Бєлякова Світлана Миколаївна - ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:25
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ

Бєлякова Світлана Миколаївна
[ Викачати з сервера (80.0Kb) ] 11.02.2013, 15:36

УДК 159.922.73:159.9.019.4

Світлана Бєлякова

ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ПОВЕДІНКИ БЛИЗНЮКІВ У ПЕРІОД ДОРОСЛІШАННЯ.

У статті аналізується проблема особистісного розвитку близнюкової пари, розкривається специфіка програми корекції поведінки в парі підлітків-близнюків, які переживають негативні наслідки близнюкової ситуації.

Ключові слова: близнюки, корекція, період дорослішання.

В статье анализируется проблема личностного развития близнецовой пары, раскрывается специфика программы коррекции поведения в паре подростков-близнецов, которые переживают негативные последствия близнецовой ситуации.

Ключевые слова: близнецы, коррекция, период взросления.

In the article the problem of personality development of twins’ steam is analyzed, the specific of the program of correction of conduct in steam of teenagers- twins’, that experience the negative consequences of twins’ situation opens up.

Keywords: twins, correction, period of maturing.

         Постановка проблеми. Вибір стратегій корекційно-розвивальної роботи з близнюковими парами необхідно будувати передусім із урахуванням принципу взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої детермінації функціонування особистості. Варто враховувати закономірності процесу зміни поведінки, який має такі етапи: переосмислення (відсутність намірів змінити власну поведінку); підготовка (виникнення наміру змінити поведінку); дія (зміна способу поведінки і його закріплення); підтримка (повне подолання небажаної поведінки, максимальна впевненість у власній здатності попередити прояви близнюкової ситуації).

         В основу корекційної програми покладене положення Р.Заззо, про близнюкову ситуацію (діагностовану методом близнюкової пари), що передбачає специфічний розподіл ролей і функцій у близнюковій парі, яка утворює автономну соціально-психологічну цілісність, де кожен із близнюків є нероздільним особистісним утворенням («об’єднаною особистістю»). Корекція сконцентрована не лише на зовнішніх проявах та симптоматиці близнюкової ситуації, а на реальних причинах соціальної дезадаптованості близнюків періоду дорослішання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз соціально-психологічних детермінант особистісного розвитку близнюків у період дорослішання створив передумови для створення корекційно-розвивальної програми практичної діяльності шкільного психолога, що включає роботу з підлітками-близнюками (надання інформаційних повідомлень, проведення тренінгових занять та рольових ігор). Спеціально організована взаємодія сприяла розкриттю індивідуального потенціалу, підвищенню рівня соціалізації близнюків, що актуалізувалося в їхній поведінці. У розвивальній програмі ставилося за мету розширення комунікативного поля близнюкової пари, формування в підлітків-близнюків навичок ефективного спілкування методом модифікації рольових позицій. З огляду на це відбувалось активне обговорення з ними проблем взаємодії з близьким оточенням (як дорослими, так і ровесниками), «програвання» проблемних ситуацій, тренування сензитивності до соціальних очікувань оточення. Основні завдання програми – зниження суперництва і профілактика міжособистісних конфліктів (тренінг партнерського спілкування); розвиток індивідуальності кожного близнюка, зокрема його конструктивних особистісних якостей, та соціально-психологічної адаптації.

         Для успішної і повної реалізації розвивальної програми було поєднано форми групових занять з індивідуальними з кожною близнюковою парою. Основною формою стало об’єднання близнюкових пар у тренінгову групу, що дало змогу на основі поетапного аналізу матеріалів роботи з кожним підлітком-близнюком максимально індивідуалізувати підхід до нього, урахувавши всі його проблеми й труднощі.

            Вчасно проведена корекція близнюкової ситуації у підлітковій парі значно підвищує якість формування особистості підлітка.

            Організація роботи з профілактики негативних впливів близнюкової ситуації на формування особистості підлітка включає декілька напрямків:

1)                унесення якісних змін у процес внутрішньопарного спілкування близнюків за рахунок внутрішніх впливів: стабілізація уявлень підлітків про власну близнюкову пару і про себе та близнюка як про окремі цілісні особистості;

2)                унесення якісних змін у процес внутрішньопарного спілкування близнюків за рахунок зовнішніх впливів: а) батьків – підвищення їх психологічної компетентності у сфері близнюкових стосунків; б) учителів – забезпечення індивідуального підходу до кожного із близнюків у процесі навчання і виховання; в) психологів навчальних закладів – консультування кожного з близнюків стосовно їх особистісних якостей, уключення кожного з них у міжособистісну взаємодію з однолітками в процесі корекційної роботи.

          Виклад основного матеріалу. Основним напрямом роботи з подолання наслідків близнюкової ситуації стала організація розвивальних впливів. Ми створили таку систему засобів, яка задовольняла і першу, і другу групи близнюків, стимулюючи їх адекватний особистісний розвиток. Найбільш оптимальною була така форма роботи, як тренінг партнерського спілкування, спрямований на активізацію прояву індивідуальності, самоактуалізації, самоприйняття кожного члена близнюкової пари.

          Тренінг партнерського спілкування близнюків як групова форма взаємодії з означеними наперед правилами роботи має свої особливості, що різнить його від інших. Створення особливого рефлексивного середовища та дотримання правил сприяли пізнанню власного «Я» кожного члена близнюкової пари, розвиток особистісних якостей [1; 2; 3; 4; 5; 7].

          Наша тренінгова програма презентувалася як система активних методів навчання. За характером тренінг, маючи розвивальне спрямування, сприяв оптимізації особистісного зростання близнюків, розкриттю індивідуального потенціалу та підвищенню рівня соціалізації. Останнє має свої прояви як у макроструктурі (суспільні процеси, їх вплив на особистість кожного з близнюкової пари), так і в мікроструктурі (поведінка в сім'ї, школі, на вулиці).

          Метою тренінгу стало формування в підлітків-близнюків навичок ефективного спілкування, обговорення з ними проблем взаємодії з іншими людьми – як дорослими, так і ровесниками, запобігання міжособистісних конфліктів, розвитку особистісних якостей.

          Завданнями тренінгу є:

-         навчити ефективним формам взаємодії близнюків у парі;

-         сформувати в підлітків-близнюків навички рефлексії й самоаналізу;

-         розвивати критичність та гнучкість самооцінки кожного з близнюків, сприяти усвідомленню близнюками власної цінності;

-         формувати емоційне позитивне ставлення до іншого близнюка.

                   Під час створення розвивальної програми тренінгу ми дотримувалися принципу наступності у заняттях, забезпечуючи цілісність та системність психологічних впливів. Було розроблено три взаємопов’язаних та самостійних блоки.

          Перший блок (орієнтувальний) – «Я» – уключав у себе 5 занять, спрямованих на розвиток самооцінки, рефлексивності кожного з близнюків, модальності емоційних переживань. Зокрема кожне із п’яти занять мало на меті в першу чергу познайомити підлітка-близнюка зі своїми якостями: пізнати, усвідомити, оцінити і сприйняти їх. Із цією метою підготувалися заняття на зразок: «Знайомство із собою», «Пізнання себе», «Усвідомлення себе», «Прийняття себе», «Розуміння себе», кожне з яких поетапно розкривало у близнюків свій власний світ.

          Другий блок (розвивальний) – «ТИ» – складався із 6 занять, які були спрямовані на формування в близнюків адекватного уявлення про власного близнюка, сприйняття його як іншу неповторну індивідуальність. Сюди увійшли такі заняття: «Хто ти?», «Пізнаю тебе», «Ти не я», «Приймаю тебе», «Розумію тебе», «Ти і Я». На заняттях особлива увага зверталася на формування нових навичок спілкування з близнюком, що сприяли взаєморозумінню і підтримці в парі, попереджуючи міжособистісні конфлікти.

Третій блок (закріплюючий) – «МИ» – передбачав два заняття: «Ми різні», «Ми схожі», які були спрямовані на формування у близнюків уміння застосовувати набуті навички комунікації та сприяли позитивному ставленню один до одного в реальних, емоційно напружених ситуаціях. Загальний час на проведення тренінгу – 30 годин. Усього занять 13 (одне заняття орієнтовно триває 2 години 30 хвилин). Кожне розвивальне заняття складається із чотирьох частин: початок, розминка, основний етап, рефлексія.

          У процесі занять були використані такі методи: мозковий штурм, робота в малих групах, обговорення, рольова гра, малювання індивідуальне та групове (у парах).

          «Мозковий штурм» – це метод, під час якого всі учасники можуть вільно (без критики й оцінювання від ведучого та інших учасників) висловлювати будь-які думки з поставленої проблеми [6]. Цей метод ми використовували під час розкриття змісту поняття «близнюки», «близнюкова ситуація», «ідентичність», «самооцінка», «рольові стосунки», «індивідуальність», «самосвідомість»; для з’ясування проблеми «близнюкової ситуації»; для виявлення рівня інформованості учасників стосовно сутності явища близнюковості, їх ставлення до означеного феномена.

          Як з’ясувалося, лише кілька близнюкових пар (3 пари) достатньо поінформовані стосовно вищезгаданих понять. Цікавість підлітків-близнюків до власних особливостей психічного розвитку наштовхнула нас на розробку лаконічних міні-повідомлень, які передували «мозковому штурму», що в доступній формі інформували про ті чи інші закономірності, феномени чи особливості, які властиві близнюкам. Це, з одного боку, певним чином допомагало коригувати емоційні зрушення, що характерні для підлітків-близнюків (страхи, специфічні хвилювання, тривожність тощо) без прямого обговорення їх власних переживань, а з іншого - підвищити почуття впевненості в собі, змінювати модальність емоційних ставлень.

          Міні-повідомлення були розроблені стосовно тем, які обговорювалися на заняттях: «Підлітковий вік – кризовий період»; «Близнюки – одне «Ми» чи два «Я»; «Що собою являє близнюкова ситуація?»; «Як набувається ідентичність?»; «Самооцінка – висока чи низька?»; «Рольові стосунки – лідер-підлеглий»; «Становлення моєї самосвідомості»; «Я – індивідуальність!».

Під час проведення «мозкового штурму» ми з’ясовували рівень та специфіку самооцінки близнюків, бачення власного «Я», рольових стосунків. Близнюкам надавалася можливість висловлювати своє ставлення до означених питань, думки та пропозиції щодо заданої тематики.

Рольова гра - це метод навчання, під час якого учасники, виконуючи ролі в заданих уявних ситуаціях, набувають певних знань і відпрацьовують необхідні навички [6]. Рольові ігри проводилися з метою визначення ставлення учасників до окреслених тем близнюковості; отримання власного досвіду вирішення близнюкових проблем (взаємозалежності, неприйняття іншого тощо); формування в учасників свідомої власної позиції щодо конкретних обговорюваних питань та ситуацій близнюкової діади. В іграх ми моделювали ситуації, максимально наближені до реальних, що давало можливість кожному з близнюків у подальшому застосовувати набуті навички спілкування. Після кожної рольової гри близнюки ділилися враженнями стосовно того, як вони почувалися в тій чи іншій ролі, намагаючись мотивувати свої вчинки. Ігри на фізичну взаємодію слугували для посилення інтересу, зняття напруги та покращення взаємостосунків у групі підлітків, які перебували у стані взаємозалежності.

Для проведення рольової гри ми розподіляли ролі між учасниками; кожен із близнюків міг побувати як у своїй ролі, так і в ролі власного близнюка; попереджували учасників, що під час виконання ролі не обов'язково використовувати власні імена; після закінчення гри відпрацьовували з близнюками «вихід із ролей», наголошуючи, що гру закінчено, і всі знову стають тими, ким вони є в реальному житті. Можливість погратися сподобалася підліткам, вони обмінювалися ролями, приміряючи ролі, їм не притаманні (підлеглий ставав лідером і навпаки).

Обговорення - це метод, який передбачає активний обмін думками, враженнями, знаннями та досвідом між усіма учасниками тренінгу [6]. Ми проводили обговорення по закінченню вправ для того, щоб узагальнити та підвести підсумки проведеної роботи: чи були змінені переконання, чи зазнали змін ставлення близнюків стосовно окремих проблем, які обговорювалися на занятті. Під час проведення бесіди близнюки мали можливість висловити свою думку щодо конкретної ситуації, вони вчилися формулювати свої враження, аргументувати власне бачення поставленої проблеми, сперечатися, не ображаючи співрозмовника.

Робота в малих групах - це метод, який полягає в організації певних завдань групами з кількістю учасників від 3 до 5 осіб. Робота малих груп завершується презентацією колективної роботи й обговоренням її результатів у великій групі [семінар]. Робота в малих групах була використана нами для того, щоб кожен близнюк, незалежно від іншого, мав можливість ефективно засвоїти отриману інформацію, висловити й обговорити власні думки, напрацювати певні навички у спілкуванні; така взаємодія передбачала активне спілкування близнюкових пар, згуртування групи, підвищення загальної активності учасників тренінгу. Організовуючи роботу близнюків у малих групах, ми об’єднували в групи не пари, а окремих близнюків. Це давало можливість кожному близнюку отримати тимчасову автономію, удосконалювати навички міжособистісного спілкування поза близнюковою парою, самостійно приймати рішення через чітку постановку завдання і визначення часу на його виконання.

У роботі з близнюками ми також використовували метод психомалюнку з метою формування в них навичок самопізнання. Основою вправ стали розробки Т.С. Яценко [7].

          Отже, кожний вищенаведений метод передбачав вирішення конкретного завдання, а специфіка його проведення зумовлена метою, змістом, правилами та віковими особливостями учасників.

Для формування у близнюків уміння оформляти свої думки й почуття стосовно особистих тем, уміння самопрезентувати власні переживання та думки, усвідомлення позитивних елементів своєї натури та з метою навчити кожного окремого близнюка описувати власні якості словесно і за допомогою малюнків виражати власні інтереси, розпізнавати позитивні якості, які роблять його індивідуальністю, нами були застосовані вправи, завдяки яким передбачалося оптимізувати рівень самосприймання, зокрема усвідомлення своїх інтересів, та гармонізувати рівень домагань і самооцінку, стимулювати позитивне бачення підлітком себе, своєї індивідуальності.

Адекватне сприйняття іншими позитивних якостей і сторін підростаючої особистості близнюка сприяло підвищенню рівня його самооцінки. Для того щоб близнюки виражали позитивні судження про себе перед іншими, заявляли про свої досягнення, говорили про себе перед групою однолітків, ми використали вправи, які допомогли підліткам навчитися публічно говорити про свої позитивні якості перед групою однолітків. При цьому у близнюків розвинулося почуття власної значущості, оскільки вся група уважно їх слухала. Вправи також сприяли підвищенню в близнюків довіри до інших людей.

Часто підлітки рано дізнаються від оточення, як критикувати себе. Навчившись модифікувати негативні судження, вони покращували своє самоусвідомлення. Навчаючи підлітків застосовувати позитивну розповідь про себе як дієвий прийом, який сприяє виникненню позитивного самоусвідомленнями, ми намагалися виокремити в кожного з близнюків індивідуальні особливості самоусвідомлення. Володіючи засобами позитивного самоусвідомлення, близнюки можуть конструктивніше вирішувати проблеми, які виникають у них під час спілкування як у середині пари, так і з оточенням. Заняття допомогло сформувати в підлітків-близнюків уміння більш позитивно відзиватися про себе, дало їм можливість зрозуміти, що хвалити себе корисно, приємно, це сприяє розвитку самооцінки.

Самосвідомість – це пізнання себе, формування на основі цього певного ставлення до себе, що передбачає самоствердження, зміну самооцінки тощо.

Переконавшись у тому, що самоусвідомлення можна розвивати, удосконалювати і надавати йому більш позитивного характеру, кожен із близнюків під час вправ зміг виразити різницю між позитивним і негативним сприйняттям життя, визначати позитивні аспекти ситуацій і подій, які здаються суто негативними. Ці вправи сприяли зосередженню підлітків на позитивних аспектах подій і ситуацій, які відбуваються як у малому соціумі (близнюковій парі), так і в навколишньому світі.

Власна ефективність – це почуття впевненості й особистої здатності успішно вирішувати будь-які завдання. Саме цього часто не вистачає монозиготним близнюкам, які все звикли робити разом, і результат зробленого завжди залежав від двох. Для того щоб близнюки, кожен окремо, змогли ставити перед собою власну мету і досягати її, самостійно будувати плани на майбутнє, ми мали за допомогою вправ модифікувати їхню самооцінку, оскільки остання суттєво впливає на формування внутрішньопарних стосунків, зокрема визначає поведінку в конфліктних ситуаціях.

         Підлітку часто важко передати свої емоції лише тому, що він не може знайти «правильні» слова для опису того, що він відчуває. Близнюки змогли ясніше виражати свої емоції, коли розширили свій словниковий запас, який позначав емоції. Це було особливо важливо в конфліктних ситуаціях, коли емоції важливо виражати більш точно.

Завданням другого етапу є розвиток адекватності уявлень про власного близнюка як про окрему, неповторну особистість. Зокрема близнюки мали зрозуміти, що навіть дуже схожі і близькі між собою люди можуть по-різному сприймати й інтерпретувати одні й ті ж події, у них може бути різне бачення якогось предмета. Конфліктні ситуації виникають в основному там, де підлітки вважають, що інші не такі, як вони самі. Але у всіх людей є певна схожість і ряд відмінностей, оскільки кожен хоч чимось відрізняється від інших, то всі є особливими та унікальними.

         Спілкування – один із провідних факторів соціалізації підростаючої особистості. Монозиготні близнюки завдяки своїм особливостям (взаємозалежність в одному випадку та підвищена конфліктність в іншому) потребують корекції стосунків у парі. Зрозуміло, що стосунки не можуть бути лише позитивними, а в більшості випадків (стан несприйняття іншого, стан суперництва) є проблемними, конфліктними. Зазвичай, під конфліктом розуміють суперечку чи бійку між двома чи більше людьми. Однак усі люди переживають також і внутрішні конфлікти, де зіштовхуються протилежні сторони власного «Я». Коли підлітки переживають внутрішній конфлікт, то для його вирішення їм необхідно точно визначити причини.

          Активне слухання – це прийом, який презентує ефективне спілкування, коли перефразовуються слова або почуття співрозмовника. Зазвичай, це допомагає прояснити, що людина переживає або про що думає. Коли близнюки в парах навчалися невербальному спілкуванню за допомогою емоцій, міміки, жестів, відбулося активне прийняття одного близнюка іншим, що було основним завданням занять другого рівня. Значення основних навичок невербального слухання часто недооцінюється, адже в конфлікті близнюку варто звертати увагу на позитивні міміку і жести опонента-близнюка, що свідчитиме про його бажання завершити неприємну ситуацію і вирішити проблему мирно.

         Під час вирішення конфліктних ситуацій кожен із суперників має висловлювати свою позицію. Зіткнення цих позицій важко владнати, тому що ні одна, ні інша сторона не бажає відступати. Як правило, задовольнити ці позиції у рівній мірі також не вдається. Конфлікти в парі вирішуються, якщо близнюки виявляють свої глибинні інтереси, які лежать в основі їх конфлікту.

          Довіра – невід’ємна частина людських стосунків. Якщо монозиготні близнюки не довіряють нікому, окрім власного близнюка, це шкодить їхній соціалізації в суспільстві, адже утруднює процес спілкування з однолітками.

         Близнюки навчалися самовиражатися у «Я-реченнях», сформулювавши свої почуття у позитивній формі і адресувавши їх власному близнюку.

          Людська поведінка значною мірою залежить від того, що люди думають та відчувають. Коли підліток знаходиться в конфліктній ситуації і хоче її владнати, він має, насамперед, проаналізувати свої думки й почуття. Говорячи образно, він має розділити те, про що він думає, і те, що відчуває. Адже чим краще він зрозуміє свої думки та почуття, тим більший успіх у розумінні думок і почуттів іншого.

         Спілкування в парах монозиготних близнюків у багатьох випадках здійснюється за допомогою міміки і жестів. Проте, щоб ефективно слухати інших людей, необхідно звертати увагу не тільки на слова, а й на поведінку співрозмовника. Оволодівши мовою міміки і жестів, підліток зможе краще розуміти себе і інших. Зрозуміло, що ефективність спілкування підвищується, якщо можна отримати інформацію як із вербальних, так і невербальних повідомлень.

         У конфліктній ситуації близнюки (у стані суперництва або неприйняття іншого) часто відчувають дуже сильні емоції – злість, страх, полегшення, задоволення, розчарування, образу. Однак підліток навіть не намагається визначити чи виразити їх. Замість цього емоції залишаються невираженими. Не менш важливо і важко визначити, що відчуває інший учасник конфлікту (власний близнюк), якого просто необхідно зрозуміти.

Метою третього рівня став підсумок та закріплення всіх набутих у процесі тренінгу комунікативних навичок – слухання, вираження думок, схвалення інших тощо.

У житті підлітки-близнюки, як і інші люди, часто зустрічаються з необхідністю вибору, прийняття одного або декількох рішень. Монозиготні близнюки, зазвичай, приймаючи рішення, орієнтуються один на одного, адже мають спільні з близнюком потреби та бажання, оскільки їм важко щось вирішують самостійно, поодинці. Кожне з вищенаведених занять мало стандартну форму, що передбачала такі елементи: ритуал привітання, міні-повідомлення на тему заняття, основну частину, рефлексію після закінчення заняття, ритуал прощання.

         Висновки. Таким чином, корекційно-розвивальна програма презентується як система інтерактивних методів, що характеризується наступністю завдань, опосередкованих індивідуальним сприйняттям близнюків та стилем взаємодії у близнюкових парах.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Вачков И.В. Введение в профессию «Психолог» / Вачков И. В. – Воронеж:НПО «Модэк», 2002. – 464 с.

2.     Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга / Вачков И. В. – М.:Владос, 2004. – 358 с.

3.     Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції:навч. посібник / Кузікова С.Б . – Суми:ВТД «Університетська книга», 2006. – 384 с.

4.     Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг / Л.А. Петровская. – М.:МГУ, 1989. – 216 с.

5.      Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга / Петровская Л.А. – М.:Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 223 с.

6.     Технологія тренінгу / [упоряд.:О.Главник, Г.Бевз; за заг. ред. С.Максименко]. – К.:Главник, 2005. – 112с. – (Психол. інструментарій).

7.         Яценко Т.С. Малюнок у психокорекційній роботі психолога-практика (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних малюнків) / Яценко Т.С., Чобітько М.Г., Доцевич Т.І. – Черкаси:БРАМА, 2003. – 215 с.

 

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Бєлякова Світлана Миколаївна кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

 

 

E �!sN�O 0� le='text-align:justify;text-indent:35.45pt'> 

 

Креативність у реалізації індивідуальних програм реалізації принципів здорового способу життя та профілактики шкідливих залежностей.

 

Розвивальна  робота  (індивідуальна та групова) - формування потреби в набутті відповідних знань і умінь щодо здоров'язбереження. Корекційна робота – корекція особистісних характеристик щодо зміни поведінки та особистісних цінностей. Просвітницька діяльність - формування потреби у психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку; створення умов для повноцінного особистісного розвитку на засадах дотримання відповідних  принципів, передусім, аксіологічного, що виявляється в усвідомленому сприйнятті свого здоров'я як важливої людської цінності, переконаності в необхідності вести здоровий спосіб життя; гносеологічного, який пов'язаний з придбанням необхідних знань і вмінь щодо пізнання особистісних потенційних здібностей і можливостей, інтересу до власного здоров'я та відповідних методик оздоровлення і зміцнення організму. Важливим є здоров’єзберігаючий, який включає систему цінностей і установок, що формують систему гігієнічних навичок і умінь, необхідних для нормального функціонування організму та емоційно-вольовий, який уключає прояв психологічних механізмів - емоційних і вольових. Необхідно враховувати також екологічний та фізкультурно-оздоровчий принципи, які передбачають оволодіння способами діяльності, спрямованими на формування особистісно-важливих життєвих якостей, що підвищують загальну працездатність майбутніх фахівців. Суттєвим у формуванні компетенцій здоров'язбереження є:

·                   створення  санітарно-гігієнічних та оздоровчих умов збереження і зміцнення здоров'я майбутніх фахівців як на теоретичному етапі навчання так і в період практик;

·                   психологічна, медична просвітницька діяльність щодо здорового способу життя майбутніх фахівців;

·                   забезпечення сприятливого психоемоційного клімату в навчальному і професійному середовищах;

·                   профілактична робота щодо упередження в молоді шкідливих звичок і залежностей;

·                   підготовка майбутніх фахівців до ведення здорового способу життя, забезпечення відповідного рівня професійного здоров’я щодо ефективної праці в певній галузі професійної діяльності.

Висновки. Таким чином, аналізуючи вищевказане, ми робимо висновок, що формування компетенцій здоров’язбереження майбутніх фахівців це, насамперед, формування системи відповідних ціннісних орієнтацій і установок, активної життєвої позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку та самовдосконалення, прийняття відповідальності за власне здоров’я і самореалізацію в соціальному і професійному середовищі. Особливого значення в цьому набуває організація  навчально-виховного процесу під час професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема вибір форм і методів навчально-виховної роботи стосовно реалізації принципів здорового способу життя, які можна розглядати як поєднання видів діяльності, що забезпечують, насамперед, відповідний рівень професійного здоров’я та оптимальну взаємодію індивіда з професійним середовищем.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону : Изд-во «Феникс», 2000. – 512 с.

2.Доповідь про глобальну епідемію СНІДУ (2004 р.) / 4-а Глобальна доповідь. - ЮНЭЙДС, 2004.

3.Зимняя И.А. Социальная работа как профессиональная деятельность//Социальная работа / отв. ред. И.А.Зимняя. - Вып. 2. - М., 1992.

4.Зимняя И.А. Иерархическо-компонентная структура воспитательной деятельности // Воспитательная деятельность как объект анализа и оценивания / под общ. ред. И.А. Зимней. - М., 2003.

5.Лопаева, Н.С. Воспитательная среда вуза в формировании здоровьесберагающих компетенций // Вестник ЧГПУ. – 2010. – №10. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.cspu.ru/uchenomu/vestnik.html

6. Павлов Ю.О. Теоретико-методологічний аспект виховної роботи з упередження ВІЛ/СНІДу: зб. наук. праць. - Київ-Вінниця : ДО»³нниця», 2009. – С.117-123.

7. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. Доклад на отделении философии образования и теории педагогики РАО 23 апреля 2002. Центр «Эйдос». [Электронный ресурс] – Режим доступа: WWW/eidos.ru/news/compet/htm.

8.А. Krawaсski, Teoretyczne podstawy edukacji zdrowotnej a kultura fizyczna [w:] Teoretyczne podstawy edukacji zintegrowanej, B. Woynarowska, M. Kapica (red.),   Warszawa 2001, s. 36 – 458.

9.Z.B. Woynarowska (red.), Zdrowie i szkoła, Warszawa 2000, Wydawnictwo Lekarskie PZWL, s.38- 418

10.B. Woynarowska, Zdrowie, edukacja do zdrowia, promocja zdrowia [w:] Biologiczne i medyczne podstawy rozwoju i wychowania, cz. II, A. Jaczewski (red.), Warszawa 1998, WSiP, s. 107

11. K. Dudkiewicz, Edukacja zdrowotna, „Życie Szkoły” 2004, nr 2, s. 67

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Павлов Юрій Олексійович – кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Надійшла до друку 19.12.2012 р.

Категорія: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ | Додав: jww1
Переглядів: 245 | Завантажень: 49 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz