Стрельніков Віктор Юрійович - ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:24
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Стрельніков Віктор Юрійович
[ Викачати з сервера (66.7Kb) ] 11.02.2013, 17:27

УДК 378.02

Віктор Стрельніков

КОМПОНЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИimageimage

Розглядаються компоненти професійної компетентності викладача вищої школи, які необхідно враховувати навчальним закладам під час підготовки, підвищення кваліфікації чи організації самоосвіти викладачів.

Ключові слова: професійна компетентність, викладач вищої школи, компоненти професійної компетентності викладача вищої школи.

 

Рассматриваются компоненты профессиональной компетентности преподавателя высшей школы, которые необходимо учитывать учебным заведениям во время подготовки, повышения квалификации или организации самообразования преподавателей.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, преподаватель высшей школы, компоненты профессиональной компетентности преподавателя высшей школы.

 

The components of professional competence of teacher of higher school are examined, which must be taken into account by educational establishments during preparation, in-plant training or organization of self-education of teachers are examined.

Keywords: professional competence, teacher of higher school, components of professional competence of teacher of higher school.

 

 

Постановка проблеми. Довгий час у вітчизняній педагогічній науці розроблялася проблема педагогічної майстерності викладача вищої школи і шляхів її формування. Тепер усе частіше вживається термін «професійна компетентність», що пов’язано з переходом вітчизняної системи освіти на компетентнісну модель оцінювання результату підготовки фахівців. Тому детальне вивчення компонентів професійної компетентності викладача вищої школи стає актуальним для педагогіки вищої школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав зростання інтересу дослідників до вказаної проблеми [1–7]. Більшість учених справедливо вважають професійну компетентність результатом підготовки, підвищення кваліфікації чи самоосвіти викладачів вищої школи. Деякі дослідники виділяють такі основні рівні її сформованості: адаптивний, репродуктивний, креативний [6, с. 348].

Модель професійної компетентності викладача вищої школи, розроблена авторами [6, с. 347–366], містить інтегровані показники, які традиційно вважаються складовими компонентами у структурі педагогічної майстерності (особистісні якості, знання, уміння викладача). Однак разом з компетенціями викладача вони є показниками реалізованості цих якостей, вмінь і знань на практиці.

Спираючись на існуючі дослідження, метою написання статті ставимо більш докладне розкриття суті структурних компонентів професійної компетентності викладача вищої школи.

Виклад основного матеріалу розпочнемо з пошуку прийнятного визначення поняття «професійна компетентність», зважаючи на існування різноманітних його трактувань. Таким є сучасне його визначення, яким ми оперуємо: «Професійна компетентність викладача вищої школи – інтегральна характеристика особистості, заснована на єдності мотиваційно-ціннісних, когнітивних (знання), афективних (здатність до емоційно-вольової регуляції та ін.), конативних (уміння, навички, поведінка) компонентів, а також професійно важливих якостей та здібностей, яка проявляється в рівнях засвоєння викладачем відповідних універсальних та професійних компетенцій [6, с. 347–348]».

На основі наведеного визначення у структурі професійної компетентності викладача вищої школи виділяються такі основні компоненти: мотиваційно-ціннісний; система професійно важливих якостей; система здібностей викладача (насамперед, педагогічних і здібностей ученого, які зумовлюють наукову обдарованість); когнітивний (знання); афективний (позитивне емоційно-оцінне ставлення до предмета і його важливості в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, здатність до емоційно-вольової регуляції поведінки); конативний (уміння, навички, педагогічна техніка, поведінка) [6, с. 348].

Поява мотиваційно-ціннісного компонента в моделі професійної компетентності викладача вищої школи зумовлена важливістю позитивної мотивації до педагогічної професії, яка є важливою складовою педагогічної спрямованості. Педагогічну спрямованість складають такі параметри: позитивне ставлення до викладацької професії, інтерес до роботи; спрямованість на розвиток особистості студентів засобами свого предмета; бажання постійного вдосконалення у професії викладача.

Дослідники, на основі аналізу спрямованості викладача вищої школи, відзначають, що приблизно 2/5 викладачів мають педагогічну спрямованість; 1/5 мають виражену дослідницьку спрямованість; в 1/3 викладачів спостерігається однаковою мірою кожна з них [6, с. 350].

Крім того, ряд учених виділяють ще в структурі викладацької спрямованості соціально-моральну спрямованість. Найбільш повно основні риси особистості, що відображають соціально-моральну спрямованість сучасного викладача, представлені в характеристиці В.І. Горової [1], яка виділяє у викладачеві чотири базових компоненти: вільна особистість, здатна до самовизначення у світі культури; гуманна особистість, яка з любов’ю ставиться до всього живого; духовно багата особистість, яка володіє високими духовними потребами; творча особистість, мисляча діалектично, яка проявляє творчість у всіх сферах життєдіяльності. Високий рівень духовної культури викладача є основою формування гуманістичної спрямованості, яка передбачає зосередження на інтересах студентства, що дуже важливо для максимального розвитку здібностей, необхідних для подальшої професійної діяльності [3].

Якщо професійна спрямованість стає властивістю особистості,  вона впливає на рівень мотивації, підвищує ефективність її діяльності [2]. Виділяють чотири стадії розвитку професійної спрямованості:imageimageimageimageimageвиявлення інтересу до професії, потреба її набуття; формування стійкого інтересу до професійної діяльності; формування цілеспрямованості в оволодінні основами майстерності; становлення комплексу якостей, професійно значущих для педагогічної праці.

Ціннісне ставлення до викладацької діяльності виявляється в таких показниках, як: розуміння мети і завдань викладацької діяльності, усвідомлення цінності професійно-педагогічних знань, визнання цінності суб’єктних відносин, задоволеність педагогічною працею та орієнтація на професійне й особистісне самовдосконалення [6, с. 352].

Педагогічні здібності розглядаємо як набір якостей особистості, що відповідає вимогам педагогічної діяльності та забезпечує легке оволодіння цією діяльністю і досягнення в ній високих результатів [2]. Педагогічні (табл. 1) і пізнавальні здібності (табл. 2) мають свою структуру.

Професійна компетентність викладача вищої школи багато в чому визначається наявними в нього якостями, які надають своєрідність його спілкуванню зі студентами, визначають швидкість і ступінь оволодіння необхідними вміннями. Оскільки викладач вищої школи веде ще й наукову діяльність, важливими є також особистісні якості: допитливість (головний стимул для засвоєння необхідних спеціальних знань і важливий стимул для власної дослідницької роботи); постійний інтерес до наукових успіхів в інших галузях знань; наукова витривалість у роботі зі своєю науковою проблемою і наукова вимогливість до себе); дисциплінованість, прагнення до точності результатів; ентузіазм і старанність у роботі; критичність і самокритичність; уміння співпрацювати з людьми [5].....

Категорія: ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ | Додав: jww1
Переглядів: 246 | Завантажень: 113 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz