Борисова Наталія Василівна - ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:25
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Борисова Наталія Василівна
[ Викачати з сервера (69.5Kb) ] 11.02.2013, 18:11

УДК 378.016:811.111

Наталія Борисова

 

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ДІЛОВА ІНОЗЕМНА МОВА»

НА НЕМОВНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ

 

У статті розглядається застосування інтерактивних методів у процесі вивчення курсу «Ділова іноземна мова». Звертається увага на різні класифікації інтерактивних методів. Аналізується основна спрямованість та зміст таких інтерактивних методів навчання, як «піраміда», «гудіння» та «мозковий штурм».

Ключові слова: інтерактивні методи, ділова іноземна мова, «піраміда», «гудіння», «мозковий штурм».

 

В статье рассматривается использование интерактивных методов в процессе изучения курса «Деловой  иностранный язык». Обращается внимание на разные классификации интерактивных методов. Анализируется основная направленность и содержание таких интерактивных методов обучения, как «пирамида», «гудение» и «мозговой штурм».

Ключевые слова: интерактивные методы, деловой иностранный язык, «пирамида», «гудение», «мозговой штурм».

 

The usage of interactive methods in learning a subject of «Business foreign language» is considered in this article. Different classifications of interactive methods are emphasized. Both a basic trend and content of such interactive methods of training as «pyramid», «booming» and «brain storm» are analyzed.

Key words: interactive methods, business foreign language, «pyramid», «booming» and «brain storm».

 

Постановка проблеми. На сьогодні іноземна мова є невід’ємною частиною бізнес-процесів, а ділова іноземна мова підвищує авторитет компанії на кілька рівнів вище в умовах теперішньої жорсткої конкуренції. Ділова мова складається з домінування бізнес-спрямованості в побудові фраз, у використанні професійних термінів як в усній, так і в письмовій мові. Основна мета викладачів – це підготовка студентів до певного рівня, коли вони можуть вільно використовувати мову у своїй професійній діяльності.

Ключові особливості вивчення ділової іноземної мови: грамотно складене резюме, вдало пройдена співбесіда, уміння складати презентації, графіки та інше іноземною мовою, різноманітна тематика занять (мотивація, критичне мислення, презентації, прийняття рішень, підбір персоналу, корпоративні комунікації, ділове листування, маркетинг і реклама, зустрічі та проведення переговорів, корпоративні структури, лідерство). Заняття націлені на досягнення конкретних цілей. Набуті на заняттях навички можна застосовувати безпосередньо в подальшій роботі.

Одним із напрямків модернізації системи навчання є удосконалення методів і форм навчання. Усім відомо, що освіта має бути орієнтована на забезпечення самовизначення особистості, створення умов для самореалізації. У цьому зв’язку в навчальній діяльності повинні використовуватися такі методи навчання, що будуть сприяти самореалізації тих, хто навчається. Це можливо при таких умовах: наявність групової роботи, взаємодія тих, хто вчиться, між собою, з учителем, з навчальною інформацією.

Цим умовам відповідає використання інтерактивних методів навчання, які представляють собою систему правил організації продуктивної взаємодії, між собою тих, хто навчається, при якій відбувається засвоєння нового досвіду, отримання нових знань і надається можливість для самореалізації особистості.

Інтеракція позначається як здатність взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу із чим-небудь або з ким-небудь. Уперше термін «інтеракція» був застосований у назві теорії символічного інтеракціонізму, що спиралася на ідеї Г.Блумера, Ч. Кулі, Г Зиммель.

Інтерактивні методи навчання мають ряд особливостей, які потрібно враховувати в реальній навчальній діяльності. По-перше, активна взаємодія учасників освітнього процесу. У цьому випадкові взаємодія розуміється як «стосунки між людьми, коли вони в процесі вирішення спільних завдань, впливаючи один на одного, доповнюють один одного, успішно вирішують ці завдання». При цьому «відбуваються зміни в кожному з цих суб’єктів, і в тих об’єктах, на яких спрямована взаємодія». По-друге, використання інтерактивних методів навчання передбачає таку логіку навчальної діяльності: мотивація – формування нового досвіду – його усвідомлення через застосування – рефлексія. Формування нового досвіду здійснюється з урахуванням уже наявного, створення проблемних діалогічних ситуацій, які утворюються на основі суперечностей, що виникають, народження нових пізнавальних мотивів та інтересів. По-третє, інтерактивні методи характеризує робота в малих групах на основі кооперації та співпраці. По-четверте, інтерактивні методи навчання засновані на ігрових формах навчання, при яких проявляється акумуляція і передача соціального досвіду, створюються умови для більш повної реалізації особистості тих, хто навчається.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Класифікувати інтерактивні методи навчання намагалися Л. Н. Вавилова, Т.Н. Добриніна, Е.Я. Голант, О.А.Голубкова, В.В. Гузєв та інші.

Розглядаючи різні класифікації інтерактивних методів, потрібно відмітити ряд проблем: по-перше, ще досі не було виявлено жодної повної класифікації інтерактивних методів навчання. По-друге, нема чіткого розмежування між інтерактивними та активними методами навчання, одні й ті ж види відносять як до активних, так і до інтерактивних. По-третє, наявні класифікації інтерактивних методів навчання не відображають такої особистісної функції, як самореалізація.

Г.С. Харханова класифікує інтерактивні методи на основі формування мотивації конфлікту на три групи, залежно від спектра можливостей: інтерактивні методи навчання з широким, середнім і вузьким спектром можливостей.

Е.Я. Голант уперше класифікує методи навчання за мірою включеності тих, хто навчається, у навчальну діяльність. Пасивні методи навчання називаються нею «нетрудові методи готових знань», активні методи – «інтенсивні, активно-трудові».

В.В. Ніколін, Г.С. Кулініч класифікують ігрові інтерактивні методи навчання в географічній освіті за функціями: ігри з правилами (настільні, рухливі, комп’ютерні); творчі ігри (ролеві, ігри-змагання, комп’ютерні). За дидактичними цілями виділяють ігри, спрямовані на вивчення нового матеріалу; ігри, спрямовані на перевірку знань; ігри, метою яких є закріплення й узагальнення пройденого матеріалу.

О.А. Голубкова, А.Ю. Прилепо класифікують інтерактивні методи навчання на основі їх комунікативних функцій, розділяючи їх на 3 групи: дискусійні методи (діалог, групова дискусія, опрацювання та аналіз життєвих ситуації); ігрові методи (дидактичні ігри, творчі ігри, утому числі ділові, рольові ігри, організаційно діяльні сні ігри, контрігри); психологічні група інтерактивних методів (сенситивний і комунікаційний тренінг, емпатія).

Виклад основного матеріалу. Ігрові інтерактивні методи навчання включають: імітаційні методи, до яких відносяться: рольові ігри, що підрозділяються на ігри-драматизації і рольові дискусії; навчальні ділові ігри, що включають операційні та імітаційні ділові ігри. Неімітаційні ігрові інтерактивні методи навчання представлені: дослідницькими діловими іграми; кейс-методами; проектними методами; організаційно-діяльнісними іграми (організаційно-розумові, моделюючі, проектні гри); аналізом конкретних ситуацій (аналіз мікроситуацій, аналіз ситуацій-ілюстрацій, аналіз ситуацій-проблем, розбір і обговорення конкретного матеріалу, вивчення передового досвіду й обмін знаннями); тренінговими методами (тренінг сенситивності, комунікативний тренінг, відеотренінг).

Т.С. Паніна, Л.Н. Вавилова класифікують інтерактивні методи навчання на три групи: дискусійні (діалог, групова дискусія, розбір ситуацій з практики); ігрові (дидактичні творчі ігри, у тому числі ділові, рольові ігри, організаційно діяльнісні ігри); тренінгові (комунікативні тренінги, тренінги сензитивності).

Неігрові інтерактивні методи навчання представлені методами діалогічної взаємодії: дебати, диспути, відкриті форуми, різні види дискусій («круглий стіл», проблемна дискусія, експрес-дискусія, «акваріум», «ліберальний клуб», текстова дискусія). А також методами автентичного оцінювання досягнень студентів (портфоліо).

Розглянемо класифікацію методів активного навчання для вищих навчальних закладів, запропоновану А.М. Смолкіним. Він розрізняє імітаційні методи активного навчання, тобто форми проведення занять, у яких навчально-пізнавальна діяльність побудована на імітації професійної діяльності.

Імітаційні методи діляться на ігрові й неігрові. До ігрового методу відносять проведення ділових ігор, ігрового проектування тощо, а до неігрового – аналіз конкретних ситуацій, рішення ситуаційних завдань та інших.

Проте ні одна із цих класифікацій не відбиває такої особистісної функції, як самореалізація особистості. Тому була вжита спроба систематизувати інтерактивні методи навчання в контексті самореалізації особистості тих, хто навчається. Особливої актуальності в сучасних умовах розвитку ринку набувають інтерактивні методи навчання, які стимулюють до інноваційних змін у культурному й соціальному середовищі. Ці методи є активним відгуком на проблемні ситуації, які виникають як перед окремою людиною, так і перед суспільством у цілому [3, с.83]. Метою їх застосування у процесі вивчення будь-якої дисципліни є створення комфортних умов навчання, у яких усі студенти взаємодіють між собою. На заняттях створюється можливість обговорення різноманітних проблем, доведення, аргументування власного погляду, тобто відбувається взаємодія викладача і студента, яка орієнтує особистість на розвиток її творчих і розумових здібностей та комунікативних навичок [4, с.154].

У статті ми розглядаємо основну спрямованість та зміст таких інтерактивних методів навчання, як «піраміда», «гудіння» та «мозковий штурм» («мозкова атака»), які застосовуються у процесі вивчення курсу «Ділова іноземна мова».

Великий інтерес у  студентів  викликають заняття, проведені за методом «піраміди». Він може використовуватися під час роботи з різними темами. Цей метод вимагає активної участі всіх членів групи в роботі й обговоренні. Викладач пропонує студентам 4 стадії опрацювання певної теми:

Стадія 1: Індивідуальна робота. Викладач дає студентам певний час на самостійне ознайомлення з питаннями і проблемами щодо запропонованої теми. Кожному студенту пропонується скласти перелік питань, які вони хотіли б обговорити.

Стадія 2: Робота в парах. Студенти обмінюються власними думками після завершення першої стадії.

Стадія 3: Робота в четвірках. Студенти обговорюють висновки, які вони зробили під час опрацювання питань другої стадії, та складають єдиний груповий список.

Стадія 4: Робота у великій групі. Кожна четвірка знайомить присутніх з результатами своєї роботи..... 

Категорія: ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ | Додав: jww1
Переглядів: 121 | Завантажень: 26 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz