Буртовий Сергій Вікторович - ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Середа, 07.12.2016, 15:29
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Буртовий Сергій Вікторович
[ Викачати з сервера (124.1Kb) ] 11.02.2013, 17:08

КОМПЛЕКС ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ

ЕФЕКТИВНОГО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ

ДО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

 

 

У статті  розглянуто комплекс необхідних організаційно-педагогічних умов для ефективного формування готовності вчителів до використання сучасних електронних засобів навчання.

Ключові слова: умови, готовність, учитель, електронні засоби навчання.

В статье рассмотрен комплекс необходимых организационно-педагогических условий для эффективного формирования готовности учителей к использованию современных электронных средств обучения.

Ключові слова: условия, готовность, учитель, электронные средства обучения.

The article deals with a set of necessary organizational and pedagogical conditions for the efficient formation of readiness of teachers to use modern electronic means of teaching.

Key words: conditions, availability, teacher,  electronic learning.

 

 

Постановка проблеми. Запровадження нформаційно-комунікаційних технологій у різноманітні сфери діяльності людини не оминули і галузь освіти. Через це особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати сучасні електронні засоби навчання як допоміжний навчальний ресурс. Сьогодні підвищення професійного рівня вчителя неодмінно пов'язане з освоєнням нових освітніх технологій, упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, перехід від принципу «освіта на все життя» до принципу «освіти через усе життя». Масове поширення в школах сучасних електронних засобів навчального призначення зовсім не означає зростання професійної майстерності педагогів і, як наслідок, якості освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених проблемам інформатизації освіти, формування інформаційної культури та використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій (В.Ю. Биков, А.Ф. Верлань, Р.С. Гуревич, О.В. Співаковський, С.А. Раков, О.П. Значенко, Б.С. Гершунський, О.В. Готовцева, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, І.М. Пустинникова, М.І. Шкіль, та багатьох інших) говорить про неабиякий  інтерес до зазначеної проблеми.

Метою написання статті є визначення організаційно-педагогічних умов ефективного формування готовності вчителів до використання сучасних електронних засобів навчання в системі післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу. Проблема підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у контексті зміни самого освітнього процесу, підготовки вчителів до впровадження нових електронних засобів навчання вимагає стовідсоткового володіння інформаційно-комунікаційними технологіями не тільки окремими вчителями, а й педагогічними колективами закладів освіти на чолі з адміністрацією закладу. Успішне впровадження електронних засобів навчання залежить від наявності чітко продуманої методичної системи навчання всіх без виключення освітян навчального колективу сучасним інформаційним технологіям з переорієнтацією на формування навичок використання інформаційних та комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, освоєнням нових інноваційних технологій, розвитку інтелектуального та творчого потенціалу вчителя. Для цього необхідно забезпечити вчителям необхідні умови та можливості, які дозволять учителю вільно обирати методи, форми, засоби розвитку особистості школяра, оптимальний зміст навчально-виховної діяльності.

Першочергове завдання на шляху до організації безперервного навчання, розробки та використання  нових електронних засобів навчання, на нашу думку, є створення необхідних організаційно-педагогічних умов, що сприятимуть удосконаленню педагогічної майстерності вчителя в цілому, залучення його до науково-педагогічної діяльності на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

На основі аналізу довідкової літературі ми зробили висновки, що тлумачення поняття «умова»  різні, але, як правило, мають  багато  спільного. Наведемо для прикладу тлумачення поняття «умова», яке зазначено у філософському енциклопедичному словнику: «умова - філософська категорія, в якій відображаються універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає та існує. Завдяки наявності відповідних умов властивості речей переходять з можливості в дійсність [9, с. 482]».

Організаційно-педагогічні умови є різновидом педагогічних умов, які залежать від особливостей організації навчально-виховного процесу. Б. Чижевський указує, що організаційно-педагогічні умови відображають «функціональну залежність суттєвих компонентів педагогічного явища від комплексу об’єктів (речей, їх станів, процесів, взаємодій) у різних проявах [10, с. 82]».

         Ураховуючі різні трактування педагогічних умов видатних науковців, ми під організаційно-педагогічними умовами ефективного використання електронних засобів навчання будемо розуміти певні обставини, що сприяють підготовці вчителів до реалізації цього виду діяльності з урахуванням потреб, інтересів та можливостей учителів.

Після аналізу публікацій знаних науковців з даної проблеми та досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій учителями-предметниками, проведення відповідних анкетувань учнів та вчителів ми зробили висновок, що проблема формування готовності вчителів до ефективного використання електронних засобів навчання може бути успішно вирішена за умови реалізації цілого комплексу організаційно-педагогічних умов.

Розглянемо комплекс організаційно-педагогічних умов ефективного формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання в контексті трьох основних компонентів:

       створення сучасного інформаційного середовища у загальноосвітніх навчальних закладах;

       оновлення змісту та структури методичної роботи з педагогічними кадрами у системі післядипломної педагогічної освіти;

       упровадження регіональної віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період (рис. 1).

 

Рис.1. Комплекс організаційно-педагогічних умов ефективного формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання. (Схематичне  зображення  комплексної  моделі).

 

Створення сучасного інформаційно-освітнього середовища у загальноосвітніх навчальних закладах є однією з необхідних умов упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес та ефективного використання електронних засобів навчання.  Аналіз сучасної педагогічної літератури засвідчив, що проблемні питання формування інформайційно-освітнього середовища освітнього закладу, розгляд його структури, складових, що його характеризують завжди привертали увагу багатьох дослідників.

Сучасне інформаційно-освітнє середовище, вже має свої певні закони, принципи та напрямки подальшого розвитку. Якість освітнього простору напряму впливає на якість освіти взагалі та підвищення педагогічної майстерності вчителя зокрема. Сьогодні вже очевидно, що сучасна система післядипломної педагогічної освіти повинна бути не просто системою підвищення кваліфікації, а неперервним, єдиним механізмом переорієнтації педагогічних кадрів на новий  зміст, форми та методи навчання з урахуванням сучасних світових освітніх тенденцій. Розв’язання проблеми не можливе без  існування єдиного інформаційного середовища навчального закладу з ефективною, спільною взаємодією відповідних структурних органів держави, обласних управлінь освіти, методичних служб освітніх регіонів, адміністрації закладів освіти, учителів, учнів, батьків.

Informaciine_seredovische

Рис.2. Спільна взаємодія відповідних структурних органів держави, обласних управлінь освіти, методичних служб освітніх регіонів, адміністрації закладів освіти, учителів, учнів, батьків.

 

У сучасній науково-педагогічній літературі є багато різних трактувань поняття «інформаційно-освітнє середовище», але всі науковці погоджуються, що сьогодні вплив інформаційно-освітнього середовища на професійну підготовку фахівців та якість освіти взагалі величезний. Інформаційно-освітній простір відіграє важливу роль успішного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на всіх рівнях діяльності освітніх закладів це: управлінська діяльність, навчально-виховна діяльність, культурно-просвітницька діяльність, фінансово-господарська діяльність тощо.

Другою, важливою організаційно-педагогічною умовою, з нашого комплексу умов ефективного формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання, є оновлення змісту та структури методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти.

Сучасні процеси модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які відбуваються в освіті останнім часом, висувають нові вимоги до  якості освіти взагалі і професіоналізму педагогів зокрема. Актуальним завданням сучасної освіти є створення умов для постійного, неперервного зростання професійної майстерності педагогічних кадрів. У центрі освіти завжди був, є і буде учень. Сучасному вчителю без застосування передових інноваційних, педагогічних, інформаційних технологій дуже важко залишатися «цікавим» для учнів. Учитель повинен вирішити актуальну проблему методологічної переорієнтації процесу навчання та виховання на розвиток творчої особистості учня, акцентувати увагу на формуванні його життєво важливих компетентностей. Досягти такого результату можна тільки через  підвищення ефективності праці кожного педагога, використання його потенційних, нереалізованих  можливостей, тобто кожен учитель повинен бути результативність.

Пріоритетним завданням післядипломної педагогічної освіти є модернізація змісту та структури існуючих методичних служб підтримки вчителя, моделювання, апробація та подальше створення відповідних педагогічних умов  для успішної самореалізації та вдосконалення кожного педагога. Без дієвої, ефективної системи методичної служби, яка б зреалізовувала ключову ідею неперервної освіти «навчання впродовж усього життя», це неможливо. Її реалізація можлива лише за умови спеціальної, цілеспрямованої роботи інститутів післядипломної освіти з усіма освітніми закладами регіону з таких актуальних проблем, як: ефективні методи пошуку актуальної інформації, формування в учителя вмінь самоосвітньої діяльності, синтезу необхідних знань з подальшим їх застосуванням. Без виконання цих умов, ідея неперервної освіти нездійсненна.

Metodichna_robota_ris_2

Рис.3. Схематична структура методичної робота з педагогічними кадрами у системі післядипломної педагогічної освіти.

 

На основі аналізу науково-методичної літератури та власного досвіду роботи з учителями ми переконалися, що пріоритетними  завданнями  методичних служб по роботи з педагогічними кадрами у системі післядипломної педагогічної освіти є:

       надання постійної допомоги освітянам у плануванні, організації та аналізі педагогічної діяльності;

       ефективна реалізація принципів і методичних прийомів навчання і виховання з постійним моніторингом сучасних тенденцій розвитку освіти;

       вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду;

       ознайомлення вчителів з досягненнями психолого-педагогічної науки з метою підвищення наукового рівня;

       забезпечення неперервної самоосвітньої діяльності та підвищення рівня професійної майстерності вчителя;

       залучення вчителів до творчих, пошукових дій, дослідно-експериментальної, інноваційної, наукової діяльності;

       досягнення оптимального рівня освіти, вихованості та творчого розвитку учнів.

Ми вважаємо, що ефективне вирішення цих пріоритетних завдань методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти повинне відбуватися за умови спільної колективної діяльності, а самоосвітня діяльність, цілеспрямована активність, безперервна робота над собою кожного окремого педагога є головним, провідний фактором на шляху до успіху. Система методичної роботи покликана сприяти творчому та професійному зростанню вчителя, створювати оптимальні умови для педагогічного вдосконалення вчителя, формувати та розвивати його педагогічну неповторність, забезпечити всі можливі варіанти для реалізації самоосвітньої діяльності.

Розглянемо нашу авторську віртуальну систему неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період, що входить до визначених нами обов'язкових організаційно-педагогічних умов ефективного формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання. В основі  побудови нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період  є системний підхід проаналізований у багатьох працях знаних науковців [3; 4; 5; 8 та ін.]

Для чіткого розуміння визначення «віртуальна система неперервної підтримки вчителя» розглянемо більш детально ключові поняття.

Тлумачення слова «віртуальний», його походження та різні варіанти трактування у контексті сучасних електронних засобів навчання ми детально розглядали у розділі нашої роботи 1.3 «Сутність поняття «електронні засоби навчання» у педагогічній науці». Пригадаємо одне з визначень віртуалізації з тлумачного словника [6, с.147], яке підходить дуже вдало й до нашого визначення «віртуальна система» - віртуалізація визначається як перехід на найвищий рівень абстракції в управлінні конкретними конфігураціями системи.

Ключовим поняттям нашого авторського визначення є – «система». Термін «система» (у пер. з грец. systema - ціле, складене із частин; з'єднання) можна розуміти як:

      безліч закономірно пов'язаних один з одним елементів (предметів, явищ, поглядів, знань і т.п.), що представляють собою певну єдність освітніх дій;

      порядок, обумовлений планомірним, правильним розташуванням частин у певному зв'язку, суворе дотримання послідовності дій, прийнятий, установлений розпорядок;

      форма, спосіб, організація діяльності (індивідуальної, колективної) [7, с.459].

На основі аналізу поняття «системи» у різних учених ми у своїй роботі під поняттям «система» розуміли – «окремі частини, компоненти, аспекти, форми, способи діяльності, певний порядок та послідовність дій в освіті, що являють собою цілий комплекс взаємопов'язаних елементів та утворюють особливу єдність із навчальним середовищем».

Погоджуючись з думкою науковців, що по відношенню до будь-якій системі, завжди треба розглядати ряд ключових аспектів, ми виділили наступні.    Ключовими аспектами нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя є:

       морфологічні аспекти (визначають зміст компонентів, з яких утворена система);

        структурні аспекти (розкривають внутрішню організацію системи і способи взаємодії її компонентів);

       функціональні компоненти (показують функції, які повинна виконувати система і її функціональні компоненти;

       генетичні аспекти (аспекти, що відповідають на запитання, яким чином виникла система, етапи еволюції системи та перспективи її подальшого розвитку).

         Наступним ключовим поняттям нашого визначення «віртуальна система неперервної підтримки вчителя» є термін «неперервна». Перші кроки щодо реалізації ідей неперервної освіти беруть свій початок у XX столітті.  Хоча найперші думки в контексті освіти протяномувсього життя ми  можемо знайти ще у працях таких видатних учених-філософів, як Конфуцій, Сократ, Арістотель, Платон, Сенека, Геракліт, у свій час вони пов’язували неперервну освіту з досягненням повноти розвитку людини. Сьогодні ідея «неперервної освіти» знайшла підтримку майже у всіх країнах світу і є одним з ключових принципів сучасних освітніх реформ.

Останнім ключовим поняттям у нашому визначенні «віртуальна система неперервної підтримки вчителя» є термін «підтримка». У загальному понятті терміни «підтримка навчання», «педагогічна допомога», «педагогічна підтримка» характеризується особистісно-орієнтованої спрямованістю на кожного педагога. Перші згадки про технології підтримки, ми знайшли у працях зарубіжних учених А. Маслоу [1], К. Роджерса [2].

У нашому визначенні «віртуальна система неперервної підтримки вчителя» термін «підтримка» ми будемо розглядати як систему заходів, що сприятиме ефективному формуванню готовності вчителів до використання електронних засобів навчання з можливостями постійної самоосвітньої діяльності та співпраці з методичними центрами координації.

         Ураховуючи характеристики всіх ключових понять нашого визначення віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період, що входить до комплексу визначених нами ефективних організаційно-педагогічних умов формування готовності вчителя, під віртуальною системою неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період будемо розуміти окремі частини, компоненти, аспекти, форми, способи діяльності, певний порядок та послідовність дій,  що й являє собою цілий комплекс взаємопов'язаних віртуальних елементів направлених на теоретичну і практичну підтримку вчителів за допомогою використання інтернет-комунікацій та сучасних інтернет-сервісів Web 2.0.

Virtualna_sistema_ris_3

Рис.4.  Схематичне  зображення  комплексної  моделі віртуальної системи неперервної підтримки вчителя у міжкурсовий період.

 

Очевидно, що система підготовки конкурентоспроможного вчителя без належної підтримки у міжкурсовий період неможлива. У міжкурсовий період основним джерелом розвитку професійної компетентності вчителя у сфері використання електронних засобів навчання є: дослідницька, самоосвітня діяльність, постійна участь у тематичних семінарах, тренінгах, спілкування з колегами, проведення практичних занять з предмета з використанням електронних засобів навчання тощо. Завдяки компонентам нашої віртуальної системи неперервної підтримки вчителя кожен учасник освітнього процесу має можливість отримання  системної, індивідуальної, методичної допомоги саме в міжкурсовий період.

Висновки. Отже, визначений нами комплекс організаційно-педагогічних умов у процесі формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання є дуже важливими. Чітка продумана система методичної роботи дозволяє створити необхідні умови для безперервної освіти вчителя, його саморозвитку та самоосвіти, а короткочасні спецкурси під час проходження курсів підвищення кваліфікації дозволяють вчителям швидко оволодіти базовою основою використання електронних засобів навчання у своїй професійно-педагогічній практиці. Проблема подальшої підтримки вчителя у міжкурсовий період, постійна координація його педагогічної діяльності безпосередньо у своєму навчальному закладі можлива за допомогою впровадження додаткових, сучасних навчальних систем: системи управління дистанційним навчанням, систем керування навчальним контентом, системи керування навчанням, часткове поєднання цих систем, розробка та впровадження авторських систем.

ЛІТЕРАТУРА

1.                Maslow A. Motivation and personality. № 6, 1994. - P. 17-21.

2.                Rogers C.R. Client-Centered Therapy: The current practice, implications and the theory. - Boston. 1951

3.                Афанасьев В.Г. Общество : системность, познание и управление / В.Г. Афанасьев. - М., 1981.

4.                Блауберг И.В. Системный подход в современной науке / И.В. Блауберг, В.Н. Садовский, В.Г. Юдин // Проблемы методологии системного исследования. - М., 1970.

5.                Блауберг И.В. Становление и сущность системного похода / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин. - М. : Наука, 1993.-408 с.

6.                Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : РТФ «Перун», 2002. - 147 с.

7.                Короткий енциклопедичний словник. – К.: ДЦССМ, 2002. – 536 с.

8.                Рогожкина Н.И. Оценивание результатов повышения квалифика­ции / Н.И. Рогожкина // Новые знания. - 2005. - № 1. - С. 23 – 25 

9.                Філософський енциклопедичний словник [ред.-упоряд. В. І. Шинкарук]. - К. : Абрис, 2002. - 742 с.

10.           Чижевський Б.Г. Організаційно-педагогічні умови становлення ліцеїв в Україні / Б.Г. Чижевський. - К. : Інститут педагогіки АПН України, 1996. – 249 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

 

Буртовий Сергій Вікторович – старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Надійшла до друку 13.12.2012 р.

....
Категорія: ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 247 | Завантажень: 40 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz