Грицюк Марія, Данильчук Юлія, Нестюк Михайло - ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:25
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Грицюк Марія, Данильчук Юлія, Нестюк Михайло
[ Викачати з сервера (57.5Kb) ] 11.02.2013, 12:27

Марія Грицюк,

Юлія Данильчук,

Нестюк Михайло

(Переяслав-Хмельницький)

 

ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І АВСТРІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Система освіти в кожній країні повинна постійно вдосконалюватись організаційно та в плані змісту, повинна більш оперативно реагувати на сучасні та перспективні потреби розвитку суспільства.

 Прагнення до більш високого рівня освіти є одним із основних атрибутів демократичного суспільства. В той же час високий рівень підготовки кадрів є першочерговою передумовою господарського та соціального розвитку суспільства, і на сучасному етапі розвитку економіки цей факт є особливо важливим. Традиції вищої освіти нашої країни слід не лише зберігати, але й ширше розвивати, вивчати досвід, досягнутий у вищій освіті іншими країнами, зокрема Австрією.

На сьогодні система вищої освіти Австрії поділяється на три сектори: університети та університети мистецтв; коледжі, в яких навчають викладачів і соціальних працівників; вищі школи.

          Всі університети в Австрії є державними. Викладачі та співробітники університету є державними службовцями. Всі інші університети фінансуються з федерального бюджету (виняток складає лише університет у Кремсі, який фінансується державою лише частково). Відповідно, навчання для австрійських громадян є безкоштовним. Австрійські вузи займають стійке положення в середині переліку європейських університетів. За підсумками опитування, проведеного журналом «Шпігель», до рейтингу кращих університетів континенту потрапили чотири факультети трьох австрійських університетів – у Вені, Зальцбурзі та Граці.  У Зальцбурзі краще вивчати право, у Вені – економіку, у Граці – технічні науки.

 У вузах Австрії навчаються майже 210 тис. студентів, заняття для яких ведуть 18000 викладачів. Майже половина усіх студентів (96 тис. чол.) навчаються в університеті Вени. Венські технологічний університет та університет економіки – це ще по 22 тис. студентів. 12% від загального числа студентів складають іноземці. Австрія є особливо привабливою для вихідців із Німеччини (вони складають чверть від усіх студентів) та італійського Південного Тіролю (п’ята частина).

 Вена є насправді студентським містом – тут зосереджено більше половини австрійських та іноземних студентів. Венський університет був заснований герцогом Рудольфом IV у 1365 році.  Університет у місті Грац був заснован у 1585 році, у Зальцбурзі – в 1622 році, у Інсбруці – в 1669 році.

 У ХІХ ст. з’явилося багато австрійських спеціалізованих вузів. Це технічні університети у Вені та Граці, гірський університет у Леобені, університет культури землекористування, ветеринарний та економічний університети у Вені.

         До системи освіти Австрії входять також шість художніх вузів і Дунайський університет післядипломної освіти в Кремсі, який займає особливе місце. В ньому підвищують кваліфікацію фахівці в галузі європейського права, міжнародних відносин у Європі, мас-медіа, економіки, управління, екології та медицини. До університету приймаються без екзаменів випускники австрійських гімназій, які мають атестат зрілості. Прийом здійснюється двічі – на зимовий і літній семестри. Вступні іспити проводяться лише в творчі вузи.

 Після закінчення університету та захисту диплома присвоюється звання магістра. Закінчивши університет, можна навчатися в докторантурі університету. Після її закінчення присвоюється вчений ступінь Doctor (Dr.) – приблизний аналог ступеня кандидата наук в Україні. Абітурієнти, для яких німецький не є рідною мовою, повинні довести його знання. Підтвердженням є диплом про складення іспиту з німецької мови. В іншому разі абітурієнт може бути зарахований, але як непостійний студент з умовою вивчення та складення в Австрії іспиту з німецької мови. Як правило, на цю процедуру відводиться рік, упродовж якого абітурієнт отримує повне право проживати в Австрії та вивчати німецьку мову. Після успішного складення іспиту з німецької мови абітурієнта зараховують до університету як звичайного студента.  Між Австрією та іншими країнами (Україною, Казахстаном та ін.) підписаний двосторонній договір про культурне співробітництво в галузі вищої освіти. Обов’язковою вимогою до абітурієнтів з інших країн є закінчення підготовчих курсів. Вони організуються у Вені, Граці та Леобені. Впродовж двох семестрів іноземні абітурієнти готуються до складання іспиту з німецької мови та за профілюючими дисциплінами.

На період сьогодення вища освіта в Україні регулюється Законом України  «Про вищу освіту». Закон України «Про вищу освіту» визначає вищу освіту як рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Зміст вищої освіти Законом визначається як обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

 Нормативний термін навчання в Україні – це термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.

 Вищий навчальний заклад – це освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність. Вищий навчальний заклад державної форми власності – це вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.

 Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти, крім права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та закону України про мови.

Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні такі:

1. Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

2. Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

 3. Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

 4. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Окрім того, Закон України «Про вищу освіту» передбачає післядипломну освіту, яка є спеціалізованим вдосконаленням освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Отже, дослідивши системи вищої освіти двох європейських країн – Австрії та України – дозволяє виявити наступне: традиції в організації вищої освіти в Австрії дозволяють цій країні ефективно здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою; в Україні зараз, у період всебічного оновлення нашого суспільства, назріла необхідність вирішення проблем вищої освіти, які накопилися за роки існування України. Перебудова вищої освіти в Україні має за мету наближення до європейських стандартів; обидві країни прагнуть організувати систему вищої освіти таким чином, щоб підготувати фахівців високої кваліфікації із сформованим науковим світоглядом та моральними якостями, що дозволить здійснити важливі економічні досягнення та досягнути високого рівня розвитку суспільства.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – С.134.

2. Освіта в Україні. – Випуск 3. – К., 2001.

3. Погляд випускника з України Кравченко А. // Голос України, 2001. – № 63. – С. 7.

4. Сучасна вища школа // Міжнародний журнал. – Варшава. – 1999. – № 1.

 

Категорія: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 227 | Завантажень: 185 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz