Віталіна Широкова,

Микола Даниленко

(Черкаси)

СПІЛКУВАННЯ – ЦЕ РОЗКІШ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Єдина відома мені розкіш –

це розкіш людського спілкування»

Антуан де Сент-Екзюпері

Жодна людина не існує сама по собі. Життя кожного від самого її народження і до смерті проходить серед людей й пов’язане з ними безліччю найрізноманітніших відносин. Без їхньої допомоги вона не може навчитися навіть ходити, не кажучи вже про її життєві функції. Формою такого взаємозв'язку є спілкування. Спілкування необхідне людині, щоб поділитися з іншими почуттями і переживаннями, отже, щоб відчути себе людиною. На ґрунті потреби в спілкуванні – першої соціальної потреби дитини – виникають усі інші соціальні потреби. Лише у спілкуванні з собі подібними вона пізнає найбільші цінності людського життя – дружбу і любов. Формування внутрішнього світу людини, її свідомості, почуттів, знань теж не можливе без спілкування поміж людьми. Про це свідчать випадки , коли діти позбавлені належного спілкування – не розвивалися повноцінно. Навіть дорослі, якщо їх позбавити на тривалий час можливості спілкуватися з подібними до себе, можуть утратити набуті ними раніше людські якості. Наприклад, боцман А. Селькірк – прототип Робінзона Крузо, котрий чотири роки прожив самотньо на безлюдному острові, не лише розучився розмовляти, але й втратив здатність правильно розуміти, що з ним відбувається. В процесі спілкування відбувається перехід від одного рівня життя до іншого. Спілкуючись, людина виявляє себе індивідом і реалізує свої прагнення бути особистістю, громадянином професіоналом.

Інакше кажучи, тільки через спілкування з іншими людьми людина може одержати багаж для задоволення своїх потреб – емоційних, духовних, естетичних, культурних, економічних, соціальних, – і тільки в спілкуванні вона знаходить і реалізує духовний зв'язок з іншими людьми. Характерною ознакою спілкування як форми активності виступає її моральна спрямованість, моральна культура людей, що розкривається в спілкуванні (людяність, доброзичливість, дружелюбність, взаємоповага та ін.). Ідеться про те, що в спілкуванні людей тією чи іншою мірою завжди присутні моральні спонуки, які утримують спілкування в культурних межах, надають йому людяності. Таким чином, спілкування виступає індикатором необхідності однієї людини іншою. Людський індивід, який вважає себе чимось на зразок молотка, кременю, машини або тягача не придатний для повноцінного морального спілкування. А суха мова наказів, доган взагалі унеможливлює взаєморозуміння, відвертість, симпатію, довіру, вміння говорити та вміння слухати. Лише прагнення до морального обов'язку, відповідальності, справедливості,  поваги честі й гідності людини, совісті впливають на поведінку людей, їх взаємини з іншими, на характер і культуру спілкування.

Конфуцій стверджував, що людина нерозумна робить три помилки: говорить, коли не час говорити; не говорить, коли настав час говорити; і говорить, не помічаючи міміки. Розумна людина, навпаки, весь час намагається контролювати свої дії, вчинки. Така людина буде у взаєминах з іншими доброю, чесною, порядною, справедливою, буде з повагою ставитися до інших. Саме з представниками таких професій як лікар, вчитель, суддя, священнослужитель пов'язане поняття професійної моралі. Слід звернути увагу на те, що, незважаючи на деяку стабільність моральної культури спілкування, цінності та норми, які передали нам предки, у реальному житті не тільки суттєво змінилися, а й викривились аж до цілковитої протилежності ідеалам та устремлінням людей.

Особливе морально-психологічне навантаження, потреба в спілкуванні й саме спілкування, мають велике значення для підліткового та юнацького віку. Протягом вересня проводилось спостереження за учнівською молоддю Нестерівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів щодо їхнього спілкування під час перерв, годин спілкування, позакласних та позашкільних заходів, проведення уроків (дискусії, круглі столи, рольові ігри, робота  в групах тощо). Виявлені в результаті спостереження особливості вчинків школярів дають підстави вважати, що „відчуття моральності” є досить розмитим. Адже на культуру мовлення сучасної дитини впливають різноманітні чинники: сленг (такий як «кинути», «повний привіт», «таким макаром», «лажу», «жратва», «кумекати», «закидон», «вішати локшину на вуха», «тягтися», «балдєть», «відтягатися»), жаргони, елементи побутово-розмовного мовлення. Телебачення і радіо сприяють поширенню вживання ненормативної лексики. Негативний вплив на стан мовної культури молоді здійснює прогресуюче зниження якості друкованої продукції. Учні надають перевагу роботі за комп’ютером, читанню шедеврів світової культури. Ще однією причиною погіршення якості спілкування  серед молоді є виховання в неблагонадійній родині. У процесі формування особистості родина відіграє провідну роль. Діти копіюють поведінку, а згодом і соціальну позицію батьків. Таким чином дитина у несприятливому середовищі, де відсутня система життєвих цінностей, вбирає в себе усі його недоліки.

У результаті опитування учнів 9-11 класів на тему «Моральний бік спілкування» було опрацьовано та проаналізовано відповіді 30 підлітків. Дані свідчать, що 67% опитуваних розуміють поняття «моральність» та «культура спілкування», 20% школярів навіть не задумувались по даній темі і 13% - взагалі не розуміли про що йдеться. На запитання «Як ви можете прокоментувати даний вислів В.А.Сухомлинського «Слово – тончайшее прикосновение к сердцу; оно может стать и нежным, благоухающим цветком, и живой водой, возвращающей веру в добро, острым ножом, ковырнувшим нежную ткань души, и раскаленным железом, и комьями грязи… Словом можно убить – и оживить, ранить – и излечить, посеять смятение и безнадежность – и одухотворить, рассеять сомнения – и повергнуть в уныние, сотворить улыбку – и вызвать слезы, породить веру в человека – и  заронить неверие, вдохновить на труд – и привести в оцепенение силы души» - 50 % учнів змогли повністю пояснити значення цих слів та їх вплив на особистість, 33% - не повністю розкрили суть даного вислову і 17% не зуміли пояснити. Для виявлення значимості моральних якостей співрозмовника  було проведено анкетування «Я хочу спілкуватися з …». На основі опитування було складено таблицю рейтингу.

У результаті дослідження ми дійшли висновку, що молодіжне спілкування останнього десятиліття відрізняється особливою різкістю, брутальністю. Це наслідки розмаїття друкованих і телевізійних джерел, в яких моральні цінності поставленні на другий план, а підлітки не можуть відфільтровувати необхідну для духовно-морального розвитку інформацію. Отже, спілкування – це розкіш людського існування, одне з найвищих людських благ, але цим благом треба вміти користуватися.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / А.А.Бодалев. – Москва, 1982.

2.     Корнєв М.Н. Соціальна психологія / М.Н.Корнєв, А.Б.Коваленко. – Київ, 1995.

3.     Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений / Н.Н.Обозов. – Киев, 1990.

4.     Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления / Свенцицкий А.Л.; под ред. Е.С.Кузьмина. – Ленинград, 1986.

5.     Трофімов Ю.Л. Психологія. Видання п’яте, стереотипне / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук. – Київ: «Либідь», 2005.

6.     Юсупов И.М. Психология взаимопонимания / И.М.Юсупов. – Казань, 1991.