Шавровська Наталія Володимирівна - ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:21
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ

Шавровська Наталія Володимирівна
[ Викачати з сервера (45.0Kb) ] 11.02.2013, 15:31

Наталія Шавровська

(Черкаси)

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ПСИХОЛОГА ДО ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

 

Початок будь-якої професійної діяльності пов’язаний із почуттям невпевненості, невизначеності та страху. Професія психолога-практика не є винятком. Індивідуальне консультування – один з видів роботи, який викликає особливе занепокоєння. Це пов’язано із тим, що дві особистості залишаються віч-на-віч у непередбаченій та до кінця невизначеній ситуації, і один з них буде ведучим. І не завжди можна гарантувати, що ведучим буде саме психолог. Тому формування професійної компетентності у майбутніх психологів є важливим завданням вищої школи.

В науковій психологічній літературі описано достатню кількість характеристик, які повинен мати консультант. Наприклад, К. Кочюнас стверджує, що психологу-консультанту обов’язково мають бути притаманні такі якості як автентичність, відкритість власному досвіду, розвиток самопізнання, сила особистості та ідентичності, толерантність до невизначеності, прийняття особистої відповідальності, глибина стосунків з іншими, постановка реалістичних цілей, емпатія. Проблема полягає в тому, що обмаль інформації про те, яким чином, якими засобами і прийомами можна сформувати описані характеристики в студентах - майбутніх психологах.

Основні завдання консультанта, на нашу думку, полягають у двох взаємопов’язаних моментах: показати клієнту інші сторони життя, можливості (не обов’язково шляхи вирішення проблеми, а просто різноманітність життя), та підвищити готовність до змін. Якщо людина звернулась до психолога, то певний рівень готовності до розуміння необхідності змін у неї сформувався. У процесі взаємодії з психологом відбувається уточнення щодо бажання діяти, аспектів здійснення змін, кількості докладених зусиль. При першій зустрічі з психологом клієнт може продемонструвати небажання працювати задля вирішення наявних труднощів, що означає безперспективність подальшої праці. Для консультанта подібна ситуація може стати травматичною, оскільки виникає можливість звинуватити себе у непрофесійності та впасти у депресію. У практикуючих психологів, особливо початківців, часто наявні страхи помилитися (сказати або зробити щось не так); не допомогти; бути не професійним; отримати неочікуваний зворотній зв'язок; виявити неспроможність контролювати процес і т.п.

Необхідно зауважити: «Що б не сказав, що б не зробив – обов’язково будуть наслідки!» і «Скільки людей – стільки і доріг до свободи…» (Барталомью). Тому робота психолога над розвитком своїх професійних навичок сприятиме отриманню очікуваних результатів у взаємодії з клієнтом. Особливу тривогу викликає так звана «кухонна психотерапія», яка ґрунтується на поверхневому, побутовому рівні надання психологічної допомоги. Для психолога-початківця ситуація зустрічі у неформальній обстановці є більш захищеною, та й для клієнта теж (очікування не сформовані чітко, відсутність зобов’язань з обох сторін). Небезпека прихована у висновках, які будуть зроблені по завершенню «консультації». Часто результатом є підтвердження неконструктивних установок як клієнта так і психолога. Наприклад, жінки, обговорюючи сімейну проблему, можуть зясувати, що «усі чоловіки сво…», або «їм лише одне потрібно…».

Щоб уникнути непрофесійного надання психологічної допомоги психологу необхідно активно рефлексувати на результати діяльності. Такий вид діяльності може виступати одним із засобів підвищення рівня власної компетентності. Цьому може сприяти перелік питань, на які або деякі з них час від часу варто відповідати самому консультанту.

Питання для професійної рефлексії

·        Чи можу я бути таким, щоб люди мене сприймали як надійну людину?

·        Чи можу я чітко висловлювати свої думки, щоб у спілкуванні мене розуміли недвозначно?

·        Чи маю я стосовно іншої людини установки, які базуються на теплоті, турботі, повазі, зацікавленості?

·        Чи можу я бути достатньо сильною особистістю, щоб відрізнятися від інших?

·        Чи можу я почуватися досить впевнено, щоб дозволити іншій людині бути іншим, відмінним від мене?

·        Чи можу я дозволити собі повністю зануритися у світ почуттів та особистісних сенсів іншої людини і переживати подібні відчуття?

·        Чи можу я бути достатньо чутливим у стосунках з іншими, щоб моя поведінка не було сприйнята як загроза?

·        Чи можу я звільнити іншу людину від загрози зовнішніх оцінок?

·        Чи можу я прийняти іншу людину як таку, що знаходиться в процесі становлення чи ж буду засмучувати її своїм досвідом?

Неабияку роль у здійсненні ефективної консультативної допомоги відіграє мотивація вибору психологом професії. Відповіді на запитання: «навіщо?», «який Я?», «який Він (клієнт)?» – в значній мірі визначають атмосферу, вибір теоретичної бази та специфіку взаємодії під час консультації і, як наслідок, її результати.

Ознаками професійної компетентності та високої готовності психолога до проведення індивідуальної консультації, на нашу думку, є нижче описані властивості.

·        Теоретична обізнаність (вільне володіння різними науковими підходами надання психологічної допомоги, наявність банку психодіагностичних та психокорекційних методів).

·        Відсутність гострих внутрішніх конфліктів. За їх наявності психолог вирішує власні проблеми, не помічаючи специфіки труднощів клієнта.

·        Спостережливість, чутливість. Психологу необхідно під час роботи з клієнтом відволікатися від переживань власного життя. Для успішності консультації потрібно швидко і тонко помічати зміни в настроях та думках клієнта.

·        Здатність експериментувати у спілкуванні: різні форми, позиції, стилі. Успішний консультант сміливо діє, оскільки готовий ризикнути і «не бути собою».

·        Гнучкість поведінки як здатність швидкого реагування на зміни (консультація не завжди відбувається за планом).

·        Схильність до аналізу, самоаналізу – це єдина можливість розвитку та грамотного виправлення допущених помилок.

·        Самопізнання, адекватна самооцінка забезпечують наявність здорових стосунків із клієнтом без зверхності та залежності.

·        Володіння навичками саморегуляції, адже клієнт може бути непередбачуваним (акцентуація, надлишок емоційності, імпульсивність, або оцінні судження в бік психолога).

·        Безоціночність ставлення, відсутність стереотипізації, ярликів.

Опишемо деякі зауваження щодо проведення першої консультації, на якій психологу-консультанту доцільно:

       не прагнути дотримуватись описаних в літературі стадій;

       розслабитися;

       отримувати задоволення від процесу спілкування;

       проявляти максимальну уважність;

       слухати і чути клієнта;

       прислухатися до змін у власному тілі та думках, пов’язаних із процесом взаємодії;

       прагнути адекватності в реакціях на текст;

       чітко сформулювати разом з клієнтом запит;

       делегувати відповідальність клієнту, на себе брати частково, здійснюючи супровід;

       продумати та організувати зручне розташування в просторі;

       пам’ятати, що клієнт може вдруге не прийти – це не обов’язково свідчить про неспроможність психолога.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Василюк И.П. К проблеме формирования ключевых компетентностей в процессе обучения / И.П. Василюк // Право и образование. – 2008. - № 5. – С. 31-46.

2.     Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студента як основного показника їхньої професійної компетентності / О.Б. Кривонос // Наук. вісн. ПДПУ: зб. наук. пр. / Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – О., 2003. – Вип. 3-4. – С. 34-40.

3.     Носков В. Компетентність як складова підготовки фахівців у гуманітарному вищому навчальному закладі / В.Носков, А. Кальянов, О. Єфросиніна // Соц. психологія. – 2006. – № 5. – С. 110-121.

 

 

Категорія: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ | Додав: jww1
Переглядів: 186 | Завантажень: 29 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz