Черненко Галина Миколаївна - ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:30
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Черненко Галина Миколаївна
[ Викачати з сервера (82.5Kb) ] 11.02.2013, 18:48

УДК 378.147:373.3

Галина Черненко

 

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПОНЯТЬ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

У статті розкрито проблему професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природознавчої компетентності у молодших школярів. Виділено та обґрунтовано три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи: теоретичний, лабораторно-практичний та самостійно-творчий.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні вчителі початкових класів, навчальні програми, природознавча компетентність.

 

В статье раскрыто проблему профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы к формированию природоведческой компетентности младших школьников. Выделены и обоснованы три этапа подготовки будущих учителей начальной школы: теоретический, лабораторно-практический и самостоятельно-творческий.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущие учителя начальных классов, учебные программы, природоведческая компетентность.

 

The article deals with the problem of training of primary school teachers to the formation of natural science competencies in primary school children. Been substantiated three stages of training of primary school teachers: theoretical, laboratory and practical, creative and independent

Key words: training, future teachers of primary school curricula, natural competence.

 

 

Постановка проблеми. Сучасний період розвитку суспільства зумовлений політичними, соціальними та економічними перетвореннями в Україні, які передбачають модернізацію системи вищої освіти відповідно до вимог Болонської декларації та її вихід на міжнародний рівень. Реалізація провідних напрямів розбудови національної системи освіти, досягнення мобільності професійно-педагогічної підготовки вчителів разом із розробкою нової філософії освіти зумовлює пошуки варіативних систем і моделей, інноваційних технологій і методів професійної підготовки педагогічних кадрів сучасної генерації на рівні освітніх стандартів і здобутків цивілізації.

Професія учителя початкової школи є унікальною в педагогічному середовищі. Від рівня фахової підготовки вчителя початкових класів, високого професіоналізму майбутніх фахівців, становлення в них нового мислення, формування умінь демонструвати індивідуальний стиль педагогічної діяльності, готовності творчо працювати, самовдосконалюватися, упроваджувати нові підходи до організації і здійснення навчального процесу в молодших класах залежить ефективність навчально-виховного процесу в початковій школі.

Наразі відбувається активний пошук нових концепцій та моделей освіти, методів, технологій навчання і виховання майбутніх педагогів, серед яких завдання підготовки студентів до формування природничих понять у молодших школярів займає вагоме місце.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідники приділяють значну увагу різним аспектам професійної підготовки майбутнього вчителя. Зокрема проблемі формування і розвитку педагогічних умінь майбутніх учителів присвячені праці В. Бондаря, С. Гончаренка, І. Зязюна, О. Коберника, В. Кузя, О. Пометун та ін. Такі вчені, як І. Гаврик, О. Комар, О. Пометун, С. Сисоєва, О. Шапран і ін. у своїх дослідженнях розкривають підготовку педагогічних кадрів до впровадження нововведень та формування готовності до майбутньої інноваційної діяльності.

Особливості професійної підготовки вчителя початкової школи розкриті в дослідженнях А. Алексюка, Н. Бібік, О. Біди, Л. Коваль, С. Лисенкової, С. Мартиненко, Н. Ничкало, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, Л. Хоружи, І. Шапошнікової. Аналіз наукових праць сучасних дослідників свідчить, що питання про вимоги до вчителя як провідної, керуючої ланки навчально-виховним процесом не є новим і тісно пов’язане з визначенням ролі вчителя в суспільстві та його соціальною функцією.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, які розкривають проблему професійної підготовки фахівців, питання професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять у молодших школярів залишається малодослідженим і потребує всебічного обґрунтування, що забезпечить підвищення рівня професіоналізму та компетентності вчителів і відповідатиме новим соціальним та освітнім вимогам.

Актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять у молодших школярів підкреслюється затвердженням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова КМУ від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»), який розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів. Державний стандарт початкової загальної освіти визначає її зміст, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави; базується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлюють чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Реалізація нового Державного стандарту початкової загальної освіти та впровадження в навчально-виховний процес початкових шкіл нових навчальних програм обумовили вибір теми статті: «Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять у молодших школярів».

Мета написання статті полягає в розкритті теоретичних і методичних аспектів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять у молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Сучасні вчені по-різному підходять до трактування поняття «професійна підготовка». Такі вчені, як О. Абдуліна, Н. Кузьміна, Н. Тализіна, вважають, що професійна підготовка майбутніх учителів – це процес формування й набуття настанов, знань та вмінь, необхідних спеціалісту для належного виконання спеціальних завдань навчально-виховного процесу. М. Богданова, І. Зязюн, Н. Кічук, Н. Кузьміна зазначають, що професійна підготовка майбутніх учителів – це цілісний процес засвоєння й закріплення загальнопедагогічних та соціальних знань, умінь і навичок. О. Абдуліна  вважає, що загальнопедагогічна підготовка вчителя – це процес учіння студентів у системі навчальних занять з педагогічних дисциплін і педагогічної практики й результат, що характеризується певним рівнем розвитку особистості вчителя, сформованості загальнопедагогічних знань, умінь і навичок. Система загальнопедагогічних знань, умінь і навичок є загальною, єдиною необхідною кожному педагогу, зокрема вчителю початкової школи, для реалізації його соціально-професійних функцій [1, с.57]. Під професійною підготовкою майбутніх учителів початкової школи розуміють процес оволодіння особистістю життєвими компетенціями, загальнонауковими, професійними знаннями і вміннями для успішного здійснення професійної діяльності.

На основі сказаного можемо зазначити, що основними напрямами підготовки майбутнього вчителя початкової школи є комплекс методологічних, педагогічних та методичних проблем, які розв’язуються через залучення студентів вищої школи до здобуття теоретичних знань та практичної педагогічної діяльності, спрямованої на підвищення рівня їхнього професіоналізму.

Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять у молодших школярів не може здійснюватися без урахування нової навчальної програми «Природознавство» (автори Т. Гільберг, Т. Сак, Д. Біда).

Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії [3, с.186].

Основна мета навчального предмета «Природознавство» – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Під поняттям «природознавча компетентність» слід розуміти особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина – природа».

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

– формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;

– формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; 

– формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі «жива – нежива природа», «природа – людина», усвідомлення свого місця в навколишньому світі;

– формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;

– формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;

– формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

– формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;

– засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи [3, с.186].

Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет «Природознавство» вивчається з 1 по 4 класи по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 год., із них 18  – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації [3]. Таким чином, помічаємо збільшення годин на вивчення природознавства у початковій школі за новою навчальною програмою.

         Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженого Державним стандартом, у програмі предмета «Природознавство» визначені такі змістові лінії: «Об’єкти природи», «Взаємозв’язки у природі», «Земля – планета Сонячної системи», «Україна на планеті Земля», «Рідний край», «Охорона і збереження природи», «Методи пізнання природи» [3, с.187].

Майбутній учитель початкових класів повинен знати, що навчально-пізнавальний процес у початковій школі базується на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). Учителям варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграватимуть спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів, власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Тому майбутній учитель повинен володіти методикою проведення таких навчальних занять.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи програмою пропонується упровадження колективної діяльності молодших школярів (парна, групова). Варто застосовувати інноваційні методики, використовувати інформаційно-комунікаційні засоби (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).

Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель повинен надавати спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи [3].

Значна увага у новій навчальній програмі приділяється проектній технології, упровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності [3, с.187].

Таким чином, аналіз навчальної програми з природознавства виявив, що вчитель початкових класів повинен бути готовим до формування природничих понять у молодших школярів.

Ураховуючи вище сказане, переконуємося в тому, що дидактична та методична підготовка майбутніх учителів початкових класів потребує удосконалення. Сучасний навчальний план педагогічних закладів, який відображає зміст професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять передбачає вивчення курсу «Методика навчання освітньої галузі «Природознавство», на який відведено 162 год. Із них 24 год. – лекцій, 28 год. – практичних занять, 28 год. – лабораторних занять та 82 год. – самостійної роботи. Курс спрямований на забезпечення студентів педагогічного факультету знаннями про сучасні досягнення методики навчання природознавства, якими повинні оволодіти майбутні вчителі початкових класів; підготовку їх до розробки планів-конспектів та проведення уроків природознавчого спрямування.

Основними завданнями курсу є: забезпечити належний рівень теоретичних знань студентів з методики викладання освітньої галузі «Природознавство»; розвивати практично-методичні вміння; оволодівати вміннями правильно підбирати методи, прийоми та засоби наочності при розробці планів-конспектів уроків природознавства; формувати педагогічні навички майбутнього вчителя до організації та керування процесом навчання на уроках природознавства.

Вивчаючи даний курс, підготовку майбутніх учителів початкових класів до формування природничих понять у молодших школярів здійснюємо через три етапи: теоретичний, практично-лабораторний, самостійно-творчий.

На першому етапі студенти оволодівають теоретичними знаннями. З метою підвищення результативності навчання у процесі формування теоретичних знань варто проводити проблемні лекційно-дискусійні заняття, цим самим залучати студентів до розв’язання певних педагогічних ситуацій через спілкування з викладачем та одногрупниками. Ефективними формами та методами на теоретичному етапі підготовки студентів можуть бути читання лекцій за опорними конспектами у вигляді текстів, таблиць, схем та ін. Це дає можливість майбутнім фахівцям здобути теоретичні знання з курсу «Методика навчання освітньої галузі «Природознавство».

Практично-лабораторний етап характеризується формуванням готовності майбутніх учителів початкових класів до організації та проведення уроків природознавства. Тематика практичних занять дозволяє студентам удосконалити, розширити, закріпити та навчитися творчо відтворювати здобуті теоретичні знання щодо формування природничих понять у молодших школярів. На лабораторних заняттях студенти здійснюють наукове обґрунтування навчальної програми з природознавства та підручників; розробляють календарне планування уроків природознавства; учаться підбирати ефективні методи та засоби наочності, враховуючи тему та мету уроків; розроблять розгорнуті конспекти уроків з природознавства, при цьому вміло виділяють природничі поняття, які будуть формуватися в молодших школярів; у процесі підбору методичного матеріалу до уроків звертають увагу на підібрану інформацію, яка допоможе сформувати те чи інше природниче поняття; оволодівають знаннями щодо інноваційних підходів викладання природознавства в початковій школі (особистісно орієнтовані, ігрові, проектні технології, інформаційно-комунікаційні засоби, індивідуальна та колективна форми діяльності, інтерактивні вправи, дискусії, дослідницькі практикуми, міні-проекти, творчі проекти, демонстраційні досліди, проблемний підхід, критичне мислення та креативність).

Самостійно-творча робота проводиться з метою стимулювання й зацікавленості студентів у результатах навчання та об’єктивної оцінки знань з методики природознавства; здійснюється самоконтроль та перевірка власних знань через виконання завдань у модульному середовищі. Студенти самостійно складають методичну папку, яка вміщує навчально-методичний матеріал до уроків природознавства (легенди, загадки, прислів’я, приказки, розповіді, цікаві відомості з енциклопедій, цікава та невідома інформація щодо цифрового матеріалу про об’єкти живої і неживої природи тощо).  

Процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів неможливий без вивчення у вищих педагогічних закладах курсів психолого-педагогічних дисциплін. Адже вони відіграють важливу роль у цілеспрямованому формуванні професійно важливих якостей майбутнього вчителя, його професійної свідомості й поведінки, а також сприяють розвитку індивідуальності. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування природничих понять у молодших школярів не може здійснюватися без вивчення такого інтегрованого курсу як «Основи природознавства» (за навчальним планом вищих педагогічних закладів до інтеграції входять такі дисципліни: «Ботаніка», «Зоологія», «Землезнавство»). Вивчення цих дисциплін допоможе майбутнім учителям початкової школи оволодіти теоретичними знаннями про об’єкти живої і неживої природи.

Висновки. Таким чином переконуємося, що підготовка майбутнього вчителя повинна відповідати сучасним вимогам початкової освіти. Важливим напрямком підготовки вчителя початкової школи є теоретична та методологічна основи педагогічної освіти у вищих навчальних закладах. Майбутньому вчителю початкових класів необхідно мати теоретичні та практичні знання; знати зміст програм та підручників; володіти інноваційними підходами; знати сутність, можливість і доцільність застосування нових технологій у навчальному процесі при формуванні природничих понять у молодших школярів.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.    Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка в системе высшего педагогического образования : [учебник для пед. спец. высш. учебн. зав.] / О.А. Абдуллина. – 2-ге изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.

2.    Біда О.А. Підготовка майбутніх вчителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі : Теоретико-методичні засади : [монографія] / О.А. Біда. – К. : Науковий світ, 2002. – 322 с.

3.    Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.

4.    Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів / Хомич Л.О. – К. : Магістр-S, 1998. – 201 с.

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Черненко Галина Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, теорії та методики початкової освіти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Надійшла до друку 20.12.2012 р.

Категорія: ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ | Додав: jww1
Переглядів: 487 | Завантажень: 715 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz