Сергійчук Олена Миколаївна, Сембрат Алла Леонтіївна - ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:19
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Сергійчук Олена Миколаївна, Сембрат Алла Леонтіївна
[ Викачати з сервера (98.0Kb) ] 11.02.2013, 11:45

УДК 378.4(477)

Олена Сергійчук,

Алла Сембрат

 

 

УНІВЕРСИТЕТСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ В СИСТЕМІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У статті розглядаються особливості підвищення ефективності процесу професійної підготовки майбутніх учителів в університетській системі освіти; дається характеристика університетських регіональних комплексів, які входять до ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Ключові слова: університетський регіональний комплекс, педагогічна готовність майбутніх учителів, університетська освіта, навчально-науково-виробничі центри.

В статье рассматриваются особенности эффективности повышения процесса профессиональной подготовки будущих учителей в университетской системе образования; дается характеристика университетских региональных комплексов, которые входят в состав ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды».

Ключевые слова: университетский региональный комплекс, педагогическая подготовка будущих учителей, университетское образование, учебно-научно-производственные центры.

In the article we consider feature improvement of the professional preparation of future teachers in university education; describe university regional systems which are included to Hryhoriy Skovoroda national pedagogical university of Pereyaslav-Khmelnytsky.

Key words: university regional complex, educational readiness of future teachers, university education, educational research and production centers.

 

Постановка проблеми. Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному та духовному розвитку держави потребують підготовки вчителя нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена глибинними змінами в системі і структурі загальної середньої освіти та необхідністю інтеграції в європейський освітній простір. Це вимагає визначення концептуальних довгострокових стратегій щодо подальшого вдосконалення та розвитку педагогічної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема організації професійної підготовки в умовах навчально-науково-педагогічних комплексів досліджена педагогічною наукою недостатньо, особливо – вітчизняною педагогікою. Окремі аспекти діяльності педагогічних комплексів як інноваційних освітніх закладів розглядаються в роботах В.В.Арнаутова, В.Р.Атояна, М.Ю.Бокарєва, О.Г.Важнової, В.Г.Кузя, М.К.Сергєєва, Т.В.Ткача, О.В.Уварської, О.І.Шапран, М.І.Шипуліна та ін.

Метою написання статті є розкриття особливостей підвищення ефективності процесу професійної підготовки студентів в університетських регіональних комплексах, відповідно до наукової теми «Формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах університетських регіональних комплексів» (державний реєстраційний номер 0112U001111).

Виклад основного матеріалу. Університетська освіта є таким осередком науки та культури, який передає знання, уміння та навички молодому поколінню, формує світогляд, культуру, мораль кожного випускника – майбутнього суспільства. Університетська освіта в сучасних умовах має пріоритетне значення, відноситься до фундаментальних основ забезпечення розвитку соціально-економічної системи України. На сьогодні вища педагогічна освіта є одним з основних факторів формування професійної зрілості вчителя, бо суттєво впливає на інноваційну спрямованість педагогічної діяльності, без якої неможливо досягти високого рівня професіоналізму. Саме вищий педагогічний заклад покликаний розробляти нові методики й технології навчання та виховання, що мають допомогти вчителеві загальноосвітньої школи досягти високого рівня викладання, якості знань учнів, сприяти його професійному зростанню [6, c.51].

        Нині реорганізується мережа вищих навчальних закладів з метою створення конкурентоспроможних сучасних ВНЗ через утворення навчально-наукових університетів, потужних регіональних університетських комплексів, які об’єднують ВНЗ різних типів, створення спільних з НАН України навчально-наукових підрозділів. Мережа вищих навчальних закладів приводиться у відповідність до потреб суспільства, запитів ринку праці і громадянина.

Досвід створення та функціонування навчально-науково-педагогічних комплексів (ННПК) має велике науково-практичне значення у зв’язку з тим, що в ньому простежується загальна для педвузів України тенденція – об’єднання всіх навчально-виховних систем у процесі підготовки майбутнього фахівця. Такі комплекси інноваційні за своєю суттю, за управлінсько-організаційними підходами та впровадженням сучасних педагогічних технологій.

У Проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки основними напрямами розвитку освіти є:

-  оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти;

-  модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації на цілі сталого розвитку;

-  створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;

-  створення ефективної системи національного виховання, розвитку й соціалізації дітей та молоді;

-  забезпечення доступності та неперервності освіти упродовж життя;

-  формування здоров’язберігаючого середовища, валеологічної культури  учасників навчально-виховного процесу;

-  розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;

-  інформатизація освіти, удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення освіти і науки;

-  розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті;

-  забезпечення національного моніторингу системи освіти;

-  підвищення соціального статусу педагогів;

-  створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти;

-  інтегрування національної системи освіти у європейський і світовий освітній простір [5].

             У Законі України «Про вищу освіту» зазначається, що структурними підрозділами вищого навчального закладу ІV рівня акредитації є:

-           «навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені факультети, коледжі, технікуми, наукові, науково-дослідні, науково-виробничі й проектні інститути, дослідні станції, кафедри, наукові лабораторії, конструкторські бюро, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні заводи, фабрики, клінічні бази установ медичної освіти, полігони, технопарки, інші підрозділи;

-           навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку фахівців з певних спеціальностей (напрям підготовки) та проводять наукові дослідження з певного напряму;

-           науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи [2, с.200]».

         Об’єднання різних установ навколо ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації набуває в Україні регіонального значення і сприяє створенню університетських регіональних округів. У цих округах діють єдині узгоджені для всіх навчальних закладів правила інноваційної діяльності, що дозволяє «говорити» про якісно новий підхід до вирішення таких проблем вищої освіти, як:

-           створення середовища, яке сприятливе для нарощування інтелектуального потенціалу університету;

-           розгортання освітньої діяльності університету за широким спектром напрямів, пріоритетних у даному регіоні;

-           досягнення високого рівня інформаційно-технічного забезпечення навчального процесу, розвиток дистанційної форми навчання тощо [3, с.19]».

             Навчальні і навчально-науково-виробничі комплекси створюються з метою впорядкування та координації діяльності з підготовки фахівців і підвищення їх кваліфікації, пошуку оптимальних шляхів управління системою професійної освіти. Теоретичною основою функціонування навчальних і навчально-науково-виробничих комплексів є концепція неперервної освіти, що передбачає координацію змісту, форм і методів діяльності кожного навчального закладу, який входить у комплекс, єдність та взаємодію всіх ланок освіти.

Досвід створення та функціонування навчально-науково-педагогічних комплексів (ННПК) має велике науково-практичне значення у зв’язку з тим, що в ньому простежується загальна для педвузів України тенденція – об’єднання всіх навчально-виховних систем у процесі підготовки майбутнього фахівця. Такі комплекси інноваційні за своєю суттю, за управлінсько-організаційними підходами та впровадженням сучасних педагогічних технологій, вирішується проблема варіативності професійної підготовки, вводяться нові навчальні дисципліни. Функціонування навчальних та навчально-науково-виробничих комплексів дозволяє більш ефективно вирішувати проблему організації науково-дослідної роботи студентів. Уже з першого курсу студенти знаходяться в умовах максимального наближення навчального процесу до реальної практичної діяльності, тому що навчальні заняття проводяться в усіх структурних ланках комплексу. Виникають також сприятливі умови для проведення кафедрами університету експериментальних досліджень із комплексної науково-експериментальної програми. Усе це дає можливість планувати, проводити дослідження та своєчасно поширювати результати у практику навчальних закладів комплексу.

        У проекті Положення про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекси вказано, що комплекс забезпечує:

-       координацію спільної діяльності навчальних закладів, підприємств, наукових організацій та установ із реалізації Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», нормативно-правових засад державної політики щодо діяльності навчальних закладів;

-       підвищення якості освіти, створення більш сприятливих умов з розширення доступу до здобуття вищої освіти громадянами України;

-       реалізацію системи ступеневої підготовки фахівців за інтегрованими навчальними планами та програмами;

-       підготовку педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, ефективне використання навчально-лабораторної, матеріально-технічної  та виробничої бази, соціальної інфраструктури;

-       підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників навчальних закладів, працівників наукових організацій, установ та працівників підприємств;

-       спільне проведення науково-дослідних робіт, здійснення наукової, науково-технічної, виробничої, інноваційної діяльності та роботи з упровадження досягнень науково-технічного прогресу у галузях економіки;

-       вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників навчальних закладів;

-       установлення міжнародних зв'язків та здійснення міжнародної діяльності в галузі освіти;

-       розробку навчально-методичного забезпечення, проведення різних видів навчальних занять тощо [5]

Особливості вищої педагогічної освіти полягають у тому, що вона все частіше розвивається в системі університетської освіти. Сьогодні потрібні такі університетські регіональні комплекси, які б насамперед ураховували регіональні потреби в підготовці фахівців, забезпечували перехід до випереджувальної стратегії розвитку даного вищого навчального закладу, надавали б йому риси адаптивності, гнучкості, динамізму.

Особливого значення в умовах комплексів набувають взаємозв’язки вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, які реалізуються в різних напрямах. Можливе формування контингенту студентів або спільне навчання студентів перших і других курсів викладачами університетів, коледжів та училищ із можливістю продовження навчання в університеті у скорочені терміни. «Вищим навчальним закладам ІІІ-ІV рівнів акредитації, які працюють за спільними навчальними планами і об’єднані в комплекс із навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації, надається право зараховувати випускників цих навчальних закладів для продовження навчання за спеціальними програмами із скороченим терміном підготовки спеціалістів або на другі-четверті курси для поповнення академічних груп», – зазначено в «Положенні про державний вищий навчальний заклад»[2, с.103].

Нині спостерігається інтеграція різних навчальних закладів у педагогічні комплекси: «школа-ВНЗ», «ЦПТО-ВНЗ», «коледжі-університети» тощо. Це дає змогу збалансувати спектр та обсяги підготовки педагогічних фахівців щодо попиту та вимог суспільства. За словами І.М.Богданової, «...тенденція щодо безперервності освіти викликає потребу створення комплексів: дитячий садок - школа - вищий навчальний заклад [1, с.44]». Такої ж думки притримується В.Г.Кремень, який вважає, «що слід мати більше інтегрованих навчальних закладів, до складу яких входять педагогічний університет та педагогічні навчальні заклади інших рівнів акредитації, які утворюватимуть навчально-наукові комплекси. Взагалі в системі вищої освіти треба рухатись у напрямі створення «освітніх пірамід», на чолі яких були б провідні університети в тій чи іншій сфері, а також інші навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, що працюють в аналогічному напрямі й зосереджені в тому самому регіоні [4, с.142].

Система підготовки і професійного становлення особистості майбутнього вчителя в умовах комплексу – складне соціально-педагогічне утворення. Вона має багатоаспектну структуру, складається з компонентів, що з’єднанні....

Категорія: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 276 | Завантажень: 29 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz