Гойдош Надія Іванівна - ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:28
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Гойдош Надія Іванівна
[ Викачати з сервера (67.0Kb) ] 11.02.2013, 19:17

УДК 159.9.019.4

Надія Гойдош

 

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ

 

У статті розкрито сутність, види, компоненти та функції професійної діяльності майбутнього вчителя іноземних мов. У рамках дослідження розглянуто поняття готовності, компетентності та професійної культури як складових професійної діяльності.

Ключові слова: професійна діяльність майбутнього вчителя іноземних мов, готовність, компетентність, професійна культура.

 

В статье раскрыта сущность, виды, компоненты и функции профессиональной деятельности будущего учителя иностранных языков. В рамках исследования рассмотренны понятия готовности, компетентности и профессиональной культуре как составляющие профессиональной деятельности.

Ключевые слова: профессиональная деятельность будущего учителя иностранных языков, готовность, компетентность, профессиональная культура.

 

In this articl, the essence, kinds, components and functions of the professional activity of the teacher of foreign languages are exposed. Within the framework of this research the concepts of readiness, competence and professional culture as constituents of professional activity are considered.

Key words: professional activities of the future teachers of foreign languages, readiness, competence, professional culture.

 

 

Постановка проблеми. На даний час відбуваються значні перетворення у всіх сферах соціального і духовного життя, у тому числі й у сфері вищої освіти. Від того, якою буде освіта, залежить майбутнє всього людства. У зв'язку з цим особлива увага приділяється підготовці педагогічних кадрів, де головна роль відводиться формуванню готовності педагога до виконання професійної діяльності. До теперішнього часу результати багаторічних теоретичних та емпіричних пошуків у сфері професійної освіти педагога сформувалися в науково обґрунтовану систему професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців. Як мета і результат підготовки майбутнього учителя до педагогічної діяльності, виступає готовність до здійснення такого виду професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній педагогіці за останнє десятиліття з’явилася значна кількість дисертаційних досліджень феномена професійної готовності особистості. Вона вивчалась у роботах А.Ліненко, І. Мороза, К. Платонова, В. Сластьоніна; готовність до інших видів діяльності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців – у дослідженнях В. Борисова, Л. Григоренка, А. Капської, Є. Макагона та ін.; формування готовності педагога до професійної діяльності досліджували І.Гавриш, В. Моляко, Д. Пащенко, О. Пєхота та ін., що свідчить про актуальність та нагальність вирішення окремих питань зазначеного феномена.

Мета написання статті проаналізувати сутність, види, компоненти та функції професійної діяльності майбутнього вчителя іноземних мов; розкрити поняття готовності, компетентності та професійної культури як складових професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Феномен готовності розробляється не одне десятиліття, тому доцільним вважаємо проаналізувати новітні роботи дослідників зазначеної проблеми для висвітлення сучасного бачення феномена. У педагогіці проблемі готовності фахівців до різних видів діяльності приділяється велика увага, у зв’язку із цим в останні десятиліття з'явилися цілий ряд педагогічних досліджень, присвячених питанням професійної підготовки і готовності студентів, – майбутніх учителів до різних видів діяльності. Перш за все, визначимо сутність терміна «готовність». У словникових джерелах це слово тлумачиться по-різному: стан, підготовка до чогось; рішення на щось; приводити щось в придатний до вживання або використання стан; працювати над виконанням, здійсненням чого-небудь; збиратися що-небудь робити. Таким чином, слово «готовність» можна розуміти  як стан, результат або установку на що-небудь. В «Енциклопедії освіти» готовність до діяльності визначається як стан мобілізації психологічних і психофізіологічних систем людини, які забезпечують виконання певної діяльності.

На підставі цих визначень ми вважаємо, що готовність до діяльності є інтегральною динамічною характеристикою майбутнього вчителя іноземних мов, що являє собою сукупність внутрішніх установок, якостей та умінь, зорієнтованих на здійснення педагогом управління власною професійною діяльністю. На нашу думку, готовність – це внутрішній стан (здатність) особи, певною цілісністю, що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки. Готовність як складна психологічна характеристика, окрім необхідних знань, умінь і навичок, уключає не лише адекватні вимоги до професійної діяльності, якостей особи і здібностей, але й пізнавальні (розуміння професійних завдань, оцінка їх значущості і т. д.), мотиваційні (інтерес до професії, прагнення добитися успіху і под.) та вольові (подолання сумнівів, уміння мобілізувати свої сили і так далі) компоненти, а отже, включає когнітивну, операційну та аксіологічну складові.

Дослідники виокремлюють такі види готовності: психологічну, моральну, практичну, професійну та ін. У педагогічній літературі широко вживаним є поняття «професійна готовність», яке часом ототожнюється з поняттям «професійна підготовка» і також має декілька значень. Найбільш поширеним є таке тлумачення: організувати щось, навчити тому, що необхідне, дати потрібні знання. Професійна готовність є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання; це психічний, активно-дієвий стан особистості, складна її якість, система інтегрованих властивостей. Така готовність регулює діяльність, забезпечує її ефективність [2, с. 288-289].

Науковці Н. Нікітіна та Н. Кислінська виділяють два види професійної готовності педагога: теоретична готовність педагога, що передбачає опанування системи загальнокультурних, загальнонаукових, спеціальних, педагогічних знань; практична готовність педагога, що відображає перелік умінь, що містяться у кваліфікаційній характеристиці умінь і навичок [3]. На думку Н. Волкової, педагогічна діяльність – вид соціокультурної діяльності, спрямованої на передачу накопичених людством культури й досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для їх усебічного гармонійного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві [1, с. 468].

Основою педагогічної діяльності є спільна діяльність людей (суб’єкт-суб’єктна взаємодія), у процесі якої кожен суб’єкт засвоює загальнолюдський досвід, історично сформовані суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання й способи дій; формує себе як особистість. Отже, суб’єкти педагогічної діяльності (учитель і учень) – це носії активного, діяльного, перетворювального начала [1, с. 468]. Педагогічна діяльність є складною динамічною системою, яка містить певні структурні елементи і формується з відповідних компонентів. Компоненти педагогічної діяльності – відносно самостійні функціональні види діяльності, кожний із яких охоплює групу вмінь, необхідних для реалізації певного виду педагогічної діяльності чи педагогічного заходу. У сучасній діяльності вчителя виокремлюють такі основні компоненти: проектування цілей, стимулюючо-мотиваційний компонент, планувальний, організаційний, контрольно-корекційний, результативно-аналітичний та комунікативний компоненти. Знання структури педагогічної діяльності допомагає уникнути неправильних рішень і дій [1, с. 472-476].

Метою професійної діяльності майбутнього вчителя іноземних мов є створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості учня, його самореалізації, розкриття індивідуальності, творчого потенціалу. Вчитель має усвідомлювати унікальність і неповторність учня як індивідуальності, зважати на складність і неоднозначність процесу його становлення, свою відповідальність як фахівця [1, с. 468].

Під педагогічною діяльністю ми розуміємо ціленаправлену, мотивовану дію педагога, орієнтовану на всебічний розвиток особистості в сучасних соціокультурних умовах. В її основі лежать закономірності практики виховання. Педагогічна діяльність реалізується в освітніх установах і здійснюється спеціально підготовленими і навченими людьми – педагогами. Характер і зміст педагогічної діяльності визначаються її предметом, мотивами, метою, засобами і результатом. Мета педагогічної діяльності – створення умов для здійснення перспектив розвитку дитини як об’єкта і суб’єкта виховання. Реалізація мети виступає результатом педагогічної діяльності, який діагностується зіставленням якостей особи дитини на початку педагогічної дії та після її завершення. Предметом педагогічної діяльності є організація взаємодії з вихованцями, направленої на засвоєння соціокультурного досвіду як основи та умови розвитку. У педагогічній діяльності виділяються як зовнішні, так і внутрішні мотиви. До зовнішніх відносять мотиви особистісного та професійного зростання, до внутрішніх – домінування, гуманістичну і соціальну спрямованість [4, с. 111].

Засобами педагогічної діяльності виступають теоретичні та практичні знання, на основі яких здійснюється навчання та виховання учнів; навчальна та методична література; наочність. Способами передачі досвіду є пояснення, спостереження, гра [4, с. 112]. М.Чепіль виокремлює основні функції педагогічної діяльності. Дослідник зазначає, що із моменту виникнення педагогічної професії за вчителем закріпилася передусім виховна функція. Його призначення полягає в тому, щоб бути вихователем, наставником. Наступною функцією є навчальна, що реалізується у викладанні. На думку автора, навчання та виховання злиті воєдино в цілісному педагогічному процесі, який має місце в діяльності педагога будь-якої спеціальності [6, с. 35].

Також у своїй діяльності педагог повинен реалізувати такі функції: діагностичну, орієнтаційно-прогностичну, конструктивно-проектувальну, організаторську, інформаційно-пояснювальну, комунікативно-стимулювальну, аналітико-оцінну та дослідницько-творчу [6, с. 36-38]. Важливим компонентом професійної готовності учителя є педагогічна компетентність – інтегративна риса, що включає знання, уміння, навички, зафіксовані у кваліфікаційних вимогах, та особистісні нахили й орієнтири щодо розвитку особистісної культури, поглиблення власного досвіду, здійснення інноваційної діяльності [1, с. 487].

Сучасний учитель іноземної мови повинен володіти такими компетентностями: громадянська – виявляється у здатності орієнтуватися в суспільно-політичному просторі держави; соціальна – здатність проектувати стратегії свого життя, індивідуумів, різних соціальних груп відповідно до усталених норм і правил соціальної взаємодії; загальнокультурна – полягає в культурі міжособистісних відносин, толерантності, знанні та використанні рідної та іноземних мов, застосуванні методів самовиховання, сприянні розвитку творчості; уміння вчитися – здатність уявляти, прогнозувати, досягати результатів діяльності; технологічна компетентність – здатність учителя орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати технічні та мультимедійні засоби; науково-методична – поінформованість у сфері освітніх інновацій, інтерактивного навчання, використання інформаційних освітніх технологій моніторингу та управління освітніми процесами; прогностична – здатність до визначення та втілення фахових проектів, аналізу партнерських відносин; комунікативна – об’єктивне сприйняття партнерів по взаємодії, знаходження адекватного стилю й тону спілкування [1, с. 487-487].

Існує думка, що компетентність інтегрує в собі такі аспекти: когнітивний (знання), операційний (способи діяльності і готовність до здійснення діяльності) та аксіологічний (наявність певних цінностей). Це пояснюється тим, що компетентний фахівець є індивідуальністю, здатною усвідомлювати і рефлектувати власні цінності, зіставляти, оцінювати себе та інших [5].

У сучасній психолого-педагогічній літературі щодо проблеми професійної компетентності вчителя існують різні точки зору. Частіше за все дослідники визначають компетентність як одну із сходинок професіоналізму, тобто як систему знань, умінь, навичок, способів діяльності, психологічних якостей, необхідних учителю для здійснення педагогічної діяльності, виділяючи в структурі компетентності певний склад компонентів. Ряд дослідників визначає професійну компетентність тільки через систему знань, умінь і навичок без урахування мотиваційно-потребнісної сфери особистості вчителя (В.Адольф, А.Вербицький, М.Кабардов, І.Котов, Н.Кузьміна та ін.).

Неодмінним елементом професійної готовності вчителя іноземних мов є висока педагогічна культура, у якій втілені духовні (педагогічні знання, теорії, концепції, накопичений педагогічний досвід, професійні етичні норми) та матеріальні (засоби навчання і виховання) цінності освіти й виховання, а також способи творчої педагогічної діяльності, які слугують соціалізації особистості в конкретних історичних умовах [6, с. 39]. Педагогічна культура – професійна культура вчителя, що охоплює його моральні якості, педагогічний такт, педагогічне спілкування, педагогічну майстерність, культуру зовнішнього вигляду [6, с. 39]. Педагогічна культура є системним утворенням, що містить такі основні структурні компоненти: педагогічні цінності, творчі способи педагогічної діяльності, досвід створення вчителем зразків педагогічної практики з позицій гуманізму [6, с. 39]. Індивідуальна педагогічна культура виявляється в професійній поведінці вчителя. Так, учителеві з високим рівнем педагогічної культури властиві теоретичне обґрунтування власної позиції, системність діяльності, творчість, гнучкість і варіативність у прийнятті рішень. Такий педагог має індивідуальний стиль. Він не тільки зберігає і відтворює духовні цінності освіти та виховання, а й створює їх, стає новатором. У вчителя з низьким рівнем професійної культури виявляється невпевненість, нестійкість власної педагогічної позиції, безсистемність, непослідовність, невміння розв’язувати педагогічні проблеми, труднощі на психологічному рівні. Педагогічна культура в реальному педагогічному процесі перебуває в єдності із загальною культурою і мораллю вчителя [6, с. 39].

Культуру професійної діяльності майбутнього вчителя іноземних мов, на нашу думку, не можна сформувати, не включивши студента в навчально-пізнавальну діяльність, він повинен пройти через послідовність ситуацій, близьких до реальних. Таким чином, культура професійної діяльності майбутнього фахівця, хоч і складається в процесі професійного навчання, не прямо витікає з нього, а є наслідком саморозвитку майбутнього фахівця на різних рівнях освіти, причому не стільки технологічного, скільки особистісного зростання, цілісної самоорганізації культури особистості та культури діяльності.

Висновки. Отже, аналіз наукових досліджень у межах аналізованої проблеми дозволяє зробити висновок про те, що готовність майбутнього вчителя іноземних мов до реалізації професійної діяльності формується в процесі професійної підготовки і є одночасно процесом і результатом. Як процес – опанування студентів системою педагогічних знань, умінь, формування на їх основі системи професійних переконань і установок. Як результат – досягнутий студентами певний рівень розвитку; це надбана індивідом здібність до виконання функціональних обов'язків; рівень майстерності в певному професійному занятті, відповідний рівню складності виконуваних завдань, тобто професіоналізм. Сьогодні багато науковців і педагогів усього світу працюють над тим, щоб удосконалити професійну підготовку майбутніх учителів і посилити роль учителя в суспільстві. Одним із важливих чинників цього є визначення вимог до майбутніх учителів іноземних мов, до їх професійної підготовки, яка повинна бути зорієнтованою на багатогранну майбутню професійну діяльність.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Волкова Н.П. Педагогіка : навч. посіб. / Н.П. Волкова. – 2-ге вид., доповн. – К. : Академвидав, 2007. – 616 с.

2.     Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : підручник / І.М. Дичківська. – 2-ге вид., доповн. – К. : Академвидав, 2012. – 352 с. 

3. Никитина Н.Н. Введение в педагогическую деятельность : теория и практика / Никитина Н.Н., Кислинская Н.В. – М.: Академия, 2004.

4.     Педагогика: конспект лекций / сост. М.Б. Кановская. – М. : АСТ: Полиграфиздат; СПб. : Сова, 2010. – 160 с.

5. Таизова О.С. Компетенции (основные смысловые напряжения) [Электронный ресурс] / О.С.Тизова. – Режим доступа: http://gcon.pstu.ac.ru/pedsovet/programm/-section=13_8.htm.

6.     Чепіль М. М. Педагогічні технології : навч. посіб. / М.М. Чепіль, Н.З. Дудник. – К. : Академвидав, 2012. – 224 с.

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Гойдош Надія Іванівна – аспірант кафедри педагогіки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Надійшла до друку 18.12.2012р.

Категорія: ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ | Додав: jww1
Переглядів: 195 | Завантажень: 31 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz