Ярослава Ющенко
(Переяслав-Хмельницький)
ВПЛИВ КОМПЛЕМЕНТАРНОСТІ ТА
ФУНКЦІОНАЛЬНО-РОЛЬОВОЇ УЗГОДЖЕНОСТІ ПОДРУЖЖЯ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ
Сім’я
виступає як культурна спільність - спільність людей, яких зв’язує певна єдність
життєвих цінностей, рольових уявлень про те, хто й у якій мірі відповідає за
реалізацію певної сімейної сфери, єдність позиції у взаєминах внутрісімейних, у
взаєминах з суспільством і так далі. Саме характер цих функцій зумовлює вміст,
форми і критерії стабільності шлюбу. Неузгодженість є однією з причин рольової
невідповідності в подружній парі, що, у свою чергу, є конфліктогенним фактором,
який дестабілізує міжособистісні
відносини в родині.
Вивченням
характеристик, що впливають на задоволеність шлюбом, займалися багато
вітчизняник та зарубіжних дослідників (А. Адлер, Ю. Алешина, М. Боуен, С. Кратохвил, С. Минухин, Л. Машкова, Н. Обозов, Ю. Олейник, Д. Олсон, Д.Н. Оудсхоорн, С. Пэйдж, В. Сатир, В. Смехов, У. Томан, В. Юстицкис та ін.). Всі ці дослідження об’єднані
загальною метаціллю: вивчити чинники, що
впливають на подружню задоволеність шлюбом, значення якої і дозволяє судити про
те, що краще для подружжя і на якій
стадії розвитку.
Однак багато аспектів цього явища до сих пір залишається недослідженими.
Обрана нами тема дослідження пов’язана з
вивченням того, як обмежена кількість рольових позицій людини в батьківській
родині, статі, різниці у віці впливає на функціонально-рольову узгодженість у
створеній власній сім’ї.
Отже, метою нашого дослідження є вивчення комплементарності шлюбу
та функціонально-рольової узгодженості подружжя як чинників задоволеності
шлюбом.
В основу емпірічного
дослідження функціонально-рольової
узгодженості та компліментарності у шлюбі був покладений
структурно-функціональний підхід до вирішуємої проблеми. Надійність
і достовірність результатів
забезпечувалась методологічним
обгрунтуванням теоретичних положень при вирішуванні завдань дослідження, застосуванням адекватного комплексу діагностичних методів.
Нами було обстежено 15
подружніх пар, віком від 25 до 40 років. Всі досліджувані мають вищу освіту. У
кожної пари шлюб – перший.
Для дослідження
рольових очікувань і домагань використовувалась методика «Рольові
очікування і домагання в шлюбі» («РОП»). Дана методика, розроблена А.Н.Волковою, входить в
комплексну программу практичної роботи з подружньою парою [2]. Опрацювання і
аналіз результатів передбачав 3 етапа:
1. Аналіз
індивідуальних показників шкали сімейних ціностей, ролевих очікувань і ролевих
домагань чоловіка (дружини).
2. Порівняльний аналіз
уявлень про сімейні цінності і ролевих установок чоловіка і дружини.
3. Визначення ступеню
ролевої адекватності подружньої пари в п’яти сферах міжособистістної взаємодії
в сім’ї.
В основі методики
дослідження типу комунікативних стосунків (МІКУ) подружжя лежить концепція
транзактного аналізу Э. Берна про трьохкомпонентну структуру особистості
як суб’єкта комунікативної активності (позиції, чи эго-стани «Дитина»,
«Батько», «Дорослий». Виявлена на підставі даного методу структура
комунікативних установок конкретного суб'єкта дозволяє судити про ступінь його
соціальної адаптації, рівні зрілості його особистості [1].
Дослідження компліментарності у шлюбі
проводилося за генограмою сім’ї, запропонованою М. Боуеном.
Таким чином, нами були
підібрані методики, які безпосередньо відносилися до теми обраної роботи і
дозволяли провести комплексний експеримент по вивченню функціонально-рольової
узгодженості, комплементарності у шлюбі та мірі задоволеності шлюбом.
В результаті
проведеного дослідження було виявлено, що явище комплементарності в шлюбі має
багатоаспектний характер. Можна виділити принаймні 4 аспекти, які свідомо чи
несвідомо визначають якість сімейної взаємодії: комплементарність, пов’язана із
положенням, яке людина мала по відношенню до братів і сестер в батьківській
сім’ї (комплементарність по Томану), відповідність его-станів чоловіка і
дружини (его-стани по Берну), рівень співпадіння сімейних цінностей (ціннісна
комплементарність), функціонально-рольова узгодженість (рольова адекватність).
Аналіз
комплементарності за Томаном значимих зв’язків не дав. Можна говорити лише про
тенденцію впливу цього аспекту на стабільність шлюбних відносин. Однак частина
пар (25%) демонструє незадоволеність шлюбом, що пояснюється незадоволеністю
порядковою позицією серед братів і сестер у батьківський родині.
Найбільш значимий
зв’язок зареєстрований між показниками узгодженості сімейних цінностей та
задоволеності шлюбом. Високі показники рольової адекватності подружжя
підвищують загальний рівень
задоволеності шлюбом.
Отже, в результаті
проведеного аналізу і узагальнення результатів теоретико-емпіричного
дослідження була виявлена залежність ступеня задоволеності шлюбом від
комплементарності та функціонально-рольової узгодженності подружжя. Ми прийшли
до висновку, що характер подружніх відносин багато в чому залежить
від погодженості сімейних цінностей чоловіка і дружини та рольових уявлень про
те, хто й у якій мірі відповідає за реалізацію певної сімейної сфери.
Адекватність рольової поведінки подружжя залежить від відповідності рольових
чекань рольовим домаганням.
Неузгодженість є однією з причин рольової невідповідності в подружній парі, що,
у свою чергу, є конфліктогенним фактором, який дестабілізує міжособистісні
відносини в родині. Проте не можна забувати, що кожна сім’я унікальна, і психологічної
закономірності, поширюваної на всіх без виключення, не існує.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Лидерс
А.Г. Психологическое обследование семьи / Лидерс А.Г. – М.,
Академия, 2007. – 432 с.
2.
Социально-психологические
методы исследования супружеских отношений / Ю.Е. Алешина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовская. – М.: МГУ, 1987. – 120 с.
| 
