Кушнір Валентина Миколаївна - ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:26
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Кушнір Валентина Миколаївна
[ Викачати з сервера (103.5Kb) ] 11.02.2013, 11:26


ІДЕОЛОГІЯ СТАВЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОБЛЕМИ ПОДІЛУ ГІМНАЗІЙНОЇ ОСВІТИ НА КЛАСИЧНУ ТА РЕАЛЬНУ ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

 

У статті аналізуються погляди прогресивних педагогів ХІХ століття на проблему поділу середньої освіти на класичну та реальну в ході освітньої реформи 60 х років.  Висвітлено бачення середньої освіти М.Пироговим та К.Д.Ушинським. Визначено основні їх ідеї щодо класичної та реальної гімназійної освіти.

Ключові слова: класична та реальна гімназійна освіта, стародавні мови, природознавчі науки.

В статье анализируются взгляды прогрессивных педагогов XIX века на проблему разделения среднего образования на классическую и реальную в ходе образовательной реформы 60-х годов. Освещены видения среднего образования Н.Пироговым и К.Ушинским. Определены основные их идеи относительно классического и реального гимназического образования.

Ключевые слова: классическая и реальная гимназии, древние языки, естественные науки.

This article analyzes the views of progressive educators XIX century to separate the secondary education in the classic and real education reform in 60 years. Illuminated vision of secondary education and Pirogovіm and Ushinskoim. The basic ideas of their classic and real-secondary education.

Key words: classical and real high-school education, ancient languages​​, natural sciences

 

 

Постановка проблеми. Соціально-економічні та політичні зміни в житті держави призвели до переоцінки ролі освіти і вимагають не стільки пристосування до неї, скільки реорганізації самої освітньої системи. Серед тенденцій розвитку суспільства, що обумовлюють необхідність істотних змін у системі освіти, можна виділити такі, як динамічний розвиток економіки, зростання конкуренції, скорочення сфери некваліфікованої та малокваліфікованої праці, глибокі структурні зміни у сфері зайнятості, що визначають постійну потребу підвищення професійної кваліфікації та перепідготовки працівників.

Саме профільна освіта школярів дозволить у рамках навчання ще на ступені загальної середньої освіти найбільш повно враховувати їхні інтереси і здібності, створювати умови для навчання відповідно до майбутніх професійних і освітніх інтересів, дозволить задовольнити потреби сьогоднішніх школярів, надасть їм можливість навчатися не тільки у своїх педагогів, а й мати можливість віртуально навчатися під керівництвом досвідчених педагогів інших навчальних центрів країни, отримувати поглиблену освіту в заочних школах провідних вишів, у ресурсних центрах регіональних ВНЗ, формувати або поглиблювати свої передпрофесійні знання, розширювати власний культурний кругозір, або світогляд.

Вивчивши соціокультурну динаміку освіти, можна відзначити, що на різних етапах розвитку педагогічної науки в Україні профільна освіта була присутня в школах. У контексті вищезазначеного особливо важливим представляється всебічний аналіз історичного досвіду профільного навчання у вітчизняній середній школі. Цінними для сучасників є погляди прогресивних педагогів минулого на особливості організації середньої школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасному теоретичному й методичному осмисленні профілізації навчання у старшій загальноосвітній школі значну роль для нашого дослідження відіграють наукові розробки Л.Березівської, Н.Бібік, В.Мадзігона, О.Сухомлинської, Г.Терещука, Д.Тхоржевського, які розглядають і деякі аспекти історії профілізації та диференціації навчання.

Метою написання статті є висвітлення поглядів М.І.Пирогова, В.І.Водовозова, К.Д.Ушинського на проблему поділу середньої освіти на класичну та реальну в ході освітніх реформ ХІХ століття.

Виклад основного матеріалу. Скасування кріпосного права 1861 року, перехід до приватного господарювання загострили проблему неграмотності та відсутності досвіду самостійного господарювання. Пошук нових підходів до освіти став необхідністю.

У 1856 році Міністерством народної освіти було доручено Вченому комітету головного керівництва училищ переглянути існуючий устав гімназій та училищ, складений у 1828 році, та підготувати проект нового уставу, який би відповідав сучасним поглядам на виховання та навчання. Ця робота була закінчена в 1860 році й лягла в основу «Проекту уставу нижчих і середніх училищ». Документ був опублікований у пресі. Це сприяло активним громадським обговоренням та дискусіям.

Згідно з даним проектом у гімназії молодь навчалася 8 років, останні ж три роки  -  на одному із двох відділень: філологічному чи природничо-математичному.

Дискусія, що розгорнулася навколо проекту статуту середніх загальноосвітніх закладів, свідчила про зацікавленість суспільствав необхідності вдосконалення середньої освіти в країні. У пресі стали з’являтися дискусійні статті щодо проекту. Особливий інтерес мала стаття професора, лікаря-хірурга М.Пирогова під заголовком «Питання життя» («Вопросы жизни»).

Думки, що висловив  М.Пирогов, були досить прогресивними на той час і викликали жваву дискусію, особливо стосовно питання переваги класицизму чи реалізму в загальній освіті. М.Пирогов вважав найбільшим прорахунком тогочасної освіти  еклектизм, а саме: бажання поєднати гуманізм із реалізмом, поєднати правлячу монополію з вільною конкуренцією, колегіальний склад із бюрократичним, проголошення позастановості і фактичне закріплення окремих училищ для певних станів. Відсутність чітких принципів в організації середньої школи, на думку М.Пирогова, приведе до перевантаження учнів та недосконалості освіти.

Серйозною проблемою середньої освіти М.Пирогов вважав  вузькоспеціальну направленість у системі виховання. У «Питаннях життя» він писав, що система виховання більше опікується тим, щоб не пропустити часу і «не спізнитися» з практичною освітою. А сам вихованець тільки й думає про те, «як би скоріше вступити до практичного поприща, де вже уявляються йому службові нагороди, користь та інші ідеали суспільство [3, с.65]». Така позиція приводить до того, що молодь значно переймається зовнішніми та матеріальними вигодами.

Поняття «людина», зазначав М.Пирогов, у тогочасній системі виховання замінено поняттям «спеціаліст»: механік, моряк, лікар, юрист та ін. [3, с.55]. Тому сам характер виховання стає все більш спеціальним, одностороннім. «Спеціалізм» дуже необхідний для суспільства, говорив М.Пирогов, однак освіта не може зводитися лише до спеціальної освіти, загальнолюдська освіта також дуже важлива. Адже суспільству, окрім спеціалістів, важливо, щоб були й «істинні» люди. Тому кожна людина перш, ніж стати спеціалістом, отримати спеціальну підготовку, повинна пройти ступінь загальногуманістичного виховання.

Загальнолюдське виховання, на думку М.Пирогова, допоможе людині вберегтися від спокус сучасного суспільства (особистої матеріальної вигоди, нагород та ін.), витримати внутрішню боротьбу, а свої обов’язки виконувати не через страх, а в силу моральних переконань.

М.Пирогов роздумував над тим, які ж якості особистості повинні бути виховані в кожному учневі через систему загальнолюдського (загального) виховання. На думку М.Пирогова, необхідно: розвивати в кожній людині розумові здібності; виховувати тверду волю і високі моральні переконання, виховувати щирість, істинну любов до правди, готовність до «пожертви» заради правди; добросовісно ставитися до виконання своїх громадянських обов’язків. Такі позитивні якості людини важливо розвивати та виховувати, наголошував М.Пирогова, адже, володіючи ними, людина може встояти перед спокусами суспільства, витримати проти них «внутрішній бій». Цікаві думки М.Пирогова й про те, що люди повинні вміти переборювати в собі революційний дух, спроби корінним чином змінити існуючий суспільний устрій. Останнє, наголошував автор, повинно бути віддане наволю «Часу і (Божому) Промислу». Свою боротьбу з недоліками та вадами «істинна людина» повинна обмежувати рамками так званої «внутрішньої боротьби» і за неї не виходити.

У статті «Бути і здаватися» М.Пирогов продовжував відстоювати необхідність виховувати людину внутрішньо зібраною, чесною і правдивою, вільною від показного, фальшивого. Ураховуючи зазначене, автор наполягав на тому, щоб із системи виховання були виключені засоби, які б негативно впливали на молоду, слабку душу дитини, і виховували в неї лицемірство та штучність. До таких засобів автор відносив і участь дітей у грі на сцені. Цим самим М.Пирогов виступав проти всього нещирого, підробного, показного та захищав здатність особистості завжди бути правдивою та відвертою.

Керуючись переконаннями, що освіта повинна бути безстановою та загальнодоступною, М.Пирогов у низці своїх статей («Думки і зауваження по проекту уставу училищ, що входять до відомства Міністерства народної просвіти», «Зауваження на проект уставу загальноосвітніх навчальних закладів» та ін.) розробляв питання, що стосувалися структури загальноосвітньої школи, її змісту освіти та керівництва.

М.Пирогов вважав, що отримувати освіту повинні ті, хто має здібності, бажання та мінімум матеріальних можливостей, незважаючи на національність та становість. Тому вчений пропонував замінити різні типи шкіл на загальну систему єдиної школи, яка складається з декількох ступенів, що тісно пов’язані між собою. До цього, замінити багатопредметність у навчальних планах шкіл на два напрями загальної освіти: гуманітарну (класичну) та реальну.

Шкільну систему він убачав у такому вигляді. Перший ступінь – елементарна школа, яка складається із двох класів, із річним терміном навчання в кожному класі. Тут діти повинні були вивчити Закон Божий, засвоїти читання, письмо та арифметику. Школа повинна була бути однотипною для всіх дітей, незалежно від стану й достатку.

Другий ступінь школи – прогімназія, що повинна розділятися на класичну та реальну. У кожній із них чотири класи, з річним терміном навчання. У реальній прогімназії викладаються такі предмети: Закон Божий, російська мова, арифметика, геометрія, географія, історія (у біографічних нарисах), природознавство (наочне, для розвитку наочних здібностей), дві нових мови та креслення.

Навчальний план класичної прогімназії відрізнявся від реальної тим, що в ній планувалося вивчення не двох, а однієї іноземної мови, а також латинь та грецька мови. На вивчення грецької та латинської мов планувалося відводити по 6 годин на тиждень. На вивчення російської та іноземної мов у класичній прогімназії відводилося трохи більше, ніж у реальній (по 5 годин на тиждень, а в реальній – 4 години).

Той, хто закінчив елементарну школу, міг без перешкод уступати до вибраної прогімназії. А той, хто закінчив прогімназію, міг вступати до наступного, третього ступені школи – гімназії відповідного напряму (з класичної прогімназії в класичну гімназію і т. д.). А той, хто з реальної прогімназії хотів уступати до класичної гімназії, повинен був здати екзамени з курсів класичної прогімназії чи навпаки.

Відповідно до специфічних особливостей класичної та реальної гімназій планувалися й відмінності в навчальних планах. Зокрема в класичній гімназії головне місце займали стародавні класичні мови, вітчизняна мова, математика та історія. Зовсім виключалося природознавство, яке було основним предметом у реальній гімназії. І навпаки, у реальній гімназії зовсім не передбачалося вивчення стародавніх мов, значно менше відводилося часу на викладання російської мови й історії.

Плануючи для гімназій трирічний термін навчання, М.Пирогов усе ж вважав, що в класичних гімназіях бажано збільшити термін навчання до 4, а то й 5 років. Пояснював це тим, що навчання в класичній гімназії потребує більшої напруги розумових сил, ніж у реальній гімназії, а також у класичних гімназіях  потрібно значно більше часу для самостійної роботи учнів, щоб вони приготувалися до навчання в університеті, де заняття науками є одним із важливих видів діяльності.

Реальні школи, на думку М.Пирогова, не повинні були готувати  юнаків до вступу у вищу школу. Учений пояснював це тим, що вищих шкіл, які безпосередньо пов’язані з реальною середньою школою, на той час не було. Тому поки не створена мережа вищих реальних шкіл, М.Пирогов не рекомендував ставити перед реальними гімназіями завдання підготовки учнів до вступу у вищу школу.

Головним завданням реальних училищ, за задумом М.Пирогова, повинно бути приготування учнів до практичного життя. Тут мали навчатися ті, хто за своїми здібностям чи матеріальними можливостями не міг вивчати класичні науки протягом довгого періоду, навчатися в класичній гімназії чи університеті. Тому М.Пирогов наголошував на важливості поділу загальноосвітньої школи, починаючи з прогімназій: класичної і реальної.

М.Пирогов зазначав, що всі люди різні, відрізняються за своїми інтересами, здібностями, можливостями. Тому заставити всіх вивчати одне й те ж, означало б заперечувати людську природу, заборонити вільному й успішному розвитку кожної особистості. До того ж не можна забувати, наголошував учений, що галузь людських знань настільки широка й багатогранна, що об’єднати в один навчальний заклад усе корисне і потрібне просто неможливо. І всяке бажання до такого об’єднання обов’язково призведе до багатопредметності, шкідливої для справи навчання та виховання.

Щоб приблизити реальні школи до потреб життя, М.Пирогов допускав, зберігаючи за ними статус шкіл загальноосвітніх.....

Категорія: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 136 | Завантажень: 43 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz