Кулінка Юлія Сергіївна - ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:31
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Кулінка Юлія Сергіївна
[ Викачати з сервера (117.0Kb) ] 11.02.2013, 17:05


ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТУ ГОТОВНОСТІ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

 

У статті розглядаються актуальні питання формування готовності майбутніх учителів до превентивної діяльності. Зокрема обґрунтовано зміст валеологічного компонента готовності на засадах компетентнісного підходу. Подано характеристику констатувального та формувального етапів експерименту стосовно вивчення рівнів готовності вчителів до превентивної діяльності.

Ключові слова: професійна компетентність, готовність до превентивної діяльності, підлітки з девіантною поведінкою, валеологічний компонент готовності, валеологічний простір, валеологічна грамотність.

 

В статье рассматриваются актуальные вопросы формирования готовности будущих учителей к превентивной деятельности. В частности обосновано содержание валеологического компонента готовности на основе компетентностного подхода. Дана характеристика констатирующего и формирующего этапов эксперимента в изучении уровней готовности учителей к превентивной деятельности.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, готовность к превентивной деятельности, подростки с девиантным поведением, валеологический компонент готовности, валеологическое пространство, валеологическая грамотность.

 

The article deals with current issues of the training of future teachers to preventive activities. Specifically reasonably content valeological component of readiness on the basis of the competency approach. The characteristics constative and formative stages of the experiment in relation to the study of levels of readiness of teachers to preventive activities.

Key words: professional competence, commitment to preventive activities, adolescents with deviant behavior, valeological component readiness, valeological space, valeological literacy.

 

 

Постановка проблеми. Зростання професійної компетентності вчителя – основа реалізації завдань науково-дослідної та експериментальної роботи. Професійна компетентність – це рівень професійної майстерності, шлях до якої тільки один – «знизу вгору», від малого до великого, від невміння до вміння. Формування професійних функцій у даному випадку починається із психологізації навчально-виховного процесу. Орієнтація педагогічного колективу на сприйняття демократичних цінностей, парадигми особистісно орієнтованого навчання, створення сприятливої психологічної атмосфери, організація команди однодумців – дуже складна задача, що пов'язана з недовірою, закритістю більшості вчителів.

Вивчення теоретичних джерел і практичного досвіду шкіл свідчить про відсутність стратегічних проривів у вирішенні проблеми інтенсивності навчання та збереження і зміцнення здоров'я учнів. Практично у всіх навчальних закладах панує тенденція прагматичного підходу до навчання, коли результатом педагогічного процесу вважають знання, засвоєння теорій, фактів, правил, способів дії, конкретні вміння, навички тощо. Важливим у цьому значенні є також підготовка педагогів до роботи зі збереження здоров’я, формування єдиного валеологічного простору в роботі з підростаючим поколінням.

Особливу групу дітей складають підлітки з девіантною поведінкою. У нашому розумінні, девіантна поведінка – це специфічний усталений вид людської поведінки, що має відхилення від найбільш важливих соціальних і моральних норм суспільства в певний історичний період, знижує ефективність процесів розвитку, виховання та навчання в загальноосвітній школі. Доцільно для усунення деструктивних проявів у поведінці підлітків проаналізувати саме сутність валеологічного компонента готовності вчителя до превентивної діяльності, так як предметом нашого вивчення є саме девіантна поведінка підлітків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підготовка майбутнього професійно компетентного вчителя в умовах гуманізації та технологізації педагогічної освіти є одним з актуальних завдань і предметом наукових дискусій і роздумів учених, дослідження яких спрямовуються на виявлення змісту та сутності педагогічної компетентності як орієнтації вищої педагогічної освіти на особистість майбутнього вчителя (В. Болотова, І. Гушлевська, І. Зимняя, І. Зязюн, Л. Кондрашова та ін.).

Мета написання статті – обґрунтувати зміст валеологічного компонента готовності до превентивної діяльності на засадах компетентнісного підходу.

Виклад основного матеріалу. Як підтверджують численні педагогічні дослідження (Є. Барбіна, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Маслов, О. Пєхота та ін.), в образі професійно компетентного вчителя повинні гармонізуватися інструментальні компоненти (знання, уміння, активність, самостійність, індивідуальність) та професійні якості (тактовність, комунікативність, доброзичливість, емоційна врівноваженість тощо). Н. Дергунова під формуванням професійної компетентності розуміє процес впливу, що передбачає певний стандарт, на який орієнтується суб'єкт впливу; процес, під яким розуміється деяка завершеність, досягнення певного рівня стандарту. Формування професійної компетентності – керований процес становлення професіоналізму, тобто це освіта й самоосвіта спеціаліста.

Вихідною точкою визначення цього поняття, на нашу думку, може стати інтегрований комплексний підхід, що має спиратися на теорії професійної компетентності, розробленої відомими науковцями з проблем професійної підготовки вчителя В. Сластьоніним, Є. Шияновим та А. Марковою.

Акцентуючи увагу на гуманістичному характері педагогічної діяльності, О. Козлова відзначає, що вона (така діяльність) не повинна завдавати шкоди ні учню, ні вчителю, ні школі, ні суспільству [2]. Узагалі, валеологія – це наука про здоров'я і здоровий спосіб життя, а одним з головних завдань превентивної діяльності є профілактика вживання тютюну, алкоголю і наркотиків, прояву агресивної поведінки в підлітків, що споріднює її з валеологією.

Валеологічний аспект професійної діяльності, а саме інноваційної діяльності педагога, Т. Скрябіна у своїй роботі пов’язує з розвитком гуманістичних ціннісних орієнтацій учителів [3, с.7-10]. Під час аналізу доцільності та оцінки нововведень у навчально-виховному процесі визначальними мають стати критерії здоров’я, екології (людини й освіти).

Дослідники Л. Кондрашова, Г. Ситник, А. Сманцер провідним елементом змісту превентивної діяльності вважають гуманізацію відносин між вихователем і вихованцем, між членами колективу. Гуманізація педагогічного процесу – мета, зміст і результат превентивної діяльності. Спрямованість превентивної діяльності пов’язана з формуванням свідомості, гуманних якостей, звичок і відносин в учнівському колективі. Створення гуманних відносин А. Сманцер розглядає як процес виховання гуманних якостей, що посідають важливе місце в структурі особистості [4, с. 89]. Формування гуманно вихованої особистості в умовах превентивної діяльності відбувається в єдності і взаємодії із соціальним середовищем, вихованням і самовихованням.

Ураховуючи спрямування нововведень на об’єкти превентивної діяльності (учнів) та їх вплив на вчителів, у валеологічній діяльності доцільно, на нашу думку, розмежувати два рівні. Перший рівень стосується учнів з девіантною поведінкою як об’єктів превентивного впливу. Йдеться про забезпечення та підтримку сприятливих умов під час запровадження нововведень. Другий рівень валеологічного компонента передбачає аналіз характеру впливу нововведень на вчителів.

Також особливості педагогічної діяльності вчителя у валеологічному просторі реалізуються в оригінальному вирішенні педагогічних завдань, в імпровізації, експромті. Його важливість зумовлена творчим характером превентивної діяльності.

До структури валеологічного простору ми відносимо також такі показники: оцінка та самооцінка результатів превентивної діяльності, потенційних можливостей, рефлексія пізнавальних дій і розумових процесів, успіхів і недоліків у саморозвиткові, уміння контролювати, керування творчим розвитком особистості. Самооцінка й рефлексія дозволяють виявити успіхи та прогалини в самовдосконаленні, саморозвитку особистості. Уміння оцінювати, контролювати та керувати превентивною діяльністю і розвитком допомагає вчителю навчитися керувати собою, досягати єдності із самим собою.

Якість валеологічної освіти постійно трансформується в межах експерименту і спрямована на формування єдиного валеологічного інформаційного простору, завдання якого:

-       сприяти встановленню позитивного мікроклімату в колективі;

-       покращити взаємостосунки між усіма учасниками освітнього процесу;

-       підвищити рівень валеологічної компетентності педагогів;

-       створити умови для подальшого розвитку здібностей учителів та учнів;

-       удосконалити аналітико-діагностичну систему впровадження у навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій.

Реалізація цих завдань на діагностичному етапі експериментальної та науково-дослідної діяльності обумовила такі форми роботи:

-       з учителями в позаурочній діяльності: тренінги, психолого-педагогічні та науково-практичні семінари, педагогічна майстерня «Практична валеологія», психолого-педагогічний консиліум, науково-методичні наради, педагогічна рада, методичний ярмарок педагогічних ідей;

-       зі студентами у навчальній діяльності: індивідуальна робота з корекції та регуляції особистісного розвитку, контроль фізичного, інтелектуального, психічного та духовного розвитку, система інтеграції валеологічних знань у предметні курси та розгалужена інфраструктура додаткової освіти, упровадження у вищій школі здоров’язберігаючих та здоров’язміцнювальних технологій;

-       зі студентами в позааудиторній роботі: студентський клуб «Світ твоїх захоплень», лекторій із питань валеологічного виховання, анкетування, тестування, конференції....

Категорія: ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 156 | Завантажень: 36 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz