Катерина Якушко

 (Київ)

ПЕВНІ АКЦЕНТИ СТРУКТУРАЛІЗАЦІЇ

ПОНЯТТЯ «НАВЧАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ»

На даний час актуальним є укладання тематичного реєстру підходів психолого - педагогічної літератури до визначення структури поняття «Навчальна компетенція».

Одним з підходів до визначення навчальної компетенції є акцент  на впевненості у власних  силах та готовності до змін та співпраці протягом навчального періоду. Так, М.Леіст вважає складниками навчальної компетенції,що підлягають заохоченню викладачем такі компоненти як підтримка зв’язку з факультетом (student - faculty contact) та виступи на конференціях[4, p.15], робота у групах та готовність до співпраці, власна ілюстрація найсуттєвіших положень курсу, активне навчання поза аудиторією (out-of-class learning), зворотній зв’язок з власної ініціативи (self-provided feedback), очікування виклику - заклику до дії (challenge expectation), повагу  до  навчання та  виділення багато  особистого вільного часу (free time diving) для навчання [4,p.16-17].

Іншим підходом до визначення  навчальної компетенції  є акцент на здатності бути контрольованим, звіряти свої плани з інструкціями керівництва та водночас, виявити і власні організаторські  здібності  тощо. Так, у праці Л.Уден та К.Беамонта компонентами навчальної компетенції є як здатність підлягати інформативному керівництву («instruction»), так здатність отримувати досвід поведінки у певному оточенні - адаптації до конкретної ситуації(«Behavioural learning»,) вправляння навичок власне самого отримання інформації - пізнання( «Cognitive learning») та навичок застосовувати здобутий досвід у нових ситуаціях («Constructuvistic learning» ) [5,p.2(VI)], [5,p.3(VII)].

Важливим  підходом до визначення  навчальної компетенції є і  акцент  на технологічності та інформаційних вміннях протягом навчального  процесу. Наприклад, проектну навчальну компетенцію М. Зіновкіна розглядає як «еврістичний  діалог з комп’ютером для оволодіння ядром знань», опанування «correspondance study»- кореспондентським заочним навчанням, «distance study» - відкритим, незалежним  від місцепроживання, оскільки, крім надсилання поштою письмових матеріалів, стали застосовуватись і очні зустрічі з викладачем, теле - та радіо- спілкування, органічно входячи до загального навчання [2 ].

Також слід внести в  реєстр такий підхід до визначення навчальної компетенції як врахування існування людини у загальному соціальному та культурному просторі протягом навчального періоду. За свідченням О.О.Зеліковської, нині існує широке розмаїття думок, зокрема, О.Гаганової, О.Джуринського, П.Донця, М.Красовицького, А.Ліферова, А.Реана, А.Шмельова щодо «концептуального оформлення полі культурності» для вироблення вмінь жити в «діалозі різних мов та культур» [3,c.88-89].

Слід відзначити і такий підхід до визначення навчальної компетенції як врахування існування людини у загальному мовному  та  комунікативному   просторі протягом навчального періоду. Наприклад, І. Ігнатова конкретизувала кінцеву мету навчання мови як становлення  та  розвиток мовної і комунікативн компетентності для формування  мовної особистості, спроможної використовувати потрібні лексико-граматичні конструкції відповідно до норм мовленнєвої діяльності індивіда іншої мовної спільноти та іншої національної картини світу [4 , с.61].

Отже, навчальна  компетенція - це широке поняття, яке до цього часу не має загальноприйнятої чіткої змістової структури у зв’язку з різнорідністю  визначень  цього психолого - педагогічного явища у науковій літературі. Перспективним в подальшому є врахування специфіки компетентісного підходу до організації навчання кожного окремого навчального закладу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зеліковська О.О. Принципи формування міжкультурної компетенції майбутніх економістів / Зеліковська О.О. // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові  дослідження. Досвід. Пошуки: Збірник наукових праць. - Х. : ХНУ імені  В.Н. Каразіна,2011.- Випуск 18.-С.82-90

2. Зиновкина М.М. Основы технического творчества и компьютерная поддержка творческих решений / М.М. Зиновкина. – М. : Московский государственный индустриальный  университет(МГИУ),2001.-180c.

3.Игнатова И.Б.Структура языковой личности в лингводидактическом  аспекте/ И.Б. Игнатова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки.Наукові  дослідження.Досвід. Пошуки: Збірник наукових праць. - Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - Випуск 13. - С.54 – 61.

4. M. Leist Susan. Writing to Teach; Writing to Learn in Higher Education. - Lanham-Boulder - New York-Toronto-Oxford: University Press of America Inc,2006. - 138p.

5. Uden Lorna. Beaumont Chris. Technology and Problem - Based Learning. -Hersey-London-Melbourne-Singapore: Staffordshire University (UK), Liverpool Hope University(UK), Information Science Publishing, 2006. – 346p.