і адаптуватися до реалій і потреб навколишнього середовища.
Ігри використовують
для формування та розвитку навичок і вмінь на всіх рівнях навчання.
Впровадження гри на уроці може відбуватися на будь-якій його стадії. Якщо діти
заінтриговані, переживають почуття співпраці, творчості, вони більш чітко і
яскраво запам’ятовують інформацію, а саме необхідну лексику та граматичні
конструкції. Це означає, що незалежно від віку учнів, котрі вивчають англійську
мову, ігри – основний засіб навчання.
Гра впливає на
психічний розвиток дитини, сприяючи виникненню класифікуючого сприйняття,
становленню невимушеної уваги і пам’яті, розвитку мови, умінь спілкування,
інтелектуальному зростанню. Це особливо організоване заняття, що вимагає
напруги розумових та емоційних сил. Гра завжди передбачає прийняти рішення – як
учинити, що сказати, як виграти? Бажання розв’язати ці питання загострює
розумову діяльність тих, хто грає. Під час гри всі рівні. Зазвичай вона
доступна навіть слабким учням. Більш того слабкий з мовної підготовки може
стати першим у грі: винахідливість і кмітливість тут часом виявляються більш
важливими чим знання предмета. Почуття рівності, атмосфера радості і
захоплення, відчуття посильності завдань – усе це дає можливість дітям побороти
сором’язливість, яка заважає вживати в розмові англійську мову і благотворно
позначатися на результатах навчання. Треба зазначити, що специфіка ігор полягає
в тому, що навчальні завдання постають перед дитиною не в явному вигляді, а
маскуються. Граючи, дитина не ставить навчального завдання, але в результаті
гри вона опановує нову інформацію, засвоює новий матеріал. Ставити мету –
відпочити, перевести увагу на що-небудь інше – немає ні необхідності, ні
резону: характер гри сам зробить свою справу.
Слід ураховувати, що
ігровий процес набагато полегшує процес навчання; більш того, вміло розроблена
гра невіддільна від навчання. Залежно від умов, цілей і завдань, поставлених
викладачем англійської мови, гра має чергуватися з іншими видами роботи.
Таким чином, беручи за основу вище сказане, можна
говорити про те, що гра є засобом, який гарантує позитивний емоційний стан,
підвищує працездатність і зацікавленість педагогів і учнів, на відміну від
монотонного виконання певних завдань, що призводить до напівсонної обстановки в
класі. Гра на уроці англійської мови
допомагає учням молодших класів подолати несміливість; повірити в себе, у свої
сили; вивчити нову лексику; мовні конструкції; розвиває кмітливість; дає
можливість уникнути перевантажень; сприяє підвищенню пізнавальної активності.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Дікая О.М.
Використання ігор на уроках англійської мови / О.М. Дікая //Англійська мова та
література. – 2003. – №29. – с. 2 – 8.
2.
Кочергіна
Л. Місце і роль гри у системі навчання іноземної мови / Л. Кочергіна // Рідна
школа. – 2005. – №3. – с.48-50.
3.
Німчук Г.Б. Розважально-пізнавальні ігри
на уроках англійської мови / Г.Б. Німчук // Англійська мова та література. –
2003. – №28.
| 
