УДК 373.5.016:004

Олена Фурман,

Альона Костюченко

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАСОБАМИ ІКТ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ-ПРЕДМЕТНИКІВ

У статті розкрито особливості компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутніх учителів, а саме формування інформаційно-комунікаційної компетентності, яка займає провідну роль у формуванні висококваліфікованого вчителя-предметника під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Доведено актуальність і доцільність обраної проблеми дослідження.

Ключові слова: учитель-предметник, компетентнісний підхід, інформаційно-комунікаційна компетентність, загальна компетентність, діагностична компетентність, предметно орієнтована компетентність.

В статье раскрыты особенности компетентностного подхода в профессиональной подготовке будущих учителей, а именно: формирование информационно-коммуникационной компетентности, которая занимает ведущую роль в формировании высококвалифицированного учителя-предметника во время обучения в высшем педагогическом учебном заведении. Доказана актуальность и целесообразность выбранной проблемы исследования.

Ключевые слова: учитель-предметник, компетентностный подход, информационно-коммуникационная компетентность, общая компетентность, диагностическая компетентность, предметно ориентированная компетентность.

The article exposed the competency approach in the training of future teachers, namely the formation of information and communication competence, which occupies a leading role in the formation of highly qualified subject teachers while studying at higher educational institution. Prove the relevance and appropriateness of selected research problems.

Key words: subject teachers, competency approaches, information and communication competence, general competence, diagnostic competence, subject-oriented competence.

Постановка проблеми. Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Сучасні цивілізаційні тенденції розвитку висувають нові вимоги до людини, а це означає – і до освіти. Сьогодні світове співтовариство беззастережно визнає якість освіти головною метою, пріоритетом розвитку суспільства у ХХІ столітті, якому підпорядковані всі інші показники людського життя. Сьогодні школі потрібні творчі вчителі, які вміють працювати з людьми, з колективом, глибоко розуміють і знають свою роль у суспільстві, уміють використовувати набуті знання, уміння та навички на практиці, тобто професійно компетентні.

Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей майбутнього вчителя, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної вищої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення в конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і в професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає інформаційно-комунікаційні компетенції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів – предметників у процесі навчання зверталися та звертаються багато вчених. Предметом наукових досліджень стали різні аспекти цієї проблеми, якими займалися І.Бондаренко, Н. Босак, М. Васильєва, С. Вітвицька, О. Вознюк, Л. Голованчук, І. Дроздова, О. Дубасенюк, А. Журавльова, С. Козак, Н. Кузьміна, А. Маркова, Г.Мельниченко, О. Палій, Л. Пуховська, С. Савельєва, Н. Саєнко, С.Сисоєва, Н. Тализіна, Л. Шевчук.

Метою написання статті є визначення сутності інформаційно-комунікаційної компетентності у професійній підготовці майбутніх учителів-предметників під час їхнього навчання в педагогічному вищому навчальному закладі та на сучасному етапі розвитку системи вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. Одним із процесів, що характеризують сучасне суспільство, є його інформатизація. Володіння інформаційними технологіями ставиться в один ряд із такими якостями, як уміння читати і писати. Як зазначає В. Биков, «у діяльності навчальних закладів усіх типів і рівнів акредитації проблемам інформатизації повинна приділятися першочергова увага [1]». Тому однією з умов успішної реалізації завдань інформатизації освіти є розв’язання проблеми підготовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у своїй професійній діяльності та формування в педагогів як професійної інформаційної, так і загальної інформаційної культури. Учитель повинен розуміти, що підвищення власної ІКТ-компетентності дозволить йому інтенсифікувати та полегшити свою працю. Можна впевнено стверджувати, що з кожним роком зростає кількість педагогів, які використовують ІКТ у своїй професійній діяльності.

Серед проблем і труднощів, які виникають у контексті інформатизації системи освіти, необхідно насамперед виділити основні, що впливають на створення інформаційно - освітнього простору. Саме вирішення цих проблем зможе допомогти в будівництві сучасної моделі навчального процесу, що забезпечить підготовку учнів до життя у швидкозмінному інформаційному суспільстві. Це підготовка педагогічних працівників до розробки і використання інформаційно-освітніх продуктів; забезпечення технічної, методичної, освітньої та правової бази інформаційно-освітнього простору; розробка технологій їх взаємодії.

Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів та вчителів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. Упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) забезпечить подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, сприятиме розв’язанню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання.

 Основною метою вищої освіти є підготовка кваліфікованого педагога відповідного рівня та профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентного, який вільно володіє професією та орієнтується в суміжних галузях діяльності, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності. Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є оновлення вищої освіти, перенесення уваги з процесу навчання на його результат, орієнтація змісту й організації навчання на компетентнісний підхід і пошук ефективних механізмів його запровадження.

Можна відмітити, що завдання сучасної вищої освіти полягає не тільки в тому, щоб дати професійні знання майбутньому вчителю-предметнику, а й у тому, щоб підготувати фахівця, який глибоко розуміє і знає свою роль у суспільстві, уміє творчо використовувати здобуті знання на практиці, працювати з людьми, у колективі, цінує колективний досвід, прислухається до думки колег, критично оцінює досягнуте. У зв’язку із цим підготовка компетентних педагогів є одним із пріоритетних завдань сучасної професійної освіти. Саме компетентність допомагає фахівцеві ефективно вирішувати різноманітні завдання, які стосуються його професійної діяльності. Компетентний фахівець відрізняється від кваліфікованого тим, що він:

·           реалізує у своїй роботі професійні знання, уміння та навички;

·           завжди саморозвивається та виходить за межі своєї дисципліни;

·           вважає свою професію великою цінністю.

Основними завданнями формування педагогічної компетентності майбутнього вчителя-предметника є:

- забезпечення оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

- створення умов для становлення професійної культури майбутнього спеціаліста;

- активізація формування ключових компетенцій майбутнього вчителя;

- формування професійної мобільності студентів;

- організація методичної, дидактичної підтримки занять;

- формування соціальної активності на основі особистісних якості та соціальних умінь особистості.

Для вчителів-предметників інформатика не є профілюючим предметом, тому для них у першу чергу важливою стає сформована інформаційно-комунікаційна компетентність у застосуванні ІКТ. Вона передбачає наявність в особистості здатностей:

–       застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;

–       раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;

–       будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;

–       давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.

Українськими вченими було розкрито зміст ключових компетентностей під час застосування інформаційних і комунікаційних технологій [3, с. 88]. Вони передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

З розвитком і поширенням новітніх технологій, про які ми чуємо на кожному кроці, однією зі складових професійної компетентності вчителя є компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) [2. с.321]. Учителі повинні вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, у тому числі і в освіті.

Вона передбачає наявність в особистості здатностей:

–       застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;

–       раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;

–       будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;

–       давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.

          У процесі впровадження компетентнісного підходу до навчання учителів-предметників ІКТ важливо зосередити зусилля на:

–       визначенні загальних компетентностей вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів;

–       визначенні умов ефективного формування компетентностей учителів-предметників;

–       розкритті змісту загальних компетентностей учителів-предметників;

–       розкритті поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;

–       визначенні складових інформаційно-комунікаційної компетентності;

–       розробці, апробації програмних модулів;

–       діагностиці результатів навчання.

Умови ефективного формування ІК-компетентності вчителів-предметників:

–                                   підвищення рівня сформованості інформаційно-комунікаційної культури;

–                                   тренінгова система навчання вчителів-предметників;

–                                   системне використання набутих навичок у педагогічній практиці;

–                                   участь у конкурсах, конференціях, семінарах;

–                                   неперервна освіта впродовж усього життя.

ІК-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки у своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога.

Сформована ІК-компетентність у застосуванні ІКТ передбачає наявність здатностей:

–    застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;

–    раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;

–    будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;

–    давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.