Большакова Марія Геннадіївна - ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ - Каталог файлів - ІІ Міжнародної науково-практичної
Неділя, 04.12.2016, 21:21
ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ [38]
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ, СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ К.П. [43]
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НЕПЕРЕРВНІЙ ОСВІТІ [17]
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ [18]
ПРОБЛЕМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ [47]
УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОМПЕТЕНЦІЙ ЯК ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНИХ ФАХІВЦІВ [27]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
 Каталог файлів
Головна » Файли » ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Большакова Марія Геннадіївна
[ Викачати з сервера (215.5Kb) ] 11.02.2013, 11:58

УДК 378.147:81’243

Марія Большакова

 

ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРЕКЛАДАЧА

ЯК ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА

 

Розглянуто процес професійної підготовки перекладачів зі знанням декількох іноземних мов як педагогічна система. Розроблено модель особистості конкурентоспроможного фахівця, виділені її основні компоненти. На основі моделі складено «дерево цілей» професійної підготовки.

Ключові слова: системний підхід, «дерево цілей», професійна підготовка, студент-філолог

 

Рассмотрен процесс профессиональной подготовки переводчиков со знанием нескольких иностранных языков как педагогическая система. Разработана модель личности конкурентоспособного специалиста, выделены её основные компоненты. На основе модели составлено «дерево целей» профессиональной подготовки.

Ключевые слова: системный подход, «дерево целей», профессиональная подготовка, студент-филолог

 

The process of professional training of the interpreters of several foreign languages is analyzed as a pedagogical system. The model of the personality of a competitive specialist is developed, its constituents are determined. Based on the model the tree of objectives of professional training is created.

Key words: professional training, interpreter, higher education, tree of objectives, system approach

 

 

Постановка проблеми. У сучасному світі в умовах створення міжнародних організацій, зміцнення міжнародних економічних і культурних зв'язків, розвитку економічного співробітництва України з іншими країнами міжкультурне спілкування, мета якого мінімізувати проблеми, пов'язані з культурними і мовними особливостями країн, відіграє важливу роль. Тому професія перекладача сьогодні належить до найбільш потрібних. Його роль як посередника між двома культурами є однією з головних, від його професійної компетенції залежить успішність установлення ділових і культурних зв'язків між країнами. Не підлягає сумніву той факт, що традиційні методи підготовки перекладачів не відповідають сучасним тенденціям вищої освіти, які викладені в матеріалах ЮНЕСКО. Результатом модернізації системи освіти повинна стати підготовка конкурентоспроможних фахівців, здатних забезпечити позитивні зміни у сфері своєї професійної діяльності. Однією з найбільш помітних тенденцій у вдосконаленні педагогіки вищої школи є застосування системного підходу, широке використання основоположних принципів і методів, ідей і висновків теорії систем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз досліджень із заданої тематики показав, що системний підхід є широко вивченим. Основоположниками цього підходу є Л. фон Берталанфі, А.А.Богданов, Г. Саймон, П. Друкер, А. Чандлер. Аналізом системного підходу та його місця в сучасній науці займалися такі відомі вчені, як І.В.Блауберг, В.Н.Садовський, Е.Г. Юдін, В.А. Лекторський. Можливості застосування системного підходу в педагогіці розглянуті в роботах В.П.Беспалько, В.І.Андреєва, Н.В. Кузьміної, О.П. Околєлова, Ю.К.Бабанського, Н.В.Язикової та ін. Системний підхід стосовно професійної підготовки розглянуто С.Є.Моторною. Невід'ємним елементом системного підходу є концепція «дерева цілей», що була вперше запропонована Ч. Черчменом і Р.Акофф в 1957 році. Принцип побудови «дерева цілей» професійної підготовки ввів В.К.Марігодов, у працях якого представлено дерево цілей професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Аналіз літератури засвідчив, що вже є спроби створення «дерева цілей» для процесу професійної підготовки студентів екологічних і економічних спеціальностей. Проте й досі системний підхід і концепція «дерева цілей» підготовки перекладачів не розглянуті. Також не виділяються компоненти особистості конкурентоздатного перекладача, необхідні йому для успішного здійснення професійної діяльності.

Метою написання статті є розгляд процесу професійної підготовки перекладача як педагогічної системи, виділення основних компонентів особистості конкурентоздатного перекладача і на їх основі складання «дерева цілей» професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Системний підхід – це напрямок методології спеціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем. Системний підхід сприяє адекватній постановці проблем у конкретних науках і виробленню ефективної стратегії їх вивчення. Теорія систем уперше була репрезентована Л. фон Берталанфі [9]. Л. фон Берталанфі запропонував загальну теорію систем як метатеорію, що дає їй можливість визначати побудову моделей у всіх наукових дисциплінах, уключаючи політологію. Його теорія описує системи неформалізованою мовою, орієнтуючись на їхні якісні характеристики. Завдання теорії загальних систем полягало в розробці універсальних принципів, які мають силу для всіх систем узагалі. Проголошена мета потребувала переформулювання класичної концепції системи і визначила систему як категорію, за допомогою якої встановлюється зв'язок між об'єктами і явищами. Система конструює себе так, щоб її частини зберігали свою структуру і могли відновитися після порушень, спричинених середовищем. На думку Л. фон Берталанфі, система - сукупність елементів, що перебувають у певних відносинах один з одним і з середовищем.

Відтоді цю концепцію широко обговорювали і застосовували у багатьох галузях науки. Практично кожен об'єкт можна розглядати як систему. На нашу думку, сьогодні системний підхід є найбільш конструктивним підходом у психолого-педагогічних дослідженнях, тому дозволяє створити цілісне уявлення про те чи інше поняття. Об'єктивні можливості застосування теорії систем як методології педагогіки і системного аналізу як найважливішого інструментарію педагогічної діяльності, безумовно, ґрунтуються на тому, що системність - це стабільна, стійка властивість усіх складних соціальних об'єктів. Спираючись на позицію В.І. Андреєва, ми вважаємо, що системний підхід дозволяє проаналізувати, досліджувати, розвивати деякий об'єкт як цілісну, єдину систему. Системність - одна з ключових характеристик педагогічних явищ і процесів [1].

Поняття «педагогічна система» було введено в науковий обіг Н.В.Кузьміною [2], яка розуміла під ним безліч взаємопов'язаних структурних і функціональних компонентів, підпорядкованих цілям виховання, освіти й навчання молодого покоління та дорослих людей. Базовий елемент системи - це чітко сформульована мета її функціонування. Система некерована без діагностичної мети, вважає В.П. Беспалько. Професор В. П. Беспалько пропонує таку взаємопов'язану сукупність варіантних елементів: учні, цілі виховання (загальні і часткові), зміст виховання, процеси виховання (власне виховання і навчання), учителі (або технічні засоби навчання), організаційні форми виховної роботи. Кожен із цих компонентів можна розкласти на елементи з будь-яким ступенем деталізації. О.П. Околєлов вважає, що всі педагогічні системи розвиваються згідно з закономірностями. По-перше, кожна з систем має генеральну внутрішню мету, у якій знаходять своє вираження причиново-наслідкові зв'язки, що визначають напрямки розвитку і забезпечують відносну стійкість елементів і структури. По-друге, усі компоненти системи перебувають у нерозривній єдності так, що посилення або ослаблення одного з них помітно позначається на стані всієї системи в цілому. По-третє, на функціонування і розвиток системи істотно впливає соціальне середовище [4, c.26]. Велике значення О.П. Околєлов [7] надає зворотному зв'язку. Принцип зворотного зв'язку потрібно покласти в основу управління будь-якої педагогічної системи. Неможливо виявити типові недоліки і труднощі в діяльності без поточного контролю. Система стає або слабо керованою, або взагалі некерованою без зворотного зв'язку. Н.В. Кузьміна і Ю.К. Бабанський [3] розуміють під педагогічною системою цілісну єдність п'яти необхідних і достатніх структурних компонентів: педагогічні цілі, зміст відповідно до педагогічних цілей; педагогічні комунікації, адекватні до змісту, педагоги, які володіють цілями, змістом і педагогічними комунікаціями, учні, для яких визначаються цілі, зміст, комунікації, педагоги. Ми згодні з Н.В. Язиковою [8], яка розглядає цілі професійно-методичної підготовки на професійно-практичному рівні, припускає, перш за все, формулювання загальної кінцевої мети, виділення її основних компонентів, визначення номенклатури типових професійно-методичних завдань і на цій основі оформлення цілей мовою змісту освіти у вигляді переліку знань, методичних умінь, навичок і професійних якостей особистості викладача іноземних мов.

Ураховуючи вимоги асоціації перекладачів та ЮНЕСКО до конкурентоспроможного фахівця, ми зробили спробу моделювання такої педагогічної системи, яка дозволила б з урахуванням сучасних реалій здійснювати підготовку конкурентоспроможного перекладача зі знанням кількох мов. Елементами нашої системи, у якій і протікає педагогічний процес, є педагоги, студенти і методика викладання. У структурі педагогічної системи центральне місце посідає педагог (суб'єкт - 1) і студент (суб'єкт - 2). Суб'єкт - 1 здійснює педагогічну діяльність (викладання), а суб'єкт - 2 - навчальну діяльність (учіння). Взаємодія між суб'єктами здійснюється за допомогою методики викладання, що включає педагогічні умови, зміст, способи, методи, форми, технології, засоби навчання. Між елементами педагогічної системи існують такі зв'язки: інформаційні, організаційно-діяльнісні, комунікативні, причиново-наслідкові, генетичні (виявлення історичних тенденцій, традицій у навчанні), а також зв'язки управління і самоврядування, регуляції і саморегуляції. Зв'язки виявляються в процесі педагогічної взаємодії і разом з елементами системи складають композицію, яка залежить від обраної методики викладання і являє собою систему комунікації між суб'єктами. Під композицією ми розуміємо розгляд ієрархії від нижчого рівня до вищого. У нашій педагогічній системі ми виділяємо такі підсистеми: освітня стратегія, педагогічна технологія, дидактична технологія. Освітня стратегія - це освітня доктрина держави, в яку входить розробка загальних положень і принципів державної політики в галузі освіти. Педагогічна технологія – галузь знання, що включає методи, засоби навчання і теорію їх використання. Під дидактичними технологіями ми розуміємо різні окремі методики реалізації педагогічної технології [5, c.50]. Мета нашої педагогічної системи - формування особистості фахівця в галузі перекладу. Вона реалізується через систему принципів навчання, спрямованих на формування лінгвокультурологічної компетенції.

Аналіз літератури підтвердив, що вже є спроби створення моделі фахівця. Так, Н.С. Ковальова в моделі готовності майбутніх учителів виділила три компоненти: мотиваційно-емоційний, когнітивно-технологічний та рефлексивно-прогностичний. О.М. Ліпустіна виділяє лінгвістичний та психологічний компоненти професійної підготовки фахівця іноземної мови. Найбільш оптимальною з точки зору системного підходу є, на наш погляд, психокомпетизаційна модель особистості фахівця, створена С.Є. Моторною [6, c.118]. На основі цієї моделі нами була розроблена модель особистості перекладача-випускника ВНЗ, що ґрунтується на морально-орієнтаційному  компоненті (особистісні якості і характеристики, необхідні перекладачеві для встановлення нормальних загальнолюдських взаємин між людьми), складається з організаторсько-комунікативного (готовності і вміння співпрацювати і спілкуватися з оточенням, ділитися з ним своїми знаннями й досвідом, доводити свою точку зору), потребо-мотиваційного (мотивації, потреби, спонуканнях суб'єкта до професійної діяльності), когнітивного (володіння перекладацькою компетенцією - особливим набором здібностей, знань і навичок, необхідних для успішної професійної перекладацької діяльності) компонентів. У кожен компонент уключено окремі компетенції, які ми розглядаємо як ключові компетенції перекладача зі знанням кількох мов. Основою, на якій тримаються всі названі вище компоненти, є культура. Основна мета процесу професійної підготовки - сформувати особистість перекладача в цілому і кожний компонент моделі зокрема.

На основі вищевикладеного матеріалу, описаної педагогічної системи та складеної моделі перекладача, ми створили «дерево цілей» професійної підготовки, що зображене на рисунку 1. Під час побудови «дерева цілей» професійної підготовки перекладача ми використовували функціонально-змістовний принцип системного підходу, запропонований В.К. Марігодовим. Автор вважає, що «дерево цілей» має таку рангову ієрархію: генеральна мета (рівень 0); цілі першого рангу (рівень А1); підцілі другого (за ступенем важливості) рангу А1В1, де В - рівень другого рангу і т.д.» [5, с. 51].

Рівень 0. Генеральна мета - формування морально орієнтованої особистості перекладача, котрий володіє декількома іноземними мовами.

Рівень А

А1 - формування організаторсько-комунікативного компонента;

А2-формування когнітивного компонента;

А3 - формування культури учнів;

А4 - формування потребо-мотиваційного компонента;

А5 - оптимізація предметного наповнення програми професійної підготовки перекладача;

А6 - розвиток цілісного мислення учня.

Рівень В. Підціль А1

А1В1 - формування умінь і навичок говоріння, читання, аудіювання, письма;

А1В2 - забезпечення психологічної готовності студентів до комунікації в іншомовному середовищі;

А1В3 - формування лідерських якостей.

 

D:\диссертация\дерево целей.jpg

Рис. 1. Дерево цілей професійної підготовки перекладача.

Підціль А2

А2В1 - ознайомлення з лінгвістичними особливостями мов;

А2В2 - оптимізація підходів до навчання лінгвістичних особливостей мови;

А2В3 - навчання методології перекладу;

А2В4 - формування навичок перекладу з рідної мови на іноземну і навпаки;

А2В5 - формування навичок міжкультурного спілкування;

А2В6 - навчання адекватного перекладу культурного контенту;

А2В7 - формування умінь локалізувати тексти.

Підціль А3

А3В1 - ознайомлення учнів з іншомовним культурним середовищем;

А3В2 - забезпечення знань учнів про значення культури під час вивчення іноземної мови;

А3В3 - навчання культури спілкування і поведінки в процесі здійснення професійної діяльності;

А3В4 - реалізація концепції всебічного розвитку особистості шляхом прищеплення студентам культури спілкування.

Підціль А4

А4В1 - формування настанови на самостійну роботу;

А4В2 - забезпечення усвідомлення рівня вимог до конкурентоспроможного перекладача;

А4В2 - формування особистості перекладача через навчання мови.

Підціль А5

А5В1 - забезпечення технологічної готовності студентів до навчання та майбутньої праці;

А5В2 - розробка методики оцінки кваліфікаційного рівня спеціаліста та магістра;

А5В3 - розробка програми щодо забезпечення рівня знань студентів, що перевищує державний освітній стандарт;

А5В4 - складання програми підготовки конкурентоспроможного перекладача зі знанням кількох мов, згідно з вимогами матеріалів ЮНЕСКО;

А5В5 - планування дій викладацького колективу та керівництва факультету і кафедри щодо забезпечення психологічної готовності студентів до навчання та майбутньої праці.

Підціль А6

А6В1 - формування логічного мислення;

А6В2 - формування наочно-образного мислення;

А6В3 - формування наочно-дієвого мислення.

Рівень С. Підціль А1В1

А1В1С1 - ліквідувати прогалини в знаннях студентів за курс середньої школи;

А1В1С2 - навчити діалогічного та монологічного мовлення;

А1В1С3 - навчити різних видів читання;

А1В1С4 - навчити здатності сприймати іноземну мову на слух;

А1В1С5 - навчити техніки письма.

Підціль А2В1

А2В1С1 - формування навичок аудіювання (навчити розуміти одиниці мови і мовлення, навчити членувати тексти на смислові частини, виділяти основну думку, запам'ятовувати почутий текст, навчити зосереджено слухати);

А2В1С2 - ознайомлення з відмінностями в будові мов, що вивчаються.

Підціль А2В3

А2В3С1 - ознайомлення учнів із загальною теорією перекладу і його видами;

А2В3С2 - ознайомлення учнів з труднощами, що виникають під час перекладу культурного контенту.

Підціль А2В4

А2В4С1 - формування навичок перекладу стійких словосполучень, прислів'їв, приказок;

А2В4С2 - навчання перекладу інокультурних реалій;

А2В4С3 - навчання особливостей різних видів перекладу (усного, письмового).

Підціль А3В1

А3В1С1 - ознайомлення з культурними відмінностями різних країн;

А3В1С2 - формування у свідомості майбутнього перекладача поваги до інших культур;

А3В1С3 - ознайомлення з психологічними особливостями носіїв досліджуваних мов.

Підціль А4В2

А4В2С1 - ознайомлення майбутніх перекладачів із вимогами до конкурентоспроможного фахівця, висунутими в матеріалах ЮНЕСКО;

А4В2С2 - формування у студентів критичної самооцінки на основі усвідомлення ними прогалин у знаннях;

А4В5С3 - формування зовнішньої та внутрішньої мотивації до навчання.

Підціль А5В3

А5В3С1 - проведення дослідження, що виявляє недоліки сучасних підходів до підготовки перекладачів;

А5В3С2 - пошук нових форм організації навчального процесу під час підготовки перекладача зі знанням кількох мов;

А5В3С3 - застосування інноваційних методик з метою підвищення ефективності процесу навчання.

Підціль А6В1

А6В1С1 - навчити вміння логічно і послідовно передавати інформацію в письмовому вигляді (виклад, твір, реферат, анотація, лист тощо);

А6В1С2 - формування вміння логічно викладати думки в усному мовленні;

А6В1С3 - навчити здатності логічно мислити в нестандартних життєвих ситуаціях.

Отже, можна зробити висновок, що це дерево цілей професійної підготовки перекладача є системоутворювальним фактором навчального процесу, при цьому кожна ціль забезпечується вирішенням конкретних завдань, які в сукупності визначають цілісну систему формування професіоналізму перекладача зі знанням декількох іноземних мов.

Висновки. У ході проведеного дослідження ми переконалися, що процес професійної підготовки перекладача зі знанням декількох іноземних мов потребує модернізації з урахуванням сучасних вимог. Нами була зроблена спроба розгляду процесу підготовки як педагогічної системи, у якій кожний наступний компонент логічно випливає з попереднього. Система руйнується, якщо випадає хоч один з компонентів системи. І навпаки, якщо посилюються структурні компоненти системи і зв'язки між ними, то посилюється вся система. Також нами було складено модель особистості конкурентоспроможного фахівця та виділені основні її компоненти. Практична цінність такої моделі, на наш погляд, в адекватності й повноті відображення основних вимог, що висуваються  конкурентоспроможному перекладачеві. Ми вважаємо, що необхідно переорієнтувати систему підготовки перекладачів на нові підходи, метою яких є розвиток особистості учня. Варто відзначити, що, формуючи моральноорієнтовану особистість перекладача, необхідно приділяти увагу кожному виділеному нами компоненту, однак важливо виділити окремі фрагменти проаналізованої системи і сфокусуватися на можливостях їх формування. Один з таких фрагментів - лінгвокультурологічна компетенція, що є, на нашу думку, невід'ємною складовою особистості конкурентоздатного перекладача. Перспективою наших подальших досліджень є виділення в «дереві цілей» елементів, пов'язаних із формуванням лінгвокультурологічної компетенції та складання моделі її формування. 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.    Андрєєв В.І. Педагогіка : навчальний курс для творчого саморозвитку / В.І. Андрєєв. – Казань : Центр інноваційних технологій, 2000. - 608 с.

2.    Кузьміна Н.В. Поняття «педагогічна система» і критерії її оцінки. / Н.В. Кузьміна // Методи системного педагогічного дослідження. - Л. : Вид-во ЛДУ, 1980. - С.23-34

3.    Кузьміна Н.В. Здібності, обдарованість, талант учителя: навч. посібник / Н.В. Кузьміна. - Л. : Знання, 1985. - 32 с.

4.    Ліпустіна О.М. Мотиваційне програмно-цільове управління в професійній підготовці вчителів іноземної мови: монографія / О.М. Ліпустіна. – Бійськ : БПДУ ім. В.М. Шукшина, 2005. - 95 с.

5.    Марігодов В.К. Педагогіка и психологія: аспекти активізації творчості та готовності до професійної діяльності: навч. посібник для техн. вузів / В.К. Марігодов, С.Є. Моторна. – Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2004. - 170 с.

6.    Моторна С.Є. Сучасний науковий базис психокомпетизації еволюційної мінливості вищої освіти: монографія / С.Є. Моторна. – Севастополь : Вебер, 2009. - 452 с.

7.    Околєлов О.П. Управління педагогічними системами на основі цільових програм / О.П. Околєлов // Педагогіка. - 1990. - № 7. - С. 50-53.

8.    Язикова Н.В. Цілі та зміст методичної підготовки студентів педагогічних факультетів іноземних мов / Н.В. Язикова // Іноземні мови в школі. - 1995. - № 1. - С. 57-61.

9.    Bertalanffy L. von. General System Theory / L. von Bertalanffy // General Systems. Vol. Iб 1956. – P. 1–10....

Категорія: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ | Додав: jww1
Переглядів: 236 | Завантажень: 50 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2016
Пошук
Друзі сайту
Конструктор сайтів - uCoz