Опольська Алевтина Володимирівна - ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:25
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Опольська Алевтина Володимирівна
[ Викачати з сервера (41.5Kb) ] 11.02.2013, 11:54

Алевтина Опольська

«Переяслав-Хмельницький»

 

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Реформування системи освіти передбачає передусім оновлення в роботі з підготовки та перепідготовки керівних кадрів освіти. Для нашої держави питання підготовки освітніх менеджерів особливо актуальне у зв’язку тим, що сьогодні більшість керівників загальноосвітніх шкіл не мають спеціальної управлінської освіти.

Ефективність управління навчальним закладом безпосередньо залежить від рівня професійної компетентності його керівника, тих «науково-філософських, суспільно-політичних, психолого-педагогічних, предметних та спеціально-функціональних знань і вмінь, відповідних якостей», які й забезпечують ефективну професійну діяльність [3, с. 64].

Зазначене вище викликає необхідність у постійному оновленні наукових підходів до навчання керівників загальноосвітніх шкіл в системі післядипломної педагогічної освіти, а зокрема у магістратурі зі спеціальності «управління навчальним закладом».

Професійна компетентність керівника закладу освіти є предметом дослідження таких вчених як В.Бондар, Л.Васильченко, Р.Вдовиченко, І.Гришина, Л.Даниленко, І.Драч, І.Зязюн, С.Калашнікова, Л.Карамушка, Н.Коломінський, Ю.Конаржевський, С.Крисюк В.Кричевський, О.Мармаза, В.Маслов, В.Мельник, В.Олійник, В.Пікельна, М.Поташник, Т.Сорочан, О.Тонконога, Т.Шамова та ін;

Такий підвищений інтерес науковців до проблем формування і розвитку компетентності керівних кадрів освіти обумовлюється тим, що темпи інформаційного розвитку суспільства, швидкого старіння знань роблять неможливим обмеження освіти заздалегідь певним віком, строком або рівнем. Тільки безперервна освіта протягом усього життя може адекватно й оперативно реагувати на всі зміни суспільстві и допомогти людині адаптуватися до них.

Особливістю освітнього процесу, на думку Ю.Кулюткіна, що здійснюється в післядипломний період, є не просте вивчення істин, а домінування ситуацій відкритого діалогу, прямого і зворотного зв’язку між людиною та різними інформаційними каналами. Моделювання системи підвищення кваліфікації керівників освітніх закладів базується на запитах дорослих учнів, передбачає таку структуру, при якій здійснюється науково-проблемний підхід, який передбачає інтеграцію різних аспектів конкретної управлінської професійної освіти. Так навчання в системі післядипломної освіти виконує компенсаторну функцію (отримання нових знань), технологічну (розширення спектра умінь та навичок), інноваційно-практичну (освоєння нового та передового досвіду), творчу (розвиток творчого потенціалу учасників освітнього процесу) [2, с. 50-51]. Головно метою післядипломної освіти керівників закладів освіти є поступовий розвиток особистості, яка навчається на основі вдосконалення його професійної діяльності.

Методи навчання керівників загальноосвітніх шкіл у магістратурі можна розділити на наступні групи:

-                     методи одноосібного представлення матеріалу  (лекція, доклад, роз’яснення, розповідь та ін.);

-                     методи засвоєння емпіричного досвіду (обмін досвідом, інтерв’ю, зустрічі з колегами, екскурсія, стажистська практика. Самостійна робота та ін.);

-                     методи проблемного навчання (аналіз конкретних ситуацій, інцидентів, історій, подій, конфліктів, самоаналіз та ін.);

-                     допоміжні письмові роботи (реферат, розробка планів, опис посади та ін.);

-                     контроль та зворотній зв'язок (бесіда, семінар, конференція, залік, екзамен);

-                     основні письмові роботи (курсова робота, наукова стаття, магістерська робота);

-                     методи двостороннього представлення учбового матеріалу (дискусія, диспут, мозкова атака, рольова гра, управлінська гра, групова робота, моделювання).

Ефективність розвитку професійної компетентності керівників шкіл під час навчання у магістратурі потребує від суб’єктів організації цього процесу дотримання основних анадрагогічних принципів навчання:

-                     принцип самостійності навчання (самостійна діяльність є основним видом навчальної роботи дорослих, заснованим на засадах самоорганізації);

-                     принцип спільної діяльності (передбачає спільну діяльність того, хто навчається, з тим, хто навчає, а також з іншими учасниками навчального процесу);

-                     принцип опори на досвід того, хто навчається (у відповідності з цим принципом побутовий, соціальний, професійний досвід того, хто навчається використовується у якості одного з джерел навчання як для самої людини, так і інших учасників навчального процесу);

-                     принцип індивідуалізації навчання (під час навчання слід враховувати досвід, рівень підготовки, психофізіологічні, пізнавальні, особистісні особливості того, хто навчається);

-                     принцип контактності навчання (передбачає, з одного боку, досягнення життєво важливих цілей тим, хто навчається, орієнтовано на виконання ним соціальних ролей або удосконалення особистості, а з другого боку, будується з урахуванням професійної, соціальної, побутової діяльності того, хто навчається та його просторових, часових, професійних, побутових факторів);

-                     принцип актуалізації результатів навчання (передбачає негайне застосування на практиці одержаних знань, умінь, навичок, якостей);

-                     принцип елективності навчання (полягає у наданні тому, хто навчається, певної свободи вибору цілей, змісту, форм, методів, джерел, засобів, термінів, форм, місця навчання);

-                     принцип розвитку освітніх потреб (навчальний процес будується в такий спосіб, щоб формувати у суб’єктів навчання нові освітні потреби, які будуть конкретизовані після досягнення певної мети навчання);

-                     принцип усвідомлення навчання (передбачає усвідомлення, осмислення тим, хто навчається, і тим, хто навчає, усіх параметрів процесу навчання і своїх дій з його організації та впровадження) [4, с.39-40].

Під час навчання дорослих необхідно враховувати обмеженість часу, відведеного на навчання, розумне поєднання науковості та доступності викладення матеріалу, задоволення потреб дорослих в професійному та неформальному спілкуванні, орієнтації змісту освіти на практичне застосування, адже дорослі прагнуть застосувати отриману інформацію одразу ж після її отримання.

Детальна розробка змісту та організації роботи з розвитку професійної компетентності керівників загальноосвітніх шкіл допоможе більш ефективно здійснювати навчання керівників шкіл у системі післядипломної освіти.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                Вершловский С. Взрослый как субъект образования // Педагогика. – 2003. - №8. – С. 3-8.

2.                Кулюткин Ю.Н. Образование взрослых как проблема междисциплинарного исследования: педагогические кадры / Ю.Н. Кулюткін // Информационный бюллетень. – 1977. - №10. – С.50-51.

3.                Лунячек В.Е. Управління якістю освіти: досвід для України / В.Е.Лунячек. - Х.: Гімназія, 2009 – 128 с.

4.                Пєхота О.М. Андрагогічні проблеми у підготовці викладачів для системи післядипломної освіти. – К., 2006. – 96 с.

5.                Сорочан Т.Підготовка керівників шкіл до управлінської діяльності: теорія та практика: Монографія. – Луганськ: Знання. - 2005. – 384 с.

 

 

Категорія: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 133 | Завантажень: 32 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz