УДК 37.016:511-028.31

Дмитро Мехед

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІКТ-КОМПЕТЕНЦІЇ

У СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Розглядається проблема ІКТ компетентнісного підходу у світлі модернізації вищої освіти держави. Подано аналіз ІКТ-компетенції студентів заочної форми навчання.

Ключові слова: компетентнісний підхід, ІКТ-компетенції, заочна форма навчання.

Рассматривается проблема компетентностного подхода в свете модернизации образования государства. Дан анализ ИКТ-компетенции студентов заочной формы обучения.

Ключевые слова: компетентностный подход, ИКТ-компетенции, заочная форма обучения.

The problem of competence-based approach in the light of the modernization of state formation. The analysis of students' ICT competence correspondence courses.

Key words: competence approach, ICT competence, extramural studies.

Постановка проблеми. Сучасні реформи в освіті України зумовлені розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Завдяки сучасним ІКТ забезпечується вдосконалення навчально-виховного процесу, що спонукає до формування ІКТ-компетенції, яка передбачає оволодіння інформаційними технологіями, уміння здобувати, критично осмислювати та опрацьовувати одержану інформацію. Формування цієї компетенції досягається шляхом забезпечення поступової інформатизації системи освіти, спрямованої на задоволення інформаційних і комунікаційних потреб учасників освітнього процесу; упровадження дистанційного навчання із застосуванням у навчальному процесі та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд із традиційними засобами; розробки індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, а також випуску електронних підручників як для студентів очної, так і заочної форм навчання. Проблема використання програмних засобів ІКТ у навчальному процесі та формування відповідних компетенцій порушується в роботах О. В.Співаковського [5-6], М. І. Жалдака [2], A. M. Короткова  [4], П. В. Беспалова  [1], В. М. Ількевич  [3], В. Д. Шарко [7] та ін. У той же час проблема формування ІКТ-компетенції у студентів заочної форми навчання залишається недостатньо вивченою.

Метою  написання статті є аналіз психологічних та організаційно-педагогічних проблем формування ІКТ-компетенції у студентів заочної форми навчання в умовах інформатизації та гуманізації освіти.

Виклад основного матеріалу. Аналіз досвіду освітніх систем багатьох країн показує, що одним із шляхів оновлення змісту освіти, узгодження його з потребами інтеграції до світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на компетснтнісний підхід. Проблеми, пов'язані з компетентнісно орієнтованою освітою, вивчають відомі міжнародні організації: ЮНЕСКО, ЮШСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів тощо. Українські вчені визначили сім ключових компетентностей: уміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, з інформаційних і комунікаційних технологій, здоров'язберігаюча [7].

Упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій  сприяє подальшому вдосконалення навчально-виховного процесу, доступності та ефективності освіти, підготовці молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, розв’язанню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання. Що у свою чергу зумовлює одне з завдань вищої освіти в умовах розвитку сучасного суспільства – формувати вміння студентів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології, особливо це стосується студентів-заочників. Ураховуючи вищезазначене, формування інформаційно-комунікаційної компетенції (ІКТ-компетенція) студента є одним з найбільш актуальних завдань системи безперервної освіти. ІКТ-компетенція стає важливою складовою професіоналізму фахівця.

Керівники вищих навчальних закладів сьогодні шукають шляхи вирішення нагальної проблеми: як підготувати майбутнього спеціаліста, котрий володіє не просто комп'ютерною грамотністю, а й відповідними інформаційно-комунікаційними компетенціями в тій чи іншій галузі знань. Цілком очевидно, що необхідні якісно нові педагогічні технології, що підвищують ІКТ-компетенцію як педагогів, так і студентів у системі безперервної освіти, з урахуванням конкретизації вимог професійних стандартів для всіх рівнів освіти.

Але, як підтверджує практика, більшість студентів-заочників ще не готові до використання ІКТ-технологій на заняттях, при підготовці до пар, а, відповідно, і у своїй майбутній професійній діяльності. Головні причини цієї ситуації, на думку самих студентів та викладачів, зображено на діаграмі (рис.1).

Рис. 1. Причини низької підготовленості студентів-заочників до використання ІКТ: 1 - нерозуміння керівниками різного рівня важливості вкладання грошей у формування ІКТ-компетенції фахівця, оновлення комп’ютерної техніки та придбання мультимедійних засобів навчання; 2 – недостатнє використання ІКТ-технологій у школах; 3 - відсутність мотивації студента до використання ІКТ у навчально-виховному процесі; 4 - обмежена кількість методичних посібників із питань упровадження ІКТ; 5 - відсутність або завантаженість комп’ютерного класу; 6 - недостатня якість та кількість навчальних програмних засобів; 7 - відсутність можливості самостійного навчання в комп’ютерному класі; 8 - комп’ютерна безграмотність, тобто несформованість ІКТ-компетенції; 9 - вузьке бачення технічних можливостей комп’ютерної та мультимедійної техніки; 10 - обмежене розуміння необхідності розробки власних комп’ютерних продуктів.

Як видно з діаграми, респонденти обох груп одностайно серед причин низького рівня ІКТ-культури сучасних студентів виділяють нерозуміння керівниками різного рівня важливості вкладання грошей у формування ІКТ-компетенції фахівця, тобто недостатність фінансування (23 та 25% серед студентської та викладацької аудиторії відповідно). Приблизно однаковий відсоток опитаних серед основних проблем вибирають також відсутність або завантаженість комп’ютерного класу (14 та 16%), недостатню якість та кількість навчальних програмних засобів (11 та 14%), відсутність можливості самостійного навчання в комп’ютерному класі (14 та 12%) та обмежене розуміння необхідності розробки власних комп’ютерних продуктів (6 та 4%). Думки студентів та викладачів суттєво різняться в питаннях використання ІКТ-технологій в школі: 12 відсотків студентів називають цей фактор як основну причину низьких показників ІКТ-грамотності, у той час як лише 3% викладачів ВНЗ підтримують подібну думку. Стосовно комп’ютерної неграмотності, тобто несформованості ІКТ-компетенції, ситуація протилежна – 12% викладачів притримуються саме такої позиції, серед студентської аудиторії відсоток значно нижчий і сягає лише 12%.

В ІКТ-компетенції фахівця прийнято виділяти два рівні [7; 8], однак нам більше імпонує трьохрівнева структура вказаної компетенції: базовий, системний і предметно орієнтований рівні. Під базовим рівнем розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний для вирішення основних робочих завдань, перш за все, засобами технологій загального призначення. Системний рівень компетенції передбачає здатність до самостійного навчання і розробки нових методів дослідження, до зміни наукового та науково-виробничого профілю діяльності; до інноваційної науково-освітньої діяльності; здатність самостійно здобувати за допомогою ІКТ і використовувати в практичній діяльності нові знання та вміння, у тому числі в нових галузях знань, безпосередньо не пов'язаних зі сферою діяльності. Предметноорієнтований рівень передбачає освоєння і формування готовності до впровадження в діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог професії. У той же час формування базової ІКТ-компетенції не слід ототожнювати з «комп'ютерним усеобучем» як вивченням власне ІКТ загального призначення. Оскільки ключовим моментом формування компетенції є саме досвід діяльності, освоєння студентом ІКТ загального призначення повинно здійснюватися в ході моделювання можливих робочих ситуацій і проектування функціонально орієнтованих компонентів майбутньої професійної діяльності. Інакше кажучи, освітні програми, що передбачають формування і розвиток базової ІКТ-компетенції, повинні припускати реалізацію контекстного навчання. У моделі контекстного навчання активність студента (в аудиторній навчальній роботі) проявляється в таких трьох базових формах діяльності та деяких проміжних: базові форми: діяльність академічного типу (проблемні лекції, семінари-дискусії), квазіпрофесійна діяльність (ділові ігри та інші ігрові форми), навчально-професійна діяльність (науково-дослідна робота студента, підготовка кваліфікаційної роботи, проекту тощо). Проміжними виступають усі інші форми – традиційні та інноваційні, які відповідають конкретним цілям та змісту навчання на відповідному етапі навчання (практичні заняття професійного спрямування, моделювання життєвих ситуацій, аналіз конкретних випадків, рольові ігри) [9].

Ми пропонуємо орієнтовний перелік змісту ІКТ-компетенції фахівця (у міру розвитку компетенції від базового до підвищеного рівня):

• Уміти знаходити, оцінювати, відбирати і демонструвати інформацію з усесвітньої мережі відповідно до поставлених завдань.

• Установлювати необхідну програму на робочий комп'ютер, користуватися проекційною технікою, володіти методиками створення власного електронного матеріалу.

• Уміти перетворювати і представляти інформацію в ефективному для вирішення завдань вигляді, складати власний матеріал з наявних джерел, узагальнюючи, порівнюючи, протиставляючи, перетворюючи різні дані.

• Уміти вибирати і використовувати програмне забезпечення (текстовий і табличний редактори, програми для створення буклетів, сайтів, презентаційні програми (Power Point, Flash) для оптимального представлення різного роду матеріалів, необхідних для робочого процессу.

Уміти сформувати цифрове власне портфоліо.

Навчитися грамотно вибирати форму передачі інформації колегам (одногрупникам):

·        локальна мережа,

·        електронна пошта,

·        соціальна мережа (У контакті, Однокласники, Skype ...),

·        сайт (розділ сайту),

·        лист розсилки (список розсилки - використовується для розсилок пошти, надає засоби автоматичного додавання і видалення адрес зі списку),

·        форум,

·        Wiki-середовище (Вікі (Wiki) - гіпертекстове середовище для колективного редагування, накопичення та структуризації письмової інформації),

·        блог,

·        RSS-потік (призначений для опису стрічок новин, розсилання новин і повідомлень);

Організовувати роботу в рамках мережевих комунікаційних проектів, дистанційно підтримувати робочий процес (за потребою).

Для того щоб студент заочної форми навчання міг виконувати все назване вище, необхідна організація методичної, організаційної, технічної та мотиваційної підтримки в навчальному процесі.

Для студентів заочної форми навчання застосовуються як нові форми навчальної діяльності (інтерактивні слайд-лекції, вебінари, семінарські заняття, засновані на динамічній презентації матеріалу, тренінги та комп'ютерні симуляції), так і нові типи завдань і вправ (навчально-тренінгові завдання; слайд-презентації; пошукові завдання; спеціально орієнтовані комунікативні завдання; групові веб-проекти, телекомунікаційні дискусії за участю фахівців із вітчизняних і зарубіжних вишів і т.д.). Студентській та викладацькій аудиторії було запропоновано перелік останніх досягнень у галузі ІКТ, які можуть бути застосовані саме для підвищення ефективності процесу навчання студентів-заочників. Ми провели опитування респондентів, запропонувавши студентам і викладачам зазначити аспекти, що на їхню думку, є провідними. Результати опитування зображені на рис. 2:

Рис 2. Рейтинг досягнень у галузі ІКТ. 1 - розвиток глобальних комп'ютерних мереж, фактичне об'єднання глобальних комп'ютерних мереж в єдиний інформаційний простір інтернет, поява технологій передачі аудіовізуальної інформації в інтернеті, широке застосування гіпертексту; 2 - розвиток розподілених систем обробки інформації, удосконалення архітектури «клієнт-сервер», поява апаратно-незалежних додатків, здатних працювати на будь-якому комп'ютері в будь-якій операційній системі; 3 - повсюдне поширення локальних мереж, виникнення нових способів інформаційної взаємодії в локальних мережах, концепція сервера додатків і «тонких» клієнтів; 4 - розвиток технології мультимедіа як синтезуючої різноманітні мультимедіа-додатків, доступних непрофесіоналам, широке поширення flash карт як стандартного засобу зберігання інформації.

Результати опитування, зображені на рисунку 2, свідчать про різні погляди студентської та викладацької аудиторії. Зокрема, якщо студенти надають перевагу розвиткові глобальних комп'ютерних мереж, фактичному об'єднанню глобальних комп'ютерних мереж в єдиний інформаційний простір інтернет, удосконаленню розподільних систем обробки інформації, вдосконалення архітектури «клієнт-сервер» і появі апаратно-незалежних додатків, то викладачі виявилися більш консервативними і надали перевагу розвитку технологій мультимедіа та новим способам зберігання інформації.

Таким чином, ІКТ-компетенція є ключовим фактором в освіті. Вона є першим кроком на шляху до досягнення освітніх цілей. Фахівці будь-якого рівня повинні розвивати її протягом усього життя, особливо в роки навчання. Педагоги в цьому процесі відіграють ключову роль, в забезпечуючи ефективну роботу з інформацією.

Висновки. Як підтверджує практика, не всі сучасні студенти володіють ІКТ - компетенцією, і що обумовлено цілою низкою об'єктивних причин: психологічною неготовністю до використання ІКТ в робочому процесі, особливо при цьому доводиться відзначити тих, чий профіль викладання далекий від інформаційних технологій; низьким рівнем володіння програмними засобами для створення власних електронних засобів (презентацій, електронних тренажерів і т.д.); недостатньою кількістю електронних засобів, і, найчастіше, недостатнім технічним оснащенням навчальних закладів; відсутністю чітких методичних рекомендацій з використання та впровадження в сучасні освітні програми наявних на вітчизняному ринку електронних засобів навчання; брак часу в студента. Використовуючи свої творчі здібності і професійні можливості та спираючись на програми, інтегровані в навчальні курси, педагоги повинні активно сприяти процесу навчання, допомагаючи студентам у їхньому прагненні придбати й удосконалити навички та вміння, знання й цінності, необхідні для продовження освіти впродовж життя. Розвиток ІКТ-компетенції - це вдосконалення творчої індивідуальності студента, формування готовності до прийняття нового, розвиток і сприйнятливість до інновацій у роботі. Основними якостями, якими повинен володіти студент, можна вважати такі: прагнення до особистісного розвитку, креативність; мотивація і готовність до інновацій; розуміння сучасних пріоритетів розвитку суспільства; здатність і потреба в рефлексії.

ЛІТЕРАТУРА

1.                Беспалов П.В. Компьютерная компетентность в контексте личностно ориентированного обучения / П. В. Беспалов // Педагогика. - 2003. - № 4. -С. 41-45.

2.                Жалдак М.І. Комп’ютер на уроках математики : посібник для вчителів / М. І. Жалдак – К. : Техніка, 1997. – 304 с.

3.                Илькевич В.М. Компьютерные обучающие программы на иностранном языке как средство формирования мотивационной сферы курсанта в процессе преподавания специальных дисциплин / В. М. Илькевич: дис. канд. пед. наук. -  Пермь, 2000. - 120 с.

4.                Коротков A.M. Основные направления учебной деятельности в компьютерной среде / А.М. Коротков // Наука и школа. - 2003. - №6. - С. 42 - 46.

5.                Співаковський О.В. Теорія і практика використання інформаційних технологій у процесі підготовки студентів математичних спеціальностей / О. В. Співаковський. – Херсон : Айлант, 2003. – 215 с.

6.                Співаковський О.В. Педагогічні технології та педагогічно орієнтовані програмні системи : предметно орієнтований підхід / О.В.Співаковський, М.С. Львов, Г.М. Кравцов та ін. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – №2 (20). – С. 17-21.

7.                                  Шарко В.Д. Методологічні засади сучасного уроку : посібник для студентів, керівників шкіл, учителів, працівників післядипломної освіти / В. Д. Шарко. - Херсон : Вид-во ХНТУ, 2009. – 120 с.

8.                Молодоженя І. ІКТ як умова формування інноваційної компетенції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://molirina74.blogspot.com/2012/02/blog-post_6615.html

9.                Іщук В. Контекстне навчання як інноваційна технологія професійної підготовки майбутніх учителів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gvpkhdpi/2012_24/117_120.pdf

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Мехед Дмитро Борисович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математичного моделювання та інформатики Чернігівського державного технічного університету.

Надійшла до друку 14.12.2012 р.